Рішення № 42779642, 18.02.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/462/2015 Головуючий в І інстанції: Дзиговський Ю.В.

Категорія: 55 Доповідач: Капітан І.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року лютого місяця 18 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Капітан І.А.Суддів:Вербицької Л.І. Радченка С.В.При секретарі:Грицак А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Таврійська будівельна компанія» (далі - Товариство) про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що з 01 серпня 1997 року по 29 червня 2014 року він працював у Товаристві на посаді електромонтера. На день звільнення Товариство не провело з ним остаточного розрахунку, у зв'язку з чим виникла заборгованість по невиплаченій заробітній платі у розмірі 6 438,52 грн. На підставі наведеного позивач просив суд: стягнути з Товариства на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 6 438,52 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 17 475,98 грн.; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у розмірі 590,81 грн.

Під час розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги. Зазначаючи, що оскільки Товариство 11 листопада 2014 року остаточно розрахувалося з ним по заробітній платі, виплативши суму заборгованості в розмірі 8 459,12 грн., ОСОБА_5 просив суд стягнути з Товариства на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 27 190,02 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у розмірі 997,88 грн.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2014 позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні в розмірі 14 410,20 грн.та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у розмірі 783,42 грн. Також стягнуто з Товариства на користь спеціального фонду Державного бюджету України судові витрати у розмірі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі Товариство, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В письмових запереченнях представник позивача, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_5, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності встановлених законом підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги.

Відповідно до вимог ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Із копії трудової книжки вбачається, що ОСОБА_5 01 серпня 1997 року був прийнятий на посаду електромонтера до Товариства. Наказом №64 к/зв від 27 червня 2014 року ОСОБА_5 було звільнено з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію на підставі ст.38 КЗпП України (а.с.5).

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, на підприємство, установу, організацію покладено обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок - виплатити всі суми, що належать йому; у разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Судом встановлено, що у день звільнення з позивачем не було проведено повного розрахунку, зокрема, не виплачено заборгованість із заробітної плати.

Згідно розрахункового листа сума заборгованості по заробітній платі за червень місяць 2014 року складає 5 239,86 грн., за травень місяць - 3 219,26 грн., а всього - 8 459,12 грн. (а.с.6).

Остаточний розрахунок з ОСОБА_5 по заробітній платі Товариством здійснено 11 листопада 2014 року в сумі 8 459,12 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку (а.с.23).

Розрахунок середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні в розмірі 14 410,20 грн.та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у розмірі 783,42 грн. судом першої інстанції було здійснено на підставі даних розрахункового листа ОСОБА_5 за червень 2014 року (а.с.6).

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції Товариством надано довідку про заробітну плату ОСОБА_5 за квітень 2014 року в розмірі 3 019,42 грн., за травень 2014 року в розмірі 3 095,64 грн., а також - про середньоденну заробітну плату, розраховану погодинно (а.с.59).

Згідно абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи за останні два календарні місяці роботи, що передували події, з якою пов'язана відповідна плата.

Згідно п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1427 (з подальшими змінами) компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Оскільки згідно розрахункового листа загальна сума заборгованості Товариства перед ОСОБА_5 становить 8 459,12 грн. і саме таку суму відповідачем було сплачено 11 листопада 2014 року (а.с.23), колегія суддів вважає цю дату днем остаточного розрахунку з ОСОБА_5 з виплатою йому всієї заборгованості по заробітній платі.

Також колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни рішення суду в частині визначення судом розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації втрати частини заробітку, які підлягають стягненню з товариства на користь позивача.

З урахуванням того, що заробітна плата ОСОБА_5 за квітень-травень 2014 року складає 6 115,06 грн. (а.с.59), у цих місяцях було 40 робочих днів, а кількість робочих днів за весь період затримки (з 01 липня по 11 листопада 2014 року) становить 94 робочих дні, розмір середнього заробітку за весь час затримки складає 14 370,39 грн. ((( 3 019,42 грн. + 3 095,64 грн.) : 40) * 94 = 14 370,39 грн.).

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження роботи ОСОБА_5 з погодинною оплатою праці, колегія суддів вважає, що середньоденний заробіток ОСОБА_5 становить 152,88 грн. (( 3 019,42 грн. + 3 095,64 грн.) : 40 = 152,88 грн.).

Загальний розмір компенсації визначається згідно розрахунку ( 3 219,26 грн.* (1,004 * 1,008 * 1,029* 1,024) - 3 219,26 = 213,68 грн.), (5 239,86 грн. * (1,008 * 1,029 * 1,024) - 5 239,86 = 325,53 грн.) і складає 539,21 грн.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає як такі, що не спростовують мотивованих висновків суду, не підтверджені належними і допустимими доказами у спірних правовідносинах та не ґрунтуються на нормах трудового законодавства.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» задовольнити частково.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 08 грудня 2014 року в частині розміру грошових сум, які підлягають стягненню з Публічного акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» на користь ОСОБА_5, змінити.

Зменшити розмір середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні з 14 410,20 грн. до 14 370,39 грн., компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги - з 783,42 грн. до 539,21 грн., а також - загальної суми з 15 193,62 грн. до 14 909,60 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді