Ухвала суду № 42780447, 18.02.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/793/4/15 Справа № 1-462/11 Категорія: «а», «г», «е», «з», «и» ст.93 КК України (1960 р.), ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Грабовий П. С. Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСуходольського М.І. суддів Неділька М.І., Торопенка М.В. з участю прокурора Суботіної С.А. захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

розглянувши кримінальну справу за апеляційними скаргами прокурора, засудженого та захисників засудженого на вирок Соснівського районного суду Черкаської області від 22.08.2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м.Черкаси, українця, громадянина України, з

середньою освітою, одруженого, маючого трьох дітей,

раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених пунктами «а», «г», «е», «з», «и» ст.93 КК України (1960 року) та ч.1 ст.263, ч.1 ст.309 КК України та призначено йому покарання за п.п. «а», «г», «е», «з», «и» ст.93 КК України (1960 року) - довічне позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, за ч.1 ст.263 КК України - 4 роки позбавлення волі, за ч.1 ст.309 КК України - 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання у виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілих ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 200 000 грн. та матеріальну шкоду в гумі 9582, 00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілих ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 200 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати по справі за проведення судових експертиз в сумі 18 072, 83 грн.. Кошти перераховані: одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області код 25574009 на рахунок 31254272210063, банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018.

Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати по справі за проведення судових експертиз на користь ДНДЕКЦ МВС України 943,8 грн. (т.11 а.с.124); 977,5 грн. (т.11 а.с.146); 650,8 грн. (т.11 а.с.172); 977,5 грн. (т.11 а.с.208), а всього 3549 грн. 60 коп. Одержувач: ДНДЕКЦ МВС України, код 25574630, на рахунок 35223002000663 в ГУДКУ у Київській області, МФО 821018.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 судові витрати по справі за проведення судових експертиз на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз 705 грн. (т.16 а.с.53); 705 грн. (т.16 а.с.84); 705 грн. (т.16 а.с.213), а всього 2115, 00 грн.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 судові витрати по справі за проведення судових експертиз на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені М.С. Бокаріуса (Полтавське відділення) 5640 грн. (т.16 а.с.158); 4700 грн. (т.18 а.с.131), а всього 10340 (десять тисяч триста сорок) грн.

Вирішена доля речових доказів, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що в квітні 1996 року від мешканця м.Черкаси, стосовно якого матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, отримав замовлення на вбивство за грошову винагороду громадянина ОСОБА_5. на що підсудній дав згоду.

Перед вчиненням цього злочину ОСОБА_2 почав вивчати спосіб життя ОСОБА_5., місця, де він може появлятися, слідкував за ним, готуючись, таким чином до реалізації свого умислу на вчинення даного вбивства.

24 квітня 1996 року близько 8-ї години особа, стосовно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, на автомобілі привезла ОСОБА_2 до будинку АДРЕСА_1 та надала останньому вогнепальну зброю-пістолет конструкції Макарова (ПМ), в магазині якого знаходилися бойові патрони калібру 9 мм з пристроєм для безшумної стрільби, за допомогою якого він повинен був вбити ОСОБА_5. та які ОСОБА_2 носив та зберігав при собі без передбаченого законом дозволу. Після цього, ОСОБА_2 залишився чекати даного громадянина, який близько 9-ї години 30 хвилин вийшов з цього будинку та прослідував в напрямку гастроному «Україна», який знаходився по вул.Хрещатик, 213 в м.Черкаси. В цей час, ОСОБА_2, реалізуючи свій умисел на умисне вбивство на замовлення за винагороду, замаскувавши наданий йому пістолет в поліетиленовий пакет, пішов слідом за ОСОБА_5. до якого наблизився в районі вказаного гастроному «Україна» та з близької відстані здійснив з даної вогнепальної зброї в потиличну частину голови потерпілого один постріл, внаслідок чого заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді вогнепального наскрізного кульового поранення голови з пошкодженням головного мозку, в результаті чого настала смерть потерпілого на місці скоєння злочину, після чого ОСОБА_2 з місця події зник.

Крім того, приблизно в січні 1997 року ОСОБА_2 знову отримав від цієї ж особи, стосовно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, замовлення на вбивство за грошову винагороду в сумі 2 тисячі доларів США громадянина ОСОБА_6.-директора страхової компанії «Союз фінансових гарантій», мешканця м.Черкаси, на що підсудній погодився. Після цього, вказана особа показала ОСОБА_2. ОСОБА_6. та повідомила про місця, в яких він появляється.

18 січня 1997 року, близько 18 години вказана особа, стосовно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, привезла ОСОБА_2 на автомобілі до будинку АДРЕСА_2, надавши останньому вогнепальну зброю-пістолет моделі РА-63 серії номер НОМЕР_1 угорського виробництва, спорядженого бойовими патронами калібру 9 мм., які ОСОБА_2 носив та зберігав без передбаченого законом дозволу. Реалізуючи свій умисел на вбивство, на замовлення ОСОБА_2 став чекати ОСОБА_6., який появився близько 18 год.30 хвилин, прямуючи через двір вказаного будинку. ОСОБА_2 з метою умисного вбивства, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, з корисливих мотивів, з вказаного пістолета, знаходячись в дворі будинку АДРЕСА_2, здійснив близько шести пострілів в область голови та живота ОСОБА_6., заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді кульових поранень голови та живота з пошкодженням головного мозку, крововиливів під оболонку мозку, пораненням нирки, кишківника, крововиливом у черевну порожнину, від чого настала смерть потерпілого. Після вчинення убивства ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, викинувши вказаний пістолет неподалік від цього місця.

Крім того, у 2001 році не встановлена досудовим слідством особа замовила ОСОБА_2. за винагороду вбивство громадянина ОСОБА_7., директора приватного підприємства «Берта», яке займалося розробкою піщаного кар'єру у с.Вергуни Черкаського району Черкаської області, отримавши від замовника вбивства дані, що стосуються ОСОБА_7., зокрема адресу будинку, у якому він проживав, автомобіль, на якому їздив, адресу стоянки, де його зберігав та отримав від замовника вчинення цього злочину та носив і зберігав без передбаченого законом дозволу пістолети «ТТ» та «Вальтер ППК» заводського виробництва Німеччини, конструкція якого змінена саморобним способом для стрільби 6,35 мм патронами «Браунінг» з бойовими припасами до них. Ствол одного з пістолетів був обладнаний пристроєм для здійснення безшумної стрільби.

2 серпня 2001 року у вечірній час ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел на позбавлення життя ОСОБА_7., зберігаючи при собі зазначену вогнепальну зброю прибув до будинку АДРЕСА_3. У період часу між 22 год.30 хвилин та 23 годиною ОСОБА_2, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство двох осіб, знаходячись біля вказаного будинку, з метою умисного вбивства, на замовлення, за винагороду, помітивши ОСОБА_7, який ішов до свого будинку, з пістолета «Вальтер ППК» намагався вистрілити в нього, проте постріл не відбувся, так як пістолет дав осічку. Намагаючись перезарядити пістолет, ОСОБА_2 вилучив патрон з патронника, при цьому вилучений патрон впав на землю. В цей час ОСОБА_7, помітивши небезпеку для свого життя почав тікати, а ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на умисне вбивство ОСОБА_7. з іншого пістолета «ТТ» здійснив декілька в нього пострілів. ОСОБА_7, намагаючись уникнути переслідування ОСОБА_2, помітив біля під'їзду будинку групу підлітків, серед яких знаходилася і ОСОБА_8, вирішив сховатися серед них. Підсудній ОСОБА_2, побачивши що ОСОБА_7 заховався в групу неповнолітніх, продовжуючи свої злочинні дії на позбавлення його життя, усвідомлюючи, що такий спосіб убивства реально небезпечний для життя не тільки ОСОБА_7., а й багатьох осіб, свідомо допускаючи заподіяння смерті іншій особі, з метою вбивства двох і більше осіб, почав стріляти з пістолета «ТТ» в групу неповнолітніх в напрямку ОСОБА_7. В результаті проведених ОСОБА_2 пострілів ОСОБА_7 спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого вогнепального кульового сліпого поранення грудної клітини із пошкодженням легені, забоєм серця, які супроводжувалися ускладненим травматичним шоком і серцевою недостатністю, що призвело до смерті потерпілого, а неповнолітній ОСОБА_8 - тяжкі тілесні ушкодження у вигляді вогнепального проникаючого кульового наскрізного поранення грудної клітини із пошкодженням легень, судин заднього середостіння, що супроводжувалося гострою крововтратою, що спричинили смерть потерпілої.

Після вчинення цих вбивств ОСОБА_2 з місця злочину зник, позбувшись у не встановленому досудовим слідством місці одного із знарядь злочину пістолет «ТТ».

В подальшому ОСОБА_2, продовжував незаконно зберігати та носити при собі пістолет «Вальтер ППК», з якого демонтував ствол, а вказаний пістолет та п'ять патронів, якими він був споряджений, підсудній зберігав у приміщенні сараю, що знаходиться у дворі будинку по АДРЕСА_4.

Крім того, ОСОБА_2, крім вогнепальної зброї, яку він незаконно придбав, носив, зберігав та використав при скоєнні ним вище зазначених умисних вбивствах, у період 1995-1998 років, перебуваючи в м.Черкаси, без передбаченого законом дозволу у не встановленої досудовим слідством особи придбав: 9-мм пістолет «Парабелум» моделі Р-08 заводського виробництва Німеччини;обріз гладкоствольної двохствольної мисливської рушниці з горизонтально-спареними стволами 16 калібру моделі ТОЗ-25 заводського виробництва СРСР, заводський номер НОМЕР_2 1968 року випуску, конструкція якої змінена саморобним способом шляхом вкорочення стволів, видалення ложі з прикладом і саморобним виготовленням рукоятки; обріз 8-мм (7,92-мм) гвинтівки Маузера моделі «98» заводського виробництва Німеччини, ствол якої вкорочений саморобним способом; револьвер «ГРАН» заводського виробництва Росії, конструкція якого змінена саморобним способом шляхом виготовлення вставки ствола, видалення двох перегородок барабану та вставлення на їх місце трубок і пристосована для стрільби 5,6 -мм патронами кільцевого запалювання; пістолет «Вальтер ППК» заводського виробництва Німеччини, конструкція якого змінена саморобним способом для стрільби 6,35-мм патронами «Браунінг» та п'ять патронів, якими був споряджений магазин вказаного пістолету, які являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї - 6,35 мм патронами «Браунінг»; одноствольний гладкоствольний саморобний пістолет, замаскований під авторучку і пристосований для стрільби патронами кільцевого (бокового) запалювання калібру 5,6 мм; револьвер 32 калібру виготовлений саморобним способом на 6 патронів; сто сімдесят один патрон до нарізної вогнепальної зброї 7,62 мм, зразка 1943 року заводського виробництва СРСР; двадцять шість патронів до нарізної вогнепальної зброї, мисливські 7,62 мм зразка 1943 року заводського виробництва Росії; сорок шість патронів до нарізної вогнепальної зброї 7,62 мм до пістолета зразка 1930-1933 років, конструкції Токарєва (ТТ); один патрон до нарізної вогнепальної зброї 9 мм, короткий патрон до пістолетів конструкції «Браунінг»; один патрон до нарізної вогнепальної зброї 5,6 мм, цільовий патрон кільцевого запалювання заводського виробництва СРСР; двадцять патронів до нарізної вогнепальної зброї 5,6 мм, спортивно-мисливські патрони кільцевого запалювання заводського виробництва СРСР; тридцять чотири патрони до нарізної вогнепальної зброї 9 мм, патрони «Парабелум» заводського виробництва Німеччини; шістдесят шість патронів до нарізної вогнепальної зброї 9 мм до пістолетів конструкції Макарова (ПМ) заводського виробництва СРСР; чотирнадцять патронів до нарізної вогнепальної зброї 7,62 мм до гвинтівок зразка 1891/30 років конструкції Мосіна заводського виробництва СРСР; двісті сорок чотири патрони до нарізної вогнепальної зброї 5,45 мм військові патрони заводського виробництва СРСР і України, а також сумішеву вибухову речовину на основі тротилу та нітрату амонію (амоніт) масою 95 грамів; пластичну вибухову речовину на основі високо бризантної вибухової речовини - гексогену загальною масою 525 грамів; вибухову речовину метальної дії - одноосновним бездимним нітроцелюлозним порохом вагою 5 грамів; відрізок металевої труби, споряджений бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності-тротилом вагою 225 грамів; чотири бойові електродетонатори ЕДП; два капсуля-детонатори КД № 8-А; дві запалювальні трубки, які складаються з відрізка водопровідного шнура ШОП та капсуля-детонатора КД № 8-А; металеві кульки; два відрізки металевих труб; механічний таймер «ЗИМ»; елемент живлення типа крона.

Вище зазначені вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини та вибухові пристрої ОСОБА_2 незаконно переніс до місця свого проживання в будинковолодіння по АДРЕСА_4, які незаконно зберігав у приміщенні сараю.

Приблизно в січні 2002 року ОСОБА_2 запросив підсудного ОСОБА_9, з яким був знайомий багато років та підтримував приятельські стосунки, в кафе, розташоване біля кінотеатру «Україна» по вул.Смілянській в м. Черкаси. Під час спілкування між ними ОСОБА_9. звернув увагу не неприродну поведінку ОСОБА_2, який запобігав появи у людних місцях та почав цікавитися такою його поведінкою. Після цього, ОСОБА_2 розповів ОСОБА_9. про те, що він на прохання однієї людини, яку не назвав, намагався застрелити лише ОСОБА_7, який мав відношення до розробки піщаного родовища у с.Вергуни Черкаського району, але на лінії вогню випадково появилася і ОСОБА_8 та попросив ОСОБА_9 нікому не повідомляти про зміст отриманої інформації, на що останній дав згоду і не мав наміру повідомляти будь-кому про вчинення ОСОБА_2 вбивства ОСОБА_7. та ОСОБА_8

Приблизно в серпні 2005 року, ОСОБА_2, дізнавшись, що працівниками міліції буде здійснено обшук за місцем його проживання, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, доставив у господарській сумці до ОСОБА_9 зазначену вище вогнепальну зброю, боєприпаси, вибухові речовини та вибухові пристрої та попросив останнього переховати їх, повідомивши, що серед них є вогнепальна зброя, яка була застосована під час вбивства ОСОБА_7. та ОСОБА_8, а саме пістолет «Вальтер ППК» заводського виробництва Німеччини, конструкція якого змінена саморобним способом для стрільби 6,35 мм патронами «Браунінг».

Крім того, ОСОБА_2 28 жовтня 2007 року, близько 18 год. біля магазину «Сільпо», розташованого на розі вулиць Шевченка та О.Дашкевича в м.Черкаси незаконно без мети збуту придбав у не встановленої досудовим слідством особи психотропну речовину - метамфетамін, яка знаходилася в двох поліетиленових пакетах.

7 листопада 2007 року, близько 17 год.30 хвилин ОСОБА_2, зберігаючи при собі зазначену психотропну речовину, слідував на автомобілі ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_3 та на перехресті вулиць Гоголя-Святотроїцька у м.Черкаси був зупинений працівниками міліції, які при проведенні поверхневого огляду його одягу під підкладкою кишені куртки, в яку той був одягнений, виявили та вилучили два целофанових пакети, в яких знаходилася психотропна речовина - метамфетамін, маса якої становила 0,4865 грама.

На вирок суду прокурор подав апеляцію, в якій він не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини та кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду змінити через неправильне застосування кримінального закону, вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.1 ст.263 КК України - до 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 49 КК України звільнити від покарання, за ч.1 ст. 309 КК України - до 2 років позбавлення волі та на підставі ст. 49 КК України звільнити від покарання; за п.п. «а», «г», «е», «з», «и» ст.93 КК України (1960 року) - до довічного позбавлення волі з конфіскацією усього майна, виключити з вироку посилання на ст. 70 КК України, а у решті вирок суду залишити без змін.

Засуджений ОСОБА_2 також подав апеляційну скаргу та цілий ряд доповнень до неї, із змісту яких вбачається, що він не визнає себе винним в інкримінованих йому злочинах посилаючись на те, що кримінальна справа органами досудового розслідування сфабрикована, його вина у вчиненні злочинів не доведена.

Також, ОСОБА_2 в апеляції вказує, що як під час розслідування справи так і під час розгляду справи в суді було порушено його право на захист посилаючись на те, що хоч йому і було роз'яснено право на захист, але не було роз'яснено механізму реалізації такого права.

При розслідуванні справи визнавальні показання у вчиненні інкримінованих йому злочинах він дав під фізичним та психологічним тиском з боку працівників міліції, тому просить його визнавальні показання до уваги не брати.

В обґрунтування своїх вимог засуджений посилається на те, що суд І інстанції при призначенні і розгляді справи в попередньому розгляді не повідомив захисника, провів судове засіданні без захисника, чим порушив його право на захист.

Розглядаючи справу по суті суд проявив поверховість дослідження доказів, не вирішив заявлені ним та його захисником клопотання, не виконав вказівки Верховного суду України.

Крім цього, засуджений звертає увагу на те, що при розгляді справи не досліджувались речові докази і його клопотання з цього питання залишено без будь-якого реагування.

Засуджений вважає, що вирок суду постановлено з істотними порушеннями ст.334 КПК України (1960 р.), оскільки сформульоване йому обвинувачення судом в такому виді органами досудового розслідування не пред'являлось.

В черговому доповненні до апеляційної скарги засуджений просить застосувати практику Європейського суду, який на його думку з аналогічних справ прийняв рішення про недоведеність вини особи та звільнив від кримінальної відповідальності тому вважає, що є всі підстави для звільнення його від відповідальності за недоведеністю вини в інкримінованих йому злочинах та звільнити його із-під варти.

Аналогічного змісту подав апеляцію і захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника в підтримку своїх апеляцій та залишення апеляції прокурора без задоволення, пояснення потерпілої ОСОБА_3 про залишення апеляцій без задоволення, а вироку суду без змін, думку прокурора в підтримку своєї апеляції і залишення апеляції засудженого і його захисника без задоволення, перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи і доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та його захисника підлягають до часткового задоволення, а апеляція прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.45 КПК України (1960 р.) участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою:

- коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин передбачає довічне ув'язнення - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення.

Перевірені матеріали кримінального провадження свідчать про те, що при попередньому розгляді справи суд І інстанції провів судовий розгляд без участі захисника підсудного ОСОБА_2, навіть не повідомив про це захисника, чим порушив його право на захист та допустив неповноту судового розгляду.

Крім цього, розглядаючи справу по суті 22.07.2013 року суд оголосив про закінчення судового слідства і перейшов до судових дебатів.

Підсудний ОСОБА_2 попросив оголосити перерву для підготовки до судових дебатів. Суд задоволив вимогу підсудного і оголосив перерву. Судові дебати за участю ОСОБА_2 відбулися 19.08.2013 року, тобто майже через місяць з дня оголошення перерви.

Під час перерви між судовими засіданнями, тобто з 22.07.2013 року до 19.08.2013 року підсудний ОСОБА_2 направляє до суду ряд клопотань (а.с. 138-175 т.26), із змісту яких вбачається, що він просить суд відновити судове слідство, дослідити речові докази та інші докази в справі, додатково допитати свідків.

Суд отримав клопотання підсудного поштою 26.07.2013 року і ніяким чином на них не відреагував. Отримавши такі клопотання, суд зобов'язаний був відновити судове слідство, поставити на обговорення заявлені клопотання підсудного перед учасниками процесу та прийняти процесуальне рішення.

Суд взагалі не відреагував на заявлені клопотання підсудного ні процесуальним рішенням ні вироком.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом допущені істотні порушення норм кримінально-процесуального закону, що вплинуло на законність та обґрунтованість судового рішення.

Оскільки апеляційний суд позбавлений права фактично розглядати справу по суті, виявлені недоліки кримінально-процесуального характеру є суттєвими і не підлягають виправленню в апеляційному порядку, тому вирок суду підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Враховуючи те, що вирок суду скасовується із процесуальних підстав, тому колегія суддів не перевіряє вирок в частині доведеності чи недоведеності вини підсудного ОСОБА_2

Доводи підсудного ОСОБА_2 та його захисника про непричетність до вчинених злочинів підлягають перевірці під час нового розгляду справи.

У зв'язку із скасуванням вироку суду та направленням справи на новий судовий розгляд апеляцію прокурора слід залишити без задоволення.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2. слід залишити тримання під вартою, оскільки він обвинувачується у вчиненні кількох особливо тяжких злочинів, за які передбачено довічне позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та його захисника задоволити частково.

Вирок Соснівського районного суду Черкаської області від 22.08.2013 року відносно ОСОБА_2, засудженого до довічного позбавлення волі, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому його складі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2. залишити тримання під вартою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :