Рішення № 42773290, 02.02.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4738/14-ц

Провадження № 2/638/1361/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Долгової К.С.,

представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», третя особа ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ПАТ «КБ «Надра» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 11 січня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є позивач, був укладений кредитний договір з ОСОБА_1, відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 22905,00 дол.США зі строком повернення до 08.01.2027 року з відсотковою ставкою 12,89% річних. Внаслідок невиконання своїх зобов'язань, за відповідачем утворилась заборгованість станом на 31.01.2014 року у розмірі 33 492,93 дол.США та пеня у розмірі 323 867,49 грн. Зобов'язання відповідача по кредитному договору забезпечено договором поруки від 11.01.2008 року, укладеного між Банком та ОСОБА_3

На підставі викладеного позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 33 492,93 дол.США, пені 323 867,49 грн. та судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

12.09.2014 р. представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», 3-я особа: ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору, яка ухвалою суду від 15.09.2014 року була прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача за зустрічним позовом посилається на те, що невиконання умов оскаржуваного Кредитного договору щодо невнесення ОСОБА_1 мінімально необхідних платежів згідно з графіком погашення заборгованості почалося з 2013 року через подання заяви на реструктуризацію заборгованості за договором. На підставі викладеного вважає, що існують законні підстави для розірвання Кредитного договору. Також посилається на те, що Банк не ставить питання про припинення дії самого кредитного договору, який на думку ОСОБА_1 повинен бути розірваний у зв'язку із достроковою вимогою Банку повернути кредитні кошти разом із нарахованими відсотками та штрафними санкціями. ОСОБА_1 вважає, що зазначене призведе до порушення її прав, оскільки Банк буде мати можливість продовжувати нараховувати проценти та штрафні санкції за вказаним кредитним договором.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Щодо зустрічного позову надав письмові заперечення, згідно яких вважає позов ОСОБА_1 не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки підстав для розірвання договору кредиту немає.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги банка не визнав, вважав необґрунтованим розмір заборгованості по сплаті пені. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 зверталася до позивача з вимогою змінити умови зобов'язання, на що банк не реагував, а тому вважає, що існують підстави розірвання кредитного договору. Зустрічний позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 09.09.2014 року надав суду письмові заперечення, згідно яких вважає позов ПАТ КБ «Надра» незаконним та безпідставним. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що поручитель за договором поруки не отримувала письмово повідомлення про порушення ОСОБА_1 як позичальником умов кредитного договору та вимог про повернення коштів. Також в своїх запереченнях посилався на пропуск позивачем строку для звернення до суду з вимогою до поручителя. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні вимог про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3

В подальшому в судове засідання відповідач ОСОБА_3 та її представник не з'явились, про розгляд справи повідомлялись своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомили. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази кожний окремо та у їх сукупності, дійшов наступного.

У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 11 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра», правонаступником якого згідно статуту з 04.02.2011 року є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», в особі філії ВАТ КБ «Надра» Харківське РУ та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №6/4/2008/840-К/4, за умовами якого Банк зобов'язався надати Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 22 905,00 дол.США в порядку і на умовах, визначених Договором, а Позичальник зобов'язався отримати вказані грошові кошти та суворо дотримуватися положень Договору.

Також, 11 січня 2008 року між Банком та Поручителем - ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно п. 1.1 якого поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що витікають з Кредитного договору №6/4/2008/840-К/4 від 11.01.2008 року.

Умовами Кредитного договору у п.п.1.3, 1.4, 3.3.4. передбачено, що відсотки за користування кредитом розраховуються Банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 12,89% річних, строком до 08.01.2027 року.

Крім того, відповідно до п.4.3.3. Кредитного Договору Позичальник зобов'язується сплачувати мінімально необхідні платежі у розмірі та порядку, визначених у п.п. 3.3.1, 3.3.2 та 3.3.3 цього Договору.

Банком виконані взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №6/4/2008/840-К/4 від 11.01.2008 року щодо видачі кредиту.

Відповідно до п. 3.3.1, 3.3.3., 1.3.1 Договору щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 272,72 дол.США. та вноситься щомісячно до 10 числа поточного місяця. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді, при розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту.

Договором передбачено, що у випадку прострочення виконання зобов'язань Позичальника щодо повернення Кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п.3.3.3 цього Договору, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. У разі порушення Позичальником вимог п.4.3 за виключенням п.п. 4.3.3, 4.3.4 цього Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми Кредиту, визначеної у п.1.1 цього Договору за кожен випадок. (п.5.2, 5.3 Договору).

Внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 31 січня 2014 року утворилась заборгованість по кредиту у розмірі 33 492,93 дол.США, яка складається з заборгованості за кредитом 22 536,02 дол.США, заборгованості за відсотками - 10 956,91 дол.США, заборгованості за пенею - 323 867,49 грн. (що в еквіваленті складає 40 518,89 дол.США), що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Умовами договору передбачено, що Банк має право вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих відсотків, інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, якщо Позичальник не вніс чергові мінімально необхідні платежі у термін, визначений п.3.3.3 цього Договору, а також у випадку не виконання умов, передбачених п. 4.3.6 Договору (п. 4.2.4 Договору).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк, що встановлені договором. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та позивач просить стягнути кошти в іноземній валюті, у резолютивній частині рішення зазначається про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, яка утворилась станом на 31 січня 2014 року у розмірі 33 492,93 дол.США, яка складається з заборгованості за кредитом 22 536,02 дол.США, заборгованості за відсотками - 10 956,91 дол.США

Крім того, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений строк.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому законодавець не наводить переліку обставин, які мають істотне значення. Це питання вирішується із врахуванням конкретної ситуації. Такими обставинами можуть бути традиційний розмір неустойки, який зустрічається в практиці ділового обороту; форма і ступінь вини боржника, рівень виконання зобов'язання боржником перед кредитором; ступінь поширеності такого порушення в діловому обігу; рівень інфляції протягом часу, коли зобов'язання повинно було бути виконано, і до його фактичного виконання чи до моменту прийняття судового рішення; середня банківська ставка за користування кредитами; відповідність допущеного відповідачем порушення розміру неустойки.

Застосоване у нормі ч.3 ст.551 ЦК України поняття «значно» є оціночним і має конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.

Згідно розрахунку позивача пеня за несвоєчасне виконання умов кредитного договору становить 323 867,49 грн., що в еквіваленті складає 40 518,89 дол.США, тоді як розмір заборгованості за договором становить 33 492,93 дол.США (яка включає в себе заборгованість по кредиту та відсотках).

Вирішуючи питання про можливість зменшення розміру неустойки (пені), суд враховує ступінь вини боржника у порушенні зобов'язання. Також серед обставин, які в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України є підставою для зменшення судом розміру нарахованої відповідачеві неустойки (пені) суд виділяє поширеність в діловому обігу неповернення і несвоєчасного повернення боржниками позичених коштів, а також не співмірність неустойки розміру основного боргу, а тому вважає розраховану позивачем належну до стягнення з відповідача на його користь суму пені завищеною і такою, що з урахуванням принципів розумності та справедливості, може бути зменшена судом.

Частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини 4 статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що розмір неустойки значно більший від розміру боргового зобов'язання, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки до суми 50 000 грн.

Крім того, згідно ст. 553 ЦК України поручитель за договором поруки поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Разом із цим, відповідно до п. 2.1 Договору поруки, Кредитор набуває право вимагати від Поручителя виконання зобов'язання, що витікає із Кредитного договору при умові, якщо в установлений Кредитним договором строк виконання Позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення Поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов'язання Позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).

Згідно письмових пояснень представника позивача, які містяться у заяві вх.№72570 від 22.12.2014 року, письмового повідомлення поручителю з вимогою виконати зобов'язання позичальника в цілому або в тій чи іншій його частині ПАТ КБ «Надра» не направлялося, натомість банк скористався своїм правом на звернення до суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з Поручителя як солідарного боржника заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору, не підлягає задоволенню, оскільки обов'язкова вимога договору поруки щодо надіслання письмового повідомлення поручителю банком не виконана.

Щодо вимог про розірвання кредитного договору за зустрічним позовом, суд не вбачає підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Аналізуючи викладене, суд зазначає, що договір може бути розірвано за вимогою однієї сторони лише у випадку істотного порушення договору другою стороною.

Отже, згідно наведеної норми, ініціювати розірвання договору має право сторона, права якої порушено внаслідок невиконання договору іншою стороною, проте, в даному випадку кредитний договір порушено позивачем за зустрічним позовом і він же просить розірвати договір, що є недопустимим з точки зору закону, а умовами кредитного договору № 6/4/2008/840-К/4 від 11.01.2008 року не передбачено права сторони договору в односторонньому порядку розірвати договір.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження того, що ПАТ КБ «Надра» порушило умови договору та ОСОБА_1 внаслідок такого порушення завдано шкоди, внаслідок чого вона позбавилась того, на що розраховувала при укладенні договору, позивач за зустрічним позовом не надала.

Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що у разі якщо договір не буде розірваний це призведе до продовження нарахування процентів та штрафних санкцій, що порушить права та інтереси ОСОБА_1 суд не приймає до уваги, оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

За таких обставин правові підстави для розірвання кредитного договору № 6/4/2008/840-К/4 від 11.01.2008 року відсутні, відтак, зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 525, 526, 530, 553, 554, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1) на користь ПАТ «КБ «Надра» (04053, м.Київ, вул. Артема, буд. 15, код ЄДРПОУ 20025456, кор/р № 29098126670042 у відділенні ПАТ КБ «Надра» Харківське РУ, МФО 380764) заборгованість за кредитним договором №6/4/2008/840-К/4 від 11.01.2008 року в розмірі: заборгованість за кредитом у розмірі 22 536,02 (двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять шість доларів 02 центи) дол.США, заборгованість по відсоткам - 10 956,91 (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість доларів 91 цент) дол.США та пеню у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра про розірвання кредитного договору - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» судовий збір в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: суддя Д.В.Цвірюк