Постанова № 42782183, 18.02.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2015 р. Справа № 809/251/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Куриша Р.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області до Відкритого акціонерного товариства "Печеніжинський меблевий комбінат" про стягнення заборгованості у сумі 4 140,66 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21.01.2015 Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області (надалі - позивач, УПФ України в м. Коломиї та Коломийському районі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Печеніжинський меблевий комбінат" (надалі - відповідач, ВАТ "Печеніжинський меблевий комбінат") про стягнення заборгованості у сумі 4 140,66 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідач у порушення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за грудень 2014 року у сумі 1 067,17 грн., 1 080,71 грн., 1 088,64 та 904,14 грн. відповідно

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю (а.с.17).

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився. Кореспонденція, направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина 6).

За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.03.1999 року ВАТ "Печеніжинський меблевий комбінат" зареєстроване Коломийською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як юридична особа (код ЄДРПОУ - 05496230), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.11-12).

Судом також з"ясовано, що ВАТ "Печеніжинський меблевий комбінат" відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" являється страхувальником, який згідно частини 1 статті 15 вказаного Закону є платником страхових внесків.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно статті 1 вказаного Закону страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1 статті 2 вказаного Закону визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсій призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України врегульовано Інструкцією, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України № 64/8663 від 16.01.2004 року, яка розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.

З матеріалів справи вбачається, що громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які на підприємстві відповідача здобули спеціальний стаж роботи , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначено пільгову пенсію за Списком № 2, виплата та доставка якої здійснена позивачем за грудень 2014 року у загальній сумі 4 140,66 грн.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що ВАТ "Печеніжинський меблевий комбінат" зобов'язане здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах вказаним громадянам.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Судом встановлено, що 13.01.2014 року УПФ України в м. Коломиї та Коломийському районі на виконання вимог пункту 6.4 вказаної Інструкції надіслано відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на 2014 рік. Згідно даного розрахунку місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за Списком № 2, з січня 2014 року становив 1 067,17 грн., 1 080,71 грн., 1 088,64 та 904,14 грн. відповідно (а.с.8).

Вказаний розрахунок отримано уповноваженою особою ВАТ "Печеніжинський меблевий комбінат", що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.9).

Відповідно до пункту 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (абзац 1).

Однак, відповідачем, визначений Законом та даною Інструкцією обов'язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4за списком № 2 за грудень 2014 року не виконано, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті вказаних виплат у загальній сумі 4 140,66 грн.

Наявність заборгованості підтверджується довідкою-розрахунком боргу УПФ України в м. Коломиї та Коломийському районі (а.с.10), карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по ВАТ "Печеніжинський меблевий комбінат" (а.с.7) та іншими матеріалами справи.

Доказів сплати вищевказаної заборгованості суду не представлено. Обставин, які б були підставою для звільнення ВАТ "Печеніжинський меблевий комбінат" від сплати вищевказаних коштів, судом не встановлено.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.6 ст.128, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Печеніжинський меблевий комбінат" (78274, Івано-Франківська область, Коломийський район, смт. Печеніжин, вул. Набережна, 56 , код ЄДРПОУ - 05496230) у користь управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області 4 140 (чотири тисячі сто сорок) грн. 66 коп. заборгованості по невідшкодованих витратах на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, за списком № 2 за грудень 2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Главач І.А.