Вирок № 42773781, 19.02.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/779/15-к 1-кп/639/153/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Сагуна М.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР 14 січня 2015 р. №12015220500000086 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Жданов Приморського району Донецької області, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, в силу ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, суд,

встановив:

13 січня 2015 року, приблизно о 07 годині, ОСОБА_1, знаходився у квартирі, яка належить ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1, де з останньою розпивали спиртні напої.

Перебуваючи в житловій кімнаті вказаної квартири ОСОБА_1, побачив музичний центр марки «SAMSUNG» моделі МАХ-К35G (з колонками), який належав ОСОБА_2, після чого у нього виник корисний умисел, спрямований на таємне викрадення вказаного майна потерпілої.

ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, діючи таємно, скориставшись тим, що ОСОБА_2 спить, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, шляхом вільного доступу, таємно викрав музичний центр марки «SAMSUNG» моделі MAX-K35G (з колонками), вартістю згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 541 від 21.01.2015р., - 200 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану вище суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив суду, що 12 січня 2015 року, приблизно о 14 годині, його запросила у гості ОСОБА_2, він погодився та вони пішли до неї у квартиру за адресою: АДРЕСА_1, де розпивали спиртні напої.

Вранці 13 січня 2015 року, коли він прокинувся, ОСОБА_2 ще спала, в кімнаті він побачив музичний центр марки «SAMSUNG», який взяв без дозволу та пішов на вулицю. Музичний центр він заховав, оскільки хотів продати, щоб виручити кошти на випивку. В цей же день він був затриманий співпрацівниками міліції, яким показав місце де сховав музичний центр.

Судові витрати визнає в повному обсягу, злочин скоїв через скрутне матеріальне становище.

Потерпіла ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, до обвинуваченого ОСОБА_1 будь - яких претензій не має.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні всіх доказів у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, з урахуванням заяви потерпілої, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_1 та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Пом'якшуючою покарання обставиною відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття у скоєному.

Обтяжуючою покарання обставиною відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.67 КК України, суд визнає скоєння ним кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не одружений, раніше судимий : 17.01.2002р. Харківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 81 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, 21.04.2006р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 11.12.2008р. Харківським районним судом Харківської області за ст. 395 КК України до 3 місяців арешту; 24.05.2011р. Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, судимість погашена у встановленому законом порядку, не працює, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, те, що ним скоєно злочин середньої тяжкості, дані про його особу, обставину, яка пом'якшує та обставину, яка обтяжує його покарання.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 повинен нести покарання, пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину, з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.185 КК України.

Суд, враховуючи дані про особу ОСОБА_1., що він повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, щиро покаявся у скоєному, з урахуванням обставини, яка пом'якшує його покарання, вважає можливим звільнити його від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в ході досудового та судового слідства не обирався, у зв'язку з чим суд, враховуючи дані про його особу, з урахуванням тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, вважає необхідним, до набрання вироком законної сили, обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Відшкодування судових витрат, вартості проведення експертних досліджень по справі суд, на підставі ст.ст.122, 126 КПК України, покладає на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді - 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку - 1 (одного) року, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця мешкання, навчання, роботи, періодично з'являтись до кримінально - виконавчої інспекції на реєстрацію.

До набрання вироком законної сили обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, судові витрати за проведення експертизи в сумі - 611 гривень 80 коп., які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011 УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин