Постанова № 42774893, 19.02.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/3374/14-п Провадження №33/773/47/15 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І.В. Категорія:ст.472 МК України Доповідач: Клок О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" лютого 2015 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Клок О.М., з участю представника митниці Федчишиної С.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, на постанову Любомльського районного суду від 15 січня 2015, якою справу щодо ОСОБА_3 за ст.472 МК України направлено Ягодинській митниці для додаткової перевірки,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою суду матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України ОСОБА_3 повернуто Ягодинській митниці для проведення додаткової перевірки.

Згідно протоколу про порушення митних правил, який був складений відносно ОСОБА_3, він 01 грудня 2014 року, близько 17.55год., виїжджаючи з Республіки Польща на митну територію України, через митний пост «Ягодин» Ягодинської митниці Міндоходів, в якості пасажира автомобіля «Фольсваген Транспортер», д.н.з.НОМЕР_1, по смузі руху «червоний коридор», подав 02 грудня 2014 року до митного контролю митну декларацію, в якій не задекларував за встановленою формою точних та достовірних відомостей щодо ваги та вартості переміщуваного товару: мобільних телефонів марки «Lenovo» модель «а560» вагою 39.2кг. в кількості 98 штук вартістю 140175,21 грн., мобільних телефонів марки «Lenovo» модель «s820» вагою 9.45кг. в кількості 27 штук вартістю 58051,51 грн., мобільних телефонів марки «Lenovo» модель «s668t» вагою 7,92кг. в кількості 20 штук вартістю 33786,59 грн., мобільних телефонів марки «Lenovo» модель «s560» вагою 8,08кг. в кількості 20 штук вартістю 33786,59 грн., а всього загальною вартістю 265799,90 гривень, які обмежені до ввезення в Україну відповідно до постанови КМ України від 21.05.2012 року №436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України», ст.29 ЗУ "Про радіочастотний ресурс", рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 04.02.2010 року №51, зазначивши їх вагу, кількість та вартість в митній декларації: телефон «Lenovo» модель «а560» новий - 98 штук (вагою 19,6кг.), телефон «Lenovo» модель «s820» новий - 27 штук (вагою 5,4кг.), телефон «Lenovo» модель «s668t» новий - 20 штук (вагою 4кг.), телефон «Lenovo» модель «s660» новий - 20 штук (вагою 4кг.) - загальною вагою 33 кг. вартістю 4950 умовних одиниць.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст.472 МК України як незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про вагу і вартість товарів.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в поданій апеляції ОСОБА_3 вважає її необґрунтованою, а неприйняття судом рішення в справі по суті таким, що суттєво порушує його права. Вину у вчиненні даного правопорушення не визнає, оскільки працівниками митниці в ході судового засідання не доведено його провину в порушенні ст.472 МК України. Посилається на те, що дії які необхідно вчинити під час додаткової перевірки, не мають відношення до кваліфікації його дій у недекларуванні. Також зазначає, що у митній декларації заявив всі необхідні і достовірні відомості про товари, вказавши кількість телефонів, як одиницю виміру. Вважає, що використання визначеної митним органом вартості як підстави для складання протоколу про порушення митних правил не передбачено митним кодексом України, тому просить постанову суду скасувати, закрити провадження по справі, вилучені в нього товари повернути.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився і про причини неявки не повідомив. Останній належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суддя вважає, відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП, що справу слід розглянути за його відсутністі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника митниці, яка просила залишити постанову без змін, суддя приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Стаття 489 Митного кодексу України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, відповідно до вимог ст.527 МК України, у справі про порушення митних правил митний орган або суд, що розглядає справу, окрім постанов про накладення адміністративного стягнення або ж закриття провадження у справі, вправі також винести постанову про проведення додаткової перевірки.

Суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ст.472 МК України вказаних вимог закону дотримався в повній мірі.

Як вбачається з матеріалів справи про порушення митних правил, протоколу судового засідання від 25 грудня 2014 року, і як вірно зазначив у своїй постанові суддя, при збиранні митними органами доказів у справі допущено неповноту.

Зі змісту протоколу про порушення митних правил щодо ОСОБА_3 вбачається, що в повній мірі не розкрито, які саме порушення зазначених нормативно-правових актів він допустив. В той же час протокол містить посилання на законодавчі акти, що стосуються особливостей ввезення в Україну мобільних телефонів, однак без визначення впливу цих норм на обсяг відповідальності апелянта.

Окрім того, до протоколу про порушення митних правил не додано документи на товари, які подавалися б до митного оформлення чи вилучалися в ОСОБА_3

В судовому засіданні ОСОБА_3 пояснював, що телефони придбані ним для особистого користування та продажу з метою отримання прибутку, при цьому ніяких документів на даний товар йому не надали. Разом з тим, ОСОБА_3 подано митну декларацію за формою для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності, однак така кількість товару піддає сумніву мети перевезення мобільних телефонів та обумовлює проведення перевірки призначення товару та того чи являється ОСОБА_3 суб'єктом господарювання.

Згідно службової записки начальника ВМВКТ та ЗРЗЕД від 02.12.2014 року №52/26-968 вартість 165 мобільних телефонів становить 17653,60 доларів США (а.с.19-20).

В матеріалах справи відсутні дані про перевірку митними органами пояснень ОСОБА_3 щодо обставин придбання і перевезення через митний кордон такої кількості телефонів.

Окрім того, з матеріалів справи випливає, що в один і той же час разом з ОСОБА_3 в машині рухались ще 5 осіб, які також переміщували мобільні телефони з Польщі за вказаних обставин, матеріали щодо яких також були скеровані до суду.

Однак, питання про можливий зв'язок усіх осіб, що перевозили телефони, з діями ОСОБА_3 митними органами не досліджувалось по даній справі.

За вказаних обставин суддя обґрунтовано прийняв рішення про направлення митному органу справи про порушення митних правил ОСОБА_3 для проведення додаткової перевірки.

Запропоновані в постанові судді дії, які митний орган повинен вчинити під час додаткової перевірки, дадуть можливість перевірити доводи ОСОБА_3 та зробити висновок про наявність чи відсутність в його діях складу інкримінованого йому правопорушення.

При проведенні додаткової перевірки слід також перевірити доводи ОСОБА_3 викладені в апеляційній скарзі.

За таких обставин, законних підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення немає.

У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду від 15 січня 2015 року, якою справу щодо ОСОБА_3 за ст.472 МК України направлено Ягодинській митниці для додаткової перевірки - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області О.М.Клок