Рішення № 42773355, 03.02.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/2370/14-ц

Провадження № 2/638/2466/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Долгової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Довгей Сергій Володимирович звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 26666,46 гривень, мотивуючи вимоги тим, що 04.05.2006 року між Акціонерним комерційним банком «Правекс Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно умов якого Банк надав відповідачу відсотковий кредит в сумі 3223,26 на споживчі потреби зі сплатою 12% річних відповідно до графіку погашення кредиту, з кінцевим терміном повернення до 03.05.2007 року. Відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав та станом на 15.01.2014 року загальна сума заборгованості становить 26 666,46 гривень.

18.12.2007 року між Акціонерним комерційним банком «Правекс Банк» та ТОВ «Боргова агенція Аргумент» було укладено договір №7090/91, згідно умов якого Банк відступив Новому кредитору право вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором №2-0200-196-6.

11.11.2009 року між ТОВ «Боргова агенція Аргумент» та ТОВ «Кредит Колекшн Груп» було укладено договір факторингу №1, згідно умов якого ТОВ «Кредит Колекшн Груп» отримало право вимоги до боржників, зокрема до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором №2-0200-196-6 від 04.05.2006 року. Тобто до ТОВ «Кредит Колекшн Груп» перейшли всі права первісного кредитора щодо права вимоги до ОСОБА_2

На підставі викладеного представник позивача просить стягнути заборгованість за кредитним договором та судовий збір.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про розгляд справи був повідомлений своєчасно, належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідач, його представник в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно письмових заперечень, відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі з тих підстав, що позивач звернувся до суду з даним позовом з пропуском строку позовної давності, на підставі чого просив у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 04 травня 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Правекс Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №2-0200-196-6, за умовами якого відповідачеві було надано кредит у сумі 3223,26 на споживчі потреби на строк до 03 травня 2007 року відповідно до графіку щомісячних платежів зі сплатою 12% річних.

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити Банку відсотки за користування Кредитом за фактичний час користування грошовими коштами Банку з розрахунку 12 відсотків річних, а у випадку збільшення розрахункового курсу долара США за споживчим кредитуванням - відповідно до п. 4.5 даного Договору. Згідно п.4.5. якщо на момент нарахування відсотків за кредитом розрахунковий курс долара США за споживчим кредитуванням, встановлений Головним банковм АКБ «Правекс Банк», збільшується більше ніж на 2% по відношенню до розрахункового курсу долара США за споживчим кредитуванням, встановленого Головним банком АКБ «Правекс Банк» на момент укладання даного Договору, відсоткова ставка за користування кредитом, зазначена в п. 1.3 даного Договору, збільшується.

Згідно з п. 4.1 Договору Позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом щомісячно з 1 до 10 числа включно шляхом внесення на позичковий рахунок АКБ «Правекс Банк» грошових сум згідно з графіком погашення.

Відповідно до п. 4.2 відсотки за користування грошовими коштами підлягають сплаті Позичальником на відсотковий рахунок в АКБ «Правекс Банк» щомісячно одночасно з погашенням чергової частини заборгованості за кредитом.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що у кожному випадку невиконання (або неналежного виконання) Позичальником своїх зобов'зань за даним Договором (відносно повноти та строків сплати відсотків та чергової частини заборгованості за кредитом та/або сплати відсотків та/або повернення кредиту не в повному обсязі) розмір відсоткової ставки збільшується на 3 відсотки річних, починаючи від розміру, встановленого п.1.3 даного Договору. У випадку подальшого невиконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором розмір відсоткової ставки збільшується з урахуванням збільшень відсоткових ставок, проведених раніше відповідно до умов даного пункту Договору. Новий розмір відсоткової ставки встановлюється від дня, наступного за днем, у який Позичальник мав виконати свої зобов'язання, але не виконав їх або виконав не в повному обсязі.

Згідно з п. 10.1 Договору за порушення строків погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, а також у випадку погашення чергової частини заборгованості за кредитом або відсотків за користування кредитом в неналежному обсязі Позичальник сплачує Банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної відсоткової ставки, що діяла в період прострочення, від загальної суми заборгованості за період прострочення. Нарахування Банком пені в зазначеному розмірі здійснюється до закінчення строку користування кредитом, зазначеного в п.1.2 даного Договору. Після закінчення (припинення) строку користування кредитом, зазначеного в п.1.2 даного Договору, Позичальник сплачує Банку пеню за кожен день прострочення в розмірі 6,5% в день від загальної суми заборгованості за весь період прострочення.

Внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 15.01.2014 утворилась загальна заборгованість в сумі 26666,46 грн.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Також судом встановлено, що 18 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Правекс Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Боргова агенція «АРГУМЕНТ» було укладено договір про відступлення права вимоги №7090/91, згідно з яким АКБ «Правекс Банк» відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Боргова агенція «АРГУМЕНТ» прийняло на себе зобов'язання за кредитним договором №2-0200-196-6 від 04.05.2006 року.

Крім того, встановлено, що 11 листопада 2011 року ТОВ «Боргова агенція «АРГУМЕНТ» та ТОВ «Кредит Колекшн Груп» уклали договір факторингу №1, згідно якого ТОВ «Кредит Колекшн Груп» отримало право вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором №2-0200-196-6 від 04.05.2006 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами законодавства встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений строк.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк, що встановлені договором. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач в своїх письмових запереченнях зазначає, що позивач звернувся із позовом до суду з пропуском строку позовної давності, так як строк погашення заборгованості за кредитом настав ще 03.05.2007 року, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну та спеціальну.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч.2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Так, у п.1.2 Кредитного договору зазначено, що кредит надається Позичальнику строком з 04 травня 2006 року по 03 травня 2007 року, з цього часу й слід відраховувати початок перебіг строку позовної давності.

З вимогою про стягнення заборгованості за кредитом (у тому числі й відсотків, комісії, пені) банк звернувся до суду 14.02.2014 року.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 267 ЦК України та ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Матеріали справи не містять наявності поважних причин, з яких пропущено строк звернення до суду з позовом щодо стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

Відтак, вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №2-0200-196-6 від 04.05.2006 року заявлена поза межами строку позовної давності, в зв'язку із чим сума заборгованості не підлягає стягненню, оскільки як вбачається із заяви, поданої відповідачем, він просить суд застосувати строк позовної давності у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

За таких обставин, беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України у разі відмови в задоволенні позовних вимог, судові витрати не відшкодовуються.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 512, 514, 525, 526, 551, 552, 256-258, 261, 267, 1048, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 208, 213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит Колекшн Груп» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий суддя: Д.В. Цвірюк