Рішення № 42779575, 19.02.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8054/14

Провадження № 2/750/38/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді Коверзнева В. О.,

при секретарі - Мачачі І. В.,

за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення,

в с т а н о в и в:

05.08.2014 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про усунення перешкод в користуванні належною їй на праві власності квартирою АДРЕСА_2 шляхом їх виселення.

В обґрунтування позову зазначила, що відповідачі самовільно та без її згоди вселилися в квартиру, змінили замки вхідних дверей, чим унеможливили реалізацію нею права власності на квартиру.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав і наполягав на задоволенні.

Відповідачі не з'явилися, про час і місце розгляду справи сповіщалися належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач і відповідач перебували в шлюбі, який розірвано заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.10.2014 року. За час шлюбу сторони придбали у власність квартиру АДРЕСА_1, при цьому сторони та їх дочка мають право власності на 1/3 частин цієї квартири кожний (а. с. 57 - 59, 88, 89).

Крім того, позивач має право особистої власності на квартиру АДРЕСА_2, яке отримала на підставі договору дарування від 12.05.2011 року (а. с. 10 - 13, далі - Квартира).

Як убачається з матеріалів справи (а. с. 86, 87) сторони припинили сімейні відносини ще до розірвання шлюбу судом. Відповідач самовільно та без згоди позивача вселився разом із співвідповідачем в Квартиру позивача, змінив замки вхідних дверей, чим унеможливив реалізацію позивачем права власності на Квартиру.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно статті 391 цього Кодексу власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Як зазначено вище, відповідач має право на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1; він не є членом сім'ї позивача, при цьому вселився в Квартиру разом із співвідповідачем без згоди її власника. На теперішній час відповідачі проживають в Квартирі без реєстрації.

За таких обставин, відповідачі не набули права користування Квартирою, що є безумовною підставою для їх виселення без надання іншого жилого приміщення.

Виходячи з викладеного, заявлений позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 10, 79, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_2 задовольнити. Виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_2, без наданням їм іншого жилого приміщення.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 по 121 грн 80 коп. з кожного у відшкодування судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 10 днів з дня його проголошення в порядку, встановленому статтею 294 ЦПК України.

Суддя В. О. Коверзнев