Постанова № 42774323, 17.02.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

17 лютого 2015 року Справа № 814/3805/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Лісовської Н.В. за участю секретаря судового засідання Тимошевської О.І. у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Сонар", вул. Лагерне поле, 5/12, м. Миколаїв, 54030

доВознесенської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл., пров. Бр.Іпатових, 6, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2014 р. № 0001342200, За участю представників сторін:

від позивача: Лушко Т.А.,

від відповідача: Дідик О.М.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Сонар", звернувся до суду з позовом до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - Відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.10.2014 р. № 0001342200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в акті перевірки відповідач лише зазначив, що правочин позивача з ПП "ТК "Асторія" є удаваним, але не навів підстави для такого висновку. Позивач виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання відшкодування ПДВ та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Відповідач не встановив факти відсутності чи неналежного оформлення первинних бухгалтерських документів.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позивачем під час перевірки не надано доказів реального здійснення господарських операцій з контрагентом-постачальником, не підтверджено зв'язок понесених на користь позивача витрат з його господарською діяльністю (а. с. 114-115).

Вислухав пояснення сторін, з'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

У жовтні 2014 р. відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП "ТК "Асторія" за період з 01.05.2014 р. по 31.07.2014 р., за результатами якої складено акт від 16.10.2014 р. № 1812/14-06-22-01/24790030 (а. с. 15-28).

Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що вплинуло на завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 449010,00 грн. та призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.10.2014 р. № 0001342200 на суму 673515,00 грн. (а. с. 14).

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.

05.05.2014 р. позивач уклав договір поставки № 57 з ПП "ТК "Асторія", за яким постачальник зобов'язувався поставити електроізоляційні матеріали. Договір діяв з моменту підписання до 31.12.2014 р. (а. с. 54). У травні-липні 2014 р. сторони договору підписали специфікації із зазначенням найменування поставленого товару, його кількості та ціни (а. с. 55-57). Позивач надав суду податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення (а. с. 58-73).

Товарно-матеріальні цінності перевозилися від контрагента-постачальника до позивача на підставі договору останнього з ТОВ "Еланта-М" від 16.09.2013 р. № ДП 160913 (а. с. 74). Договір набув чинності з моменту підписання і діяв до 31.12.2013 р. з правом пролонгації за відсутності письмових заперечень сторін. Факт перевезення товару підтверджується заявками, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, актами приймання-здачі робіт, платіжними дорученнями (а. с. 75-96).

В акті перевірки позивача відповідач посилається на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "ТК "Асторія", яким встановлено неможливість фактичного здійснення підприємством господарських операцій через незнаходження за податковою адресою, відсутність основних фондів та виробничих потужностей. Зазначено, що підприємство здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій з наданням податкової вигоди третім особам.

З даного приводу суд зазначає, що єдиною обставиною, яку може підтверджувати акт про неможливість проведення зустрічної звірки (складення якого не передбачено ні нормами Податкового кодексу України, ні затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок), - це непроведення зустрічної звірки. Отже, вказаний акт не є носієм інформації про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Відповідач лише вказав, без відповідних доказів, на удаваний характер правочину позивача, що є лише особистим припущенням перевіряючого. Можливе порушення податкового законодавства контрагентом позивача не означає "автоматичного" порушення вимог податкового законодавства самим позивачем. У позивача відсутній обов'язок і можливості перевіряти добросовісність свого контрагента. У взаємовідносинах з позивачем ПП "ТК "Асторія" виконало свої зобов'язання у повному обсязі.

Поставлені ПП "ТК "Асторія" товари в подальшому продані позивачем контрагентам-покупцям, на доказ чого надано договори поставки, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, в яких перелік товарів співпадає з поставленими від ПП "ТК "Асторія".

Крім того, в акті перевірки зазначено про те, що перевезення товарно-матеріальних цінностей від ПП "ТК "Асторія" на адресу позивача перевізником ТОВ "Еланта-М" неможливо підтвердити за відсутності останнього за місцем юридичної адреси, а також за відсутності належності перевізнику автомобілів, що здійснювали перевезення товару. Відповідач посилається на довідку Веснянської селищної ради від 03.07.2014 р. про те, що на її території відсутня поштова адреса вул. Нова, 1-Б, за якою зареєстроване ТОВ "Еланта-М".

Позивач надав суду довідку Веснянської селищної ради від 08.08.2014 р., згідно якої поштова адреса вул. Нова, 1-Б присвоєна ТОВ "Дорога Сервіс" (а. с. 99). З даним товариством ТОВ "Еланта-М" уклало договір оренди приміщення (а. с. 97-98).

Згідно ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідач ні в акті перевірки, ні в запереченнях не зазначив, який саме правочин вчинили позивач і ПП "ТК "Асторія". Матеріали справи свідчать про безпідставність висновків відповідача щодо нереального характеру взаємовідносин позивача з контрагентом-постачальником. Позивач не допустив порушень вимог Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "ТК "Асторія" і надав первинні бухгалтерські документи на підтвердження показників податкової звітності. Відповідач безпосередньо не досліджував господарську операцію позивача з ПП "ТК "Асторія", а висновки про удаваний правочин зроблені формально на підставі доказів, які не є належними. З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 487,20 грн., що й підлягає відшкодуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення Вознесенської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 27.10.2014 р. № 0001342200.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Сонар" (ідентифікаційний код 24790030) судовий збір у сумі 487,20 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Повний тест постанови

виготовлено та підписано суддею 19.02.2015 р.

Суддя Н. В. Лісовська