Постанова № 4277920, 03.07.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.07.09Справа №2а-2417/09/10/0170 14:16 м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшкової І.А.,

за участюпредставників сторін:

від позивача - ОСОБА_2., довіреність від 04.01.2009 року б/номеру, Сокальська І.І., представник по довіреності від 04.01.2009 року б/номеру;

від відповідача - Горохова А.К., представник по довіреності №15/10-0 від 06.02.2009 р.;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-юг"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пальміра-юг" позивач 29 січня 2009 року звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобовязання відповідача усунути допущені порушення прав позивача шляхом скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення. Заявою від 04.06.2009 року позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 24.12.2008 року №0015321502/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 95841грн.00коп., зобовязати ДПІ в м. Сімферополі АР Крим вивести ТОВ «Пальміра-Юг» з державного реєстру обтяжень рухомого майна, стягнути з відповідача на користь позивача витрати, понесені ТОВ «Пальміра-Юг» по оплаті юридичних послуг в розмірі 12000грн.00коп. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної відповідачем документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ за вересень 2008 року з питань правомірності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з Приватним підприємством «СААР-ЮГ» прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про донарахування 79867грн.50коп. податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій на суму 15973грн.50коп., а взагалі 95841грн.00коп. В акті перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР у звязку з включенням до складу податкового кредиту суми 79867грн.50коп. по податковій накладній, виданій ПП «СААР-ЮГ» по нікчемному правочину угоді про купівлю-продаж пляшок у кількості 408177 штук на загальну суму 479205грн.00коп., укладеної позивачем (покупець) з ПП «СААР-ЮГ» (продавець). Позивач зазначає, що дана угода відповідає вимогам діючого законодавства, фактично виконана сторонами договору. Отриманий по угоді товар (пляшки) було в наступному продано ТОВ «Альфа-ЛТД», на підтвердження чого позивач надав договір та документи бухгалтерського і податкового обліку. Крім того, на час укладення та виконання зазначеної угоди ПП «СААР-ЮГ» було зареєстровано як юридична особа та платник податку на додану вартість, установчі документи підприємства не визнані недійсними, його державна реєстрація не скасована. Позивач вважає, що відсутність ПП «СААР-ЮГ» за юридичною адресою не впливає на визначення податкового кредиту по господарським операціям, що проведені даним підприємством. Також позивачем оспорюється правомірність та законність проведеної відповідачем перевірки, а саме: позивач стверджує, що для її проведення посадові особи ТОВ «Пальміра-юг» не були запрошені, на фактичну адресу позивача будь-які повідомлення про проведення перевірки та надання документів для її проведення не надходили, хоча фактична адреса працівникам ДПІ у м. Сімферополі АРК добре відома, посадові особи позивача неодноразово запрошувались на проведення перевірки саме за цією адресою та відповідачем у грудні 2008 року за фактичною адресою позивача проведено виїзну планову документальну перевірку, за результатами якої складено акт перевірки. Також в обґрунтування неправомірності проведення перевірки позивач зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для її проведення, встановлені ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», порушено порядок ознайомлення посадових осіб позивача з актом перевірки та його підписання, що встановлений наказом Державної податкової адміністрації в АР Крим №327 від 10.08.2005 р., зокрема, оскільки посадові особи позивача для його підписання не були запрошені до ДПІ, перевірка проводилась не на підставі бухгалтерських та податкових документів позивача (зокрема, податкових накладних), а на підставі невідомих позивачу документів, в акті перевірки не описані податкові накладні, що були представлені для проведення перевірки ПП «СААР-ЮГ». Крім того, в позовній заяві позивачем зазначено, що у звязку з вичерпанням всіх можливостей стосовно оскарження неправомірних дій відповідача, ТОВ «Пальміра-юг» звернулось з позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим, у звязку з чим позивач поніс витрати по оплаті юридичних послуг.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали і вважають прийняте податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим, підтримали доводи, викладені в письмових запереченнях на позов, що надані до суду 12.06.2009 р. Відповідно до наданих заперечень відповідач обґрунтовує правомірність донарахування податку на додану вартість в зазначеній сумі та застосування штрафних санкцій тим, що за результатами перевірки позивача встановлено порушення останнім пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97 (далі Закон про ПДВ), а саме: до складу податкового кредиту в вересні 2008 року було включено суму 79867грн.50коп. по господарській операції з ПП «СААР-ЮГ». Представники відповідача зазначають, що згідно акту обстеження ПП «СААР-ЮГ» за юридичною адресою не знаходиться, у зазначеного підприємства згідно податкової декларації по податку на прибуток за 9 місяців 2008 року відсутнє виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності посередництва в торгівлі товарами широкого асортименту, а також в зазначеній податковій декларації відсутні будь-які відомості про придбання за звітний період 9 місяців 2008 року - товарно-матеріальних цінностей, наявність їх залишку на складі з попередніх податкових періодів та наступний продаж ТМЦ. На думку ДПІ у м. Сімферополі АРК вказане свідчить про відсутність у ПП «СААР-ЮГ» господарських можливостей на виконання зобовязань і про відсутність фактичних дій, направлених на виконання взятих на себе зобовязань. На підставі викладеного відповідач дійшов висновку про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній, виданій ПП «СААР-ЮГ».

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Пальміра-юг” (код ЄДРПОУ 35228835, юридична адреса: 95006, АР Крим, м. Сімферополь, проспект Кірова/вулиця Леніна, буд.29/1, оф.437) зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 03 липня 2007 року; до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України внесено запис 18821020000012492 (а.с.80). Позивач зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, що підтверджено Свідоцтвом №100055864 про реєстрацію платника ПДВ (серія НБ №049862 а.с.81).

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 16 жовтня 2008 року було надано податкову декларацію по податку на додану вартість за звітний період 9 місяць 2008 року (вхідний номер до ДПІ 3037/17/181087 - а.с.151-152). В даній декларації позивачем відображено суму податкових зобовязань 860979грн.00коп. (рядок 9), суму податкового кредиту 847393грн.00коп. (рядок 10), сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду (рядок 27) 13586грн.00коп. Разом з зазначеною податковою декларацією позивачем було надано до ДПІ розшифровку податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.153), згідно з яким до складу податкового кредиту позивачем включені суми по податковим накладним, з зазначенням індивідуального податкового номеру постачальника товарів (робіт, послуг).

В матеріалах справи наявні також два уточнюючи розрахунки за зазначений звітний (податковий) період 9 місяць 2008 року, а саме:

Позивачем 12 грудня 2008 року до ДПІ у м. Сімферополі АРК подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с.177), в якому зазначено, що він подається в звітному (податковому) періоді 12 місяць 2008 р., звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - 9 місяць 2008 року. Згідно даних уточнюючого розрахунку сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду, позивачем не змінена 13586грн.00коп. До зазначеного розрахунку позивачем надано додаток №5 Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.178), згідно яким внесені зміни в перелік постачальників позивача, по податковим накладним, на підставі яких він має право на нарахування податкового кредиту, та змінені періоди виписки податкових накладних. Зокрема, позивачем вказано, що до складу податкового кредиту звітного періоду 9 місяць 2008 року ним включено суми по податковим накладним, виданим платником податку на додану вартість, що має індивідуальний податковий номер 338495201142, а саме:

- податкова накладна, що виписана в 9 місяці 2008 р., на суму поставки без ПДВ 6589грн.20коп., сума ПДВ 1317грн.84коп. (рядок 3 розділу ІІ додатку),

- податкова накладна, що виписана в 8 місяці 2008 р., на суму поставки без ПДВ 538101грн.73коп., сума ПДВ 107620грн.35коп. (рядок 5 розділу ІІ додатку),

- податкова накладна, що виписана в 8 місяці 2008 р., на суму поставки без ПДВ 305971грн.61коп., сума ПДВ 61194грн.32коп. (рядок 7 розділу ІІ додатку).

Позивачем 26 січня 2009 року до ДПІ у м. Сімферополі АРК знову подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с.102), в якому зазначено, що він подається в звітному (податковому) періоді 1 місяць 2009 р., звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - 9 місяць 2008 року. Згідно даних уточнюючого розрахунку сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду, позивачем також не змінена 13586грн.00коп. (а.с.102) До зазначеного розрахунку позивачем надано додаток №5 Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.103), згідно з яким внесені зміни в періоди виписки податкових накладних, що видані постачальником, зазначеним в уточнюючому розрахунку від 12.12.2008 р. Зокрема, позивачем вказано, що до складу податкового кредиту звітного періоду 9 місяць 2008 року ним включено суми по податковим накладним:

- податкова накладна, що виписана в 9 місяці 2008 р. (замість 8 місяця 2008 р.), на суму поставки без ПДВ 538101грн.73коп., сума ПДВ 107620грн.35коп. (рядок 1 розділу ІІ додатку),

- податкова накладна, що виписана в 9 місяці 2008 р. (замість 8 місяця 2008 р.), на суму поставки без ПДВ 305971грн.61коп., сума ПДВ 61194грн.32коп. (рядок 4 розділу ІІ додатку).

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (надалі Закон №2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Таким чином, суд приходить до висновку, що згідно податкової декларації по податку на додану вартість за 9 місяць 2008 року з урахуванням наданих позивачем уточнюючих розрахунків від 12.12.2008 р. та 26.01.2009 р., ТОВ «Пальміра-юг» за звітний період - 9 місяць 2008 року самостійно задекларовано податкове зобовязання по податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 13586грн.00коп., а також визначено, що одним з постачальників позивача в зазначеному податковому періоді була особа, яка має індивідуальний податковий номер 338495201142, загальна сума податкового кредиту по податковим накладним, що видані вказаною особою в 9 місяці 2008 року, складає 170132грн.51коп. (1317,84+107620,35+61194,32), загальний обсяг поставки без врахування ПДВ 850662грн.54коп. (6589,20+538101,73+305971,61).

Згідно наданої позивачем копії Свідоцтва №00608019 про реєстрацію платника податку на додану вартість судом встановлено, що індивідуальний податковий номер 338495201142 має Приватне підприємство «СААР-ЮГ» (а.с.109), що не заперечується представником відповідача.

Судом під час розгляду справи також встановлено, що 19 листопада 2008 року позивачем до ДПІ у м. Сімферополі АРК надано податкову декларацію з податку на додану вартість, за звітний (податковий) період 10 місяць 2008 року (вхідний номер до ДПІ 1132/48 - а.с. 104-105). В даній декларації позивачем відображено суму податкових зобовязань 1017691грн.00коп. (рядок 9), суму податкового кредиту 1003443грн.00коп. (рядок 10), сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду (рядок 27) 14248грн.00коп. Разом з зазначеною податковою декларацією позивачем було надано до ДПІ розшифровку податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.106), згідно з яким до складу податкового кредиту позивачем включені суми по податковим накладним, що видані ПП «СААР-ЮГ»:

- податкова накладна, що виписана в 9 місяці 2008 р., на суму поставки без ПДВ 399337грн.50коп., сума ПДВ 79867грн.50коп. (рядок 1 розділу ІІ додатку),

- податкова накладна, що виписана в 10 місяці 2008 р., на суму поставки без ПДВ 284980грн.50коп., сума ПДВ 56996грн.10коп. (рядок 14 розділу ІІ додатку),

- податкова накладна, що виписана в 10 місяці 2008 р., на суму поставки без ПДВ 284980грн.50коп., сума ПДВ 56996грн.10коп. (рядок 15 розділу ІІ додатку),

- податкова накладна, що виписана в 10 місяці 2008 р., на суму поставки без ПДВ 284980грн.50коп., сума ПДВ 56996грн.10коп. (рядок 16 розділу ІІ додатку).

Включення зазначених податкових накладних до податкових декларацій з податку на додану вартість за 9 та 10 місяці 2008 року підтверджено також реєстрами отриманих та виданих податкових накладних позивача за відповідні звітні (податкові) періоди (а.с.98-99), та не заперечується представниками відповідача.

На підтвердження укладення з ПП “СААР-ЮГ” договору на суму 479205грн.00коп. (в тому числі ПДВ 79867грн.50коп.) та його фактичне виконання позивачем під час розгляду справи надано суду:

- договір №ДГ-13 від 10.09.2007 року (а.с.107-108), згідно з яким ПП «СААР-ЮГ» (продавець) зобовязується передати у власність, а ТОВ «Пальміра-юг» (покупець) належним чином прийняти та оплатити пляшку скляну (товар), за кількістю, ціною і в асортименті згідно з відвантажувальними накладними для кожного конкретного вантажу (п.1.1 Договору), ціна та кількість товару визначаються згідно приймально-здавальних накладних (п.2.1 Договору), продавець поставляє товар покупцю партіями, кількість в кожній партії визначається згідно з заявкою покупця. Про готовність партії товару до відвантаження продавець повідомляє покупця засобами звязку (п.3.1), у якості юридичної адреси ПП «СААР-ЮГ» зазначено: м. Білогірськ, вул. Нижньогірська, 71, номер свідоцтва №00608019;

- видаткова накладна №673/1 від 25.09.2008 р. (а.с.110) та податкова накладна №683/2 від 25.09.2008 р. (а.с.111), що видані ПП «СААР-ЮГ» ТОВ «Пальміра-юг», якими підтверджено поставку товару «пляшка 0,25 «Альфа» у кількості 408177 шт, за ціною 0,91 грн. за 1 шт, автопослуги за ціною 28576,50грн., на загальну суму 399337грн.50коп., ПДВ 79867грн.50коп., загальна сума з ПДВ 479205грн.00коп.

На підтвердження продажу отриманого від ПП «СААР-ЮГ» товару позивачем надані наступні документи:

- договір поставки №31 від 01.08.2008 р. (а.с.112-114), укладений ТОВ «Пальміра-юг» (поставщик) та ТОВ «Альфа-ЛТД» (покупець), згідно з яким поставщик зобовязується поставити, а покупець прийняти пляшку скляну (товар) в строки, у кількості в асортименті згідно специфікаціям до договору, що є його невідємною частиною (п.1.1 договору);

- специфікація №2 від 31.10.2008 р. до договору №31 від 01.08.2008 р. (а.с.115), згідно з якою ТОВ «Пальміра-юг» повинна поставити ТОВ «Альфа-ЛТД» товар пляшку «Альфа» 0,25 л за ціною 1,10грн. за 1 шт, у кількості 685440шт; загальна вартість поставки з ПДВ складає 753984грн.00коп.;

- видаткова накладна №РН-1650 від 12.11.2008 р. та товарно-транспортна накладна №1650 від 12.11.2008 р. (а.с.116-117) про поставку ТОВ «Пальміра-юг» на адресу ТОВ «Альфа-ЛТД» товару - пляшки «Альфа» 0,25 л - у кількості 62832шт на суму 69115,20 грн., в тому числі ПДВ 11519,20грн.;

- видаткова накладна №РН-1659 від 14.11.2008 р. та товарно-транспортна накладна №1659 від 14.11.2008 р. (а.с.1118-119) про поставку ТОВ «Пальміра-юг» на адресу ТОВ «Альфа-ЛТД» товару - пляшки «Альфа» 0,25 л - у кількості 64736шт на суму 71209,60 грн., в тому числі ПДВ 11868,27грн.;

- видаткова накладна №РН-1664 від 17.11.2008 р. та товарно-транспортна накладна №1664 від 17.11.2008 р. (а.с.122-123) про поставку ТОВ «Пальміра-юг» на адресу ТОВ «Альфа-ЛТД» товару - пляшки «Альфа» 0,25 л - у кількості 64736шт на суму на суму 71209,60 грн., в тому числі ПДВ 11868,27грн.;

- видаткова накладна №РН-1665 від 17.11.2008 р. та товарно-транспортна накладна №1665 від 17.11.2008 р. (а.с.120-121) про поставку ТОВ «Пальміра-юг» на адресу ТОВ «Альфа-ЛТД» товару - пляшки «Альфа» 0,25 л - у кількості 64736шт на суму на суму 71209,60 грн., в тому числі ПДВ 11868,27грн.;

- податкова накладна №111 від 25.11.2008 р. (а.с.124) про поставку ТОВ «Пальміра-юг» на адресу ТОВ «Альфа-ЛТД» товару - пляшки «Альфа» 0,25 л - у кількості 657743шт на суму на суму 723517,20 грн., в тому числі ПДВ 120586,20грн.

Судом встановлено, що 11 грудня 2008 року відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ТОВ «Пальміра-юг» податкової декларації з ПДВ за вересень 2008 року з питань правомірності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «СААР-ЮГ» (індивідуальний податковий номер 338495201142). За результатами даної перевірки відповідачем складено акт №9246/15-2/35228835 від 11.12.2008 р. (а.с.6-13). В акті перевірки зазначено, що вона проводилась на підставі наступних документів (а.с.7):

- податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2008 року (вх..16.102008 р. №1810871),

- розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з ПДВ за вересень 2008 р. (вх.16.10.2008 р. №1810871),

- декларація, надана на паперовому носії та дискеті,

- акт «Про відсутність підприємства по юридичній адресі» ПП «СААР-ЮГ», ЄДРПОУ 33849524 від 14.11.2008 р. ДПІ у Білогірському р-ні. В акті перевірки зазначено, що: «За адресою: м. Білогірськ, вул. Нижньогірська, 71, підприємство не визначено».

У висновках даного акту (а.с.13) вказано, що відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, що призвело, на думку відповідача, до завищення позивачем податкового кредиту за вересень 2008 року у сумі 79867грн.50коп. та заниження податкового зобовязання по податку на додану вартість за вересень 2008 року у сумі 79867грн.50коп.

В акті перевірки, зокрема, зазначено, що на момент проведення перевірки був проведений вихід по юридичній адресі позивача м. Сімферополь, пр-т Кірова, 29/1, оф.437, підприємство за юридичною адресою не знайдено, про що складений акт №5635 від 08.12.2008 року (а.с.8).

Відповідачем в акті перевірки (а.с.11) зроблено висновок, що позивач до складу податкового кредиту за вересень 2008 року віднесена сума 79867грн.50коп. по контрагенту ПП «СААР-ЮГ» (код ЄДРПОУ 33849524, ІПН 338495201142). При цьому в акті перевірки працівником відповідача зазначено, що згідно даних Декларації з податку на прибуток підприємства ПП «СААР-ЮГ» за 9 місяців 2008 р. (вх.№13538 від 10.11.2008 р.) валовий доход даного підприємства складає 12766,9тис.грн., валові витрати 12665,4тис.грн., прибуток, що підлягає оподаткуванню 101,5тис.грн., податкове зобовязання звітного періоду 13,8тис.грн., кількість працюючих 6 осіб. Крім того, в акті зазначено, що згідно податкової звітності у ПП «СААР-ЮГ» відсутні виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності посередництва в торгівлі товарами широкого асортименту, а також, що в зазначеній податковій декларації відсутні будь-які відомості про придбання за зазначений період 9 місяців 2008 року - товарно-матеріальних цінностей, наявність їх залишку на складі з попередніх податкових періодів та наступний продаж ТМЦ.

В акті перевірки відповідачем на підставі викладеного зроблено висновок про відсутність у ПП «СААР-ЮГ» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань, та про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань (а.с.11). На стор.7 акту перевірки (а.с.12) відповідачем з посиланням на вимоги ст.3, ч.1 ст.207, ст.208 Господарського кодексу України, ч.1 ст.203, ст.215 Цивільного кодексу України зроблено висновок, що в результаті порушення ПП «СААР-ЮГ» податкових зобовязань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з ТОВ «Пальміра-юг» мають протиправний характер, а такий правочин по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу є нікчемним.

Також в акті перевірки відповідач посилається на відсутність ПП «СААР-ЮГ» за юридичною адресою, у звязку з чим відповідач вважає, що на порушення вимог п.«д» пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ ТОВ «Пальміра-юг» неправомірно включені до складу податкового кредиту суми ПДВ по ПП «СААР-ЮГ». У звязку з викладеним відповідач дійшов висновку про заниження позивачем податкових зобовязань за вересень 2008 року у сумі 79867грн.50коп.

Згідно наданих представником відповідача під час розгляду справи документів акт перевірки було направлено за адресою позивача 12 грудня 2008 року, але повернуто поштою з відміткою від 15.12.2008 р. «адресат не значиться». На підтвердженням зазначених обставин представником відповідача надано копії листа ДПІ у м. Сімферополі АРК від 12.12.2008 р. №69876/10/15-2 про направлення ТОВ «Пальміра-юг» за адресою: м. Сімферополь, пр. Кірова, буд.29/1, оф.437 акта невиїзної документальної (камеральної) перевірки від 11.12.2008 р. №9246/15-2/35228835 (а.с.187) та конверта з поштовим штемпелем про відправлення від 12.12.2008 року (а.с.188).

На підставі акту перевірки відповідачем 24 грудня 2008 року було прийняте податкове повідомлення-рішення №0015321502/0 про донарахування позивачу за порушення вимог пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податку на додану вартість на суму 79867грн.50коп., застосування штрафних санкцій в сумі 15973грн.50коп., на загальну суму 95841грн.00коп. (а.с.5, 166). На даному податковому повідомленні-рішенні зазначено вихідний номер та дата його направлення платнику податків позивачу: 26.12.2008 року №46768/10/15-2.

Представником відповідача суду надано копію конверту з датою відправлення на адресу позивача 26.12.2008 р. (а.с.190), на якому наявна відмітка «адресат выбыл» з зазначенням дати її проставлення 27.12.2008 р.

В матеріалах справи також наявний акт №3713/15-2 від 30.12.2008 р. про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення (а.с.191), згідно з яким податкове повідомлення-рішення №0015321502/0 від 30.12.2008 р. у звязку з неможливістю його вручення розміщено на дошці оголошень 30.12.2008 р.

За результатами розгляду апеляційної скарги позивача на зазначене податкове повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим прийнято рішення про залишення первинної скарги без розгляду №439/10/1/25-010 від 28.01.2009 р. у звязку з пропуском встановленого пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону №2181 десятиденного строку подання скарги (а.с.70-73), яке підтверджено рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим про результати розгляду повторної скарги від 05.02.2009 р. №287/10/25-0 (а.с.66-69).

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Суд зазначає, що право на проведення перевірок надано органам державної податкової служби Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. №509-ХІІ. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 11 зазначеного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до пункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181 камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. З назви та вступної частини акту перевірки від 11.12.2008 р. слідує, що проведена відповідачем перевірка є документальною невиїзною (камеральною) перевіркою.

Як було зазначено, в акті перевірки відповідач посилається на використання під час її проведення лише податкової декларації з податку на додану вартість за 9 місяць 2008 року, додатку №5 до нього, а також акту про відсутність ПП «СААР-ЮГ» за юридичною адресою від 14.11.2008 року, що складений ДПІ у Білогірському районі АРК.

Разом з тим, як слідує з акту перевірки (а.с.11) під час її проведення відповідач також використав дані Декларації ПП «СААР-ЮГ» з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2008 року та зазначив в акті дату її подання до ДПІ в Білогірському районі АРК та вхідний номер (№13538 від 10.11.2008 р.) за відсітності посилання на використання під час проведення перевірки зазначеної декларації у вступній частині акту відсутні (а.с.7).

Крім того, як було зазначено вище Законом №2181 не передбачено використання під час проведення камеральної перевірки будь-яких інших документів окрім податкових декларацій. Таким чином, суд приходить до висновку, що проведена відповідачем перевірка за своєю суттю не є камеральною.

Також суд зазначає, що в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні вказано, що воно прийнято на підставі п.«б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181. Згідно з зазначеним пунктом Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Тобто відповідач фактично підтверджує проведення саме документальної, а не камеральної перевірки, що суперечить тексту акта перевірки від 11.12.2008 року.

Під час розгляду справи суд неодноразово (зокрема, ухвалами від 30.01.2009 р. та 07.05.2009 р.) зобовязував відповідача надати податкові накладні, видані ПП “СААР-ЮГ”, та інші документи, на підставі яких проводилась перевірка, акт зустрічної перевірки Приватного підприємства “САА-ЮГ”, Свідоцтво про державну реєстрацію ПП “СААР-ЮГ”, статут та інші установчі документи, свідоцтво платника ПДВ, акт його анулювання (за наявності), акт обстеження юридичної адреси, декларації по податку на прибуток та ПДВ за 2008 рік, інші документи, що стосуються господарської діяльності ПП “СААР-ЮГ”, письмові пояснення стосовно посадової особи ПП “СААР-ЮГ” ОСОБА_1. з документальним підтвердженням.

Представником відповідача у судовому засіданні 10.07.2007 року надано суду копію акту не встановлення платника податків (посадових осіб платника податків) від 14.11.2008 р., що складений трьома посадовими особами ДПІ у Білогірському районі АРК. Згідно зазначеного акту під час обстеження юридичної адреси ПП “СААР-ЮГ” м. Білогірськ, вул. Нижньогірська, буд.71 зазначене підприємство (його посадові особи) відсутнє. Суд зазначає, що у звязку наданням неякісної копії номер даного акту не читаємий.

Під час розгляду справи представником відповідача Воротніковою Іриною Михайлівною, що проводила перевірку позивача, - суду надані пояснення, згідно з якими під час проведення перевірки були використані лише документи, які зазначені в акті перевірки. Документи, складені ПП «СААР-ЮГ» (зокрема, первинні документи бухгалтерського та податкового обліку) під час перевірки були відсутні та для її проведення не використовувались. Зазначені пояснення підтверджені письмовою заявою представника відповідача Гороховою А.К. (а.с.172).

На підставі викладеного суд зазначає, що відповідачем під час розгляду справи не надані будь-які первинні документи бухгалтерського і податкового обліку та документи, що стосуються господарської діяльності ПП “СААР-ЮГ”. В акті перевірки зазначено, що 10.11.2008 року (тобто за 4 дні до проведення обстеження юридичної адреси) зазначене підприємство надало до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2008 року, яка свідчить про ведення господарської діяльності у звітному періоді, отримання валових доходів у сумі 12766,9тис.грн., що більше суми господарської операції з ТОВ «Пальміра-юг» по купівлі-продажу пляшок, загальна сума якої (з урахуванням ПДВ) складає 479205грн.00коп. ( сума підтверджена первинними документами ПП “СААР-ЮГ”, що надані позивачем під час розгляду справи).

Разом з тим суд зазначає, що відповідачем під час проведення перевірки не досліджувалось питання включення ПП “СААР-ЮГ” до складу податкових зобовязань по податку на додану вартість відповідних сум по господарській операції з ТОВ «Пальміра-юг», відображення проведеної господарської операції в податковій декларації з податку на додану вартість ПП “СААР-ЮГ” за відповідний податковий період та її подання до ДПІ у Білогірському районі АРК. Зазначені документи також не надані відповідачем і на вимогу суду. Тобто, не включення ПП “СААР-ЮГ” зазначеної суми 79867грн.50коп. - до складу податкових зобовязань з податку на додану вартість та їх несплата до бюджету по проведеній господарській операції з ТОВ «Пальміра-юг» відповідачем не встановлено та наявними в матеріалах справи документами не підтверджено.

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно пп.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Вимоги до податкової накладної встановлені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з яким платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується представниками відповідача укладення між ПП “СААР-ЮГ” та ТОВ «Пальміра-юг» зазначеного договору купівлі-продажу, на виконання якого ПП “СААР-ЮГ” видано податкову накладну №683/2 від 25.09.2008 р. Однак, як слідує з акту перевірки, відповідач вважає укладену угоду нікчемною у звязку з відсутністю у зазначеного підприємства згідно податкової декларації по податку на прибуток за 9 місяців 2008 року виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності посередництва в торгівлі товарами широкого асортименту, а також відсутність в зазначеній податковій декларації будь-яких відомостей про придбання за зазначений період товарно-матеріальних цінностей, наявність їх залишку на складі з попередніх податкових періодів та наступний продаж ТМЦ.

На підставі викладено в акті перевірки відповідачем вказано про нікчемність правочину укладеного позивачем, як такого, що суперечать моральним засадам суспільства і порушує публічний порядок, з посиланням на ч.1 ст.203, ст.ст.207, 208, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. На обґрунтування невідповідності укладених позивачем правочинів вимогам ч.1 ст.203 ЦК України відповідачем не вказано, які саме вимоги ЦК України або інших актів цивільного законодавства порушено позивачем і в чому полягає порушення моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч.2 ст.215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість і несплату сум податку до бюджету ПП «СААР-ЮГ». Разом з тим, як зазначено вище, питання сплати зазначеним підприємством податкового зобовязання по укладеній з позивачем угоді під час проведення перевірки взагалі не досліджувалось, документи, витребувані судом для перевірки зазначених обставин, відповідачем не надані. Також, розглядаючи справу в межах доводів відповідача щодо нікчемності укладеного правочину, судом не встановлено, яким має бути мінімальний обсяг трудових ресурсів, виробничого, транспортного і торгівельного обладнання, сировини і інших матеріалів контрагентів для укладання та виконання правочину, за яким позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ у сумі 79867грн.50коп. в жовтні 2008 року. В акті перевірки наявні дані про кількість працюючих в ПП “СААР-ЮГ” 6 осіб. Відповідачем в акті перевірки та представниками відповідача під час розгляду справи не доведено, що зазначена кількість осіб не спроможна виконати умови укладеного позивачем договору.

Крім того, висновок відповідача про невідповідність виданої ПП “СААР-ЮГ” податкової накладної вимогам пп.“д” пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ обґрунтований лише посиланням на акт перевірки місцезнаходження зазначеного платника податків за юридичною адресою. Разом з тим, відповідачем не враховано, що за 4 дні до дати перевірки адреси 14.11.2008 року зазначений підприємством самостійно надано до ДПІ у Білогірському районі АРК податкову декларацію з податку на прибуток, в яку також включено і 9 місяць 2008 року; не встановлено під час перевірки та не надано суду доказів неподання податкових декларацій з податку на додану вартість та не включення до складу податкових зобовязань сум податку по господарській операції з ТОВ «Пальміра-юг», не надано доказів наявності у позивача або ПП “СААР-ЮГ” умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільств, наприклад з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Суд також вважає необхідним зазначити, що на позивача як на платника податку на додану вартість ні Законом про ПДВ, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом не покладено обовязок встановлювати наявність або відсутність у контрагента по угоді складських, виробничих та будь-яких інших приміщень для зберігання проданого позивачу товару, а також наявність автотранспортних засобів для їх транспортування. Що стосується не відображення ПП «СААР-ЮГ» в податковій декларації придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, суд вважає необхідним зазначити, що за наявності достатніх підстав податковий орган за місцем реєстрації зазначеного підприємства має право на проведення документальної перевірки достовірності даних, заявлених ПП "СААР-ЮГ" у податковій декларації. Відомості про проведення такої перевірки, за результатами якої податковий органі за місцем реєстрації ПП "СААР-ЮГ" донараховані несплачені до бюджету суми податків та зборів (обов'язкових платежів), або про її відсутність на вимогу суду відповідачем не надано.

Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки. Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до пп.2.3.2 зазначеного Наказу за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Відповідачем на порушення зазначених вимог наказу ДПА України в акті перевірки не зазначено жодного первинного документу, на підставі якого проводилась перевірка і зроблено висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів стосовно того, що на дату укладення та виконання угоди з позивачем ПП “СААР-ЮГ” не було зареєстровано як платник податку на додану вартість або така реєстрація скасована (визнана судом недійсною (нечинною)). Придбані позивачем товари використовувались в його господарській діяльності, що підтверджено договором про їх наступний продаж іншій юридичній особі. Під час розгляду справи представниками відповідача суду не надано жодних доказів нікчемності (недійсності) договору поставки, укладеного позивачем з ТОВ "Альфа-ЛТД", не повідомлено суд про невідповідність зазначеної угоди вимогам діючого законодавства та не спростовані доводи позивача про продаж саме того товару (пляшки), який був отриманий від ПП "СААР-ЮГ".

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З наведених підстав суд не приймає до уваги доводів відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ПП "СААР-ЮГ".

Суд також вважає необхідним зазначити, що згідно відмітки в акті перевірки (а.с.6-7) відповідачем під час проведення перевірки 11.12.2008 року перевірялась саме податкова декларація за вересень 2008 року (тобто за 9 місяць 2008 р.). В акті перевірки зазначено, що для її проведення використані податкова декларація за вересень 2008 року з зазначенням вхідного номеру та дати подання в ДПІ декларації і розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту 16.10.2008 р. Однак, як свідчать матеріали справи (зокрема, надані представником відповідача розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за 9 та 10 місяці 2008 року а.с.181-184) сума 79867грн.50коп. по податковій накладній, виданій ПП «ССАР-ЮГ», включена позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за 10 місяць 2008 року. Зазначена податкова декларація була надана позивачем до проведеної 11.12.2008 р. перевірки 19 листопада 2008 року. Разом з тим, в акті перевірки відсутні відомості про використання під час її проведення даних декларацій за 10 місяць 2008 року, згідно з висновком акту відповідач вважає, що ТОВ «Пальміра-юг» завищено суму податкового кредиту та занижено суму податкового зобовязання на 79867грн.50коп. саме за вересень 2008 р.

Суд зазначає, що в податковій декларації з податку на додану вартість за 9 місяць 2008 року позивачем до складу податкового кредиту також включені суми по податковим накладним, що видані ПП «ССАР-ЮГ», однак вказані суми - 1317,84 грн., 107620,35 грн. і 61194,32 - не співпадають з даними акту перевірки. Крім того, суми по податковим накладним, виданим ПП «ССАР-ЮГ», були включені до податкового кредиту за 9 місяць 2008 року позивачем лише після подання уточнюючих розрахунків податкових зобовязань з податку на додану вартість 12.12.2008 року та 26.01.2009 року. Податкова декларація з податку на додану вартість за 9 місяць 2008 року та додаток до неї - розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів - не містили відомостей про включення до складу податкового кредиту сум по податковим накладним, виданим особою, що має індивідуальний податковий номер 338495201142, тобто ПП «ССАР-ЮГ».

Крім того, суд зазначає, що Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №166 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 р. за №702/10982). Згідно з пунктом 5.7. Розділу II "Податковий кредит" зазначеного порядку до розділу II "Податковий кредит" (рядки 10 - 15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону, окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

Відповідно до 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка (крім рядка 16.5) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних. У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації. У рядку 16.2 відображається збільшення або зменшення податкового кредиту, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону.

Ні зазначеним наказом ДПА України, ні Законом про ПДВ, ні будь-яким іншим нормативним документом не передбачено право органу державної податкової служби на внесення змін до податкових декларацій платника податку (у даному випадку позивача) шляхом самостійного визначення ОДПС сум по податковим накладним контрагентів позивача, які повинні бути включені до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду, або коригування зазначених сум. У звязку з викладеним, суд зазначає, що відомості акту перевірки від 11.12.2008 року стосовно включення позивачем до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду 9 місяців 2008 року суми 79867грн.50коп. по податковій накладній, виданій ПП «СААР-ЮГ», не відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами документам.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.01.2009 року та 07.05.2009 р. у відповідача були запрошені документи, що підтверджують наявність підстав для проведення зазначеної перевірки.

Під час розгляду справи в обґрунтування підстав правомірності проведення перевірки представником відповідача наданий суду лист ДПІ у м. Сімферополі АРК від 07.11.2008 року №61543/10/15-2 про витребування у позивача фінансово-господарських документів для проведення невиїзної документальної перевірки правомірності обчислення ПДВ по декларації за вересень 2008 р. у звязку з виявленням розбіжностей звітних даних програмного продукту при співставленні податкової звітності і розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5 до декларації). Разом з тим, представником відповідача під час розгляду справи не надано на вимогу суду (зокрема, ухвали від 30.01.2009 року) доказів направлення позивачу даного листа, отримання його позивачем або повернення поштою.

В зазначеному листі відсутні будь-які відомості про адресу, за якою було направлено даний лист. Суд також вважає необхідним зазначити, що фактична адреса позивача м. Сімферополь, вул.60 років Октября, буд. 6 неодноразово повідомлялась відповідачу та зазначена на податкових деклараціях за 9 та 10 місяць 2008 року.

Під час розгляду справи позивачем суду також надані копії направлення на проведення перевірки №2932/23-2 від 15.12.2008 року (а.с.96), згідно з яким посадові особи ДПІ у м. Сімферополі АРК повинні були в строк з 15 по 31 грудня 2008 року повинні були провести виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства. Зазначене направлення підписано начальником ДПІ у м. Сімферополі АРК та скріплено гербовою печаткою відповідача. Проведення даної перевірки підтверджено наявністю у позивача копії направлення на її проведення, а також копією податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК №0000492301/0 від 16.01.2009 р. (а.с.97) про донарахування податку на додану вартість в сумі 13217,00грн., застосування штрафних санкцій в сумі 6608,50грн., на загальну суму 19825,50грн. В даному податковому повідомленні-рішенні вказано, що воно прийнято на підставі акту перевірки №212/23-7/35228835 від 14.01.2009 року, що не заперечується представниками позивача та відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачу було достовірно відомо про фактичне місцезнаходження позивача, але будь-яких доказів про повідомлення останнього про проведення перевірки декларації за вересень 2008 року та необхідність надання для її проведення документів, пояснень представниками відповідача під час розгляду справи в суді не надано.

Також суд вважає необхідним звернути увагу відповідача на те, що в акті перевірки наявні відомості про наявність розбіжностей звітних даних програмного продукту при співставленні податкової звітності і розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів лише по податковій накладній, що видана ПП «СААР-ЮГ» з сумою податкового кредиту 79867грн.50коп. Однак, така податкова накладна була включена позивачем до розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до декларації з податку на додану вартість за 10 місяць 2008 року, що подана до ДПІ лише 19.11.2008 року. Тобто про таку розбіжність саме по податковій накладній ПП «СААР-ЮГ» працівникам відповідача могло бути відомо лише після 19 листопада 2008 року. Разом з тим, відомості про будь-які інші розбіжності звітних даних при співставленні податкової звітності і розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів в акті перевірки відсутні.

Під час розгляду справи, представниками позивача надано суду акти перевірки достовірності юридичної адреси позивача №5466/15-2 від 24.11.2008 р. (а.с.186), №5635/15-2 від 08.12.2008 р. (а.с.189), №5667/15-2 від 12.12.2008 р. (а.с.154). Зі змісту наданих актів та тексту акту перевірки випливає, що відповідачем проводилась перевірка лише юридичної адреси позивача м. Сімферополь, пр.Кірова/вул. Леніна, буд.29/1. Будь-які відомості про проведення перевірки фактичної адреси позивача, що зазначена в поданих до ДПІ податкових деклараціях (м. Сімферополь, вул.60 років Октября, буд. 6), представниками відповідача суду не повідомлені, докази проведення таких перевірок в матеріалах справи відсутні.

Суд погоджується з доводами представників позивача стосовно порушення відповідачем вимог пункту 1.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, згідно з яким у разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби. Акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби підписується не менш як трьома службовими особами. Під час розгляду справи представниками відповідача такий акт не надано. Суд зазначає, що акт №3442/15-2 від 12.12.2008 р. про неможливість ознайомлення з актом перевірки, що наявний в матеріалах справи (а.с.155), складений відповідачем на виконання вимог п.4.9 зазначеного Порядку, який передбачає складення акту у разі неявки для підписання акту перевірки у строки, встановлені п.4.2 Порядку на протязі 5 днів після її закінчення, а не для її проведення.

З тексту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення також вбачається, що відповідачем нараховані штрафні санкції по податку на додану вартість в сумі 15973грн.50коп., разом з тим в оскаржуваному рішенні відсутнє посилання на нормативно-правовий акт, на підставі якого застосовані штрафні санкції. З розрахунку штрафних санкцій (а.с.165), що наданий представником відповідача під час розгляду справи, слідує, що розрахунок суми штрафної санкції проведено на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно з зазначеним підпунктом статті 17 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи, що сума податкового зобовязання нарахована відповідачем неправомірно, суд дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для застосування штрафної санкції.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття податкових повідомлень-рішень, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №0015321502/ від 24 грудня 2008 року, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-юг", є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим від 24.12.2008 року №0015321502/0 є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про зобовязання відповідача вивести ТОВ «Пальміра-юг» з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, то суд зазначає наступне:

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.2 пункту 6.2 статті 6 зазначеного Закону податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу. Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181).

В матеріалах справи наявна копія першої податкової вимоги №1/243 від 14.01.2009 р. (а.с.146), що направлена позивачу ДПІ у м. Сімферополі АРК, згідно з якою станом на зазначену дату у позивача був наявний податковий борг по податку на додану вартість в загальній сумі 72587грн.98 коп., зокрема 56614грн.48коп. основний платіж, 15973грн.50коп штрафні санкції. Суд зазначає, що дана податкова вимога не містить відомостей про документи (податкові декларації, податкові повідомлення-рішення), несплата узгоджених податкових зобовязань по яким стало підставою для виникнення податкового боргу. Суд також зазначає, що питання відповідності зазначеної податкової вимоги діючим нормативно-правовим актам, а також питання відповідності дій відповідача по направленню позивачу першої податкової вимоги не є предметом розгляду даного адміністративного спору.

Під час розгляду даної справи суду також надано Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №22426463 від 29.01.2009 року (а.с.145), згідно з яким до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про публічне обтяження - податкову заставу, обєктом якого є активи платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра-південь», код 23192002, юридична адреса: 95053, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова, буд.29/1, кв.437.

Згідно з пунктом 1.17 статті 1 Закону №2181 податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Відповідно до п.8.1 ст.8 даного Закону з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Реєстрація податкової застави згідно з вимогами п.8.3 ст.8 Закону №2181 є обовязком податкового органу, який зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

Судом встановлено, що позивачем надано відомості про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обєкта податкової застави активів платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра-південь».

Згідно зі статтею 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму (частина 1 статті); найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру (частина 3 статті). юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи (частина 5 статті).

Згідно з частинами 1 та 4 статті 89 ЦК юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

В матеріалах справи наявні установчі документи позивача, згідно з якими позивач має назву - Товариство з обмеженою відповідальністю «Пальміра-юг». Зазначена назва ТОВ також достовірно відома органу державної податкової служби відповідачу, про що свідчить дані акту перевірки, оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги тощо.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем суду не надані докази про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обєкта податкової застави активів саме платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра-юг», адреса, яка зазначена в витязі, не тотожна адресі, яка зазначена в Свідоцтві про державну реєстрацію позивача, у звязку з чим позовні вимоги в частині зобовязання відповідача вивести ТОВ «Пальміра-юг» з Державного реєстру обтяжень рухомого майна не підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення з ДПІ у м. Сімферополі АРК витрат, понесених позивачем по оплаті юридичних послуг в розмірі 12000грн.00коп., суд зазначає наступне:

На підтвердження надання зазначених послуг позивачем суду надані:

- угода від 01.01.2009 року між позивачем та ОСОБА_2 (а.с.147-148), предметом якої є підготовка та правове супроводження документів, повязаних з визнанням недійним оспорюваного податкового повідомлення-рішення відповідача;

- додаток №1 до трудової угоди від 01.01.2009 року з переліком дій, яки повинна виконати ОСОБА_2. та зазначенням суми їх оплати (а.с.149),

- видаткові касові ордери №17 та №16 від 12.06.2009 року (а.с.170-171) про виплату позивачем зазначеній особі 12000грн.00коп.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. В наданому договорі не зазначено, що ОСОБА_2. є фахівцем в галузі права, докази зазначених обставин також не надані позивачем суду під час розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Разом з тим, позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу за рахунок відповідача, що не відповідає зазначеним вимогам КАС.

Також суд зазначає, що з тексту договору (п.4.1.1, п.4.2.1, п.5.1, розділ 6, додатку №1) слідує, що між сторонами фактично укладена трудова угода. Предметом даної угоди є надання юридичних послуг, а не надання правової допомоги у суді. Згідно з додатком №1 до договору надання послуг з підготовки адміністративного позову, заяви про уточнення позовних вимог та представництво в Окружному адміністративному суді є лише одним з видів зазначених послуг, вартість яких оцінена сторонами в суму 6000грн.00коп.

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи не надано жодних доказів обґрунтованості розрахунку заявлених вимог про стягнення саме зазначеної суми та обґрунтованості вартості наданих послуг. Також позивачем не надано акт виконаних робіт по договору або будь-який інший первинний бухгалтерський документ, що підтверджує виконання зазначеної угоди. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача понесених позивачем витрат по оплаті юридичних послуг в розмірі 12000грн.00коп. не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), тому з урахуванням задоволення частини позовних вимог з Державного бюджету України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 03 гривні 40 копійок.

У звязку зі складністю справи судом 03 липня 2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, постанова складена у повному обсязі 08 липня 2009 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим №0015321502/ від 24 грудня 2008 року, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-юг".

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-юг" (код ЄДРПОУ 35228835, 95006, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/вул. Леніна, 29/1, р/р 2600813085 в КРД ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, м. Сімферополь, МФО 324021) з Державного бюджету України в рахунок відшкодування судових витрат 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кудряшова А.М.