Рішення № 42772010, 09.02.2015, Городоцький районний суд Львівської області

441/2189/14-ц 2/441/98/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2015 року м. Городок

Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Малахової - Онуфер А.М.,

з участю секретаря Карапінки І.Р.

позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя, визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки в порядку спадкування за законом, -

встановив :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення відповідача від права на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи тим, що остання була власником житлового будинку АДРЕСА_1, що 11.11.2011р. мати склала на його ім'я заповіт, однак батько ОСОБА_3 звернувся в нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, тому він не може успадкувати означений житловий будинок в цілому. Крім того, в обґрунтування позову покликався на те, що спадкодавець останні роки тривало тяжко хворіла, стаціонарно лікувалась, перебувала у безпорадному стані, а відповідач з нею не проживав, не цікавився її здоров'ям, ухилявся від надання допомоги. Просив позов задовольнити.

ОСОБА_3 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя, визнання права власності на житловий будинок та земельні ділянки в порядку спадкування за законом мотивуючи тим, що між ним та ОСОБА_4 у 1957р. був зареєстрований шлюб, у шлюбі мають двох дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_10., за час спільного подружнього життя набули у власність житловий будинок по АДРЕСА_1 та чотири земельні ділянки. Після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на означене майно, він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак через оспорювання його майнових прав ОСОБА_1, не може оформити спадщину за законом. Просить визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 і 1/2 частину земельної ділянки пл.0,25 га призначеної для обслуговування цього будинку, а також 1/2 частину земельної ділянки пл.0,0345 га, 1/2 частину земельної ділянки пл.0,1463 га, що в селі Повітно та 1/2 частину земельної ділянки пл.0,1122га в с. Залужжя Горододоцького району Львівської області призначених для ведення особистого селянського господарства як частку в спільному сумісному майні подружжя, а також визнати за ним право власності на 1/8 частину житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 і 1/8 частину земельної ділянки пл. 0,25 га призначену для його обслуговування, як на обов'язкову частку у спадщині, та право власності на 1/4 частину земельної ділянки пл. 0,0345 га, 1/4 частину земельної ділянки пл. 0,1463 га в с.Повітно та на 1/4 частину земельної ділянки пл.0,1122га, що в с. Залужжя Городоцього району Львівської області призначених для ведення особистого селянського господарства в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_3 в суді позовні вимоги підтримав з підстав викладених у заяві, пояснив, що останні 5-ть років проживав у житловому будинку по АДРЕСА_1 з матір'ю ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та батьком - відповідачем ОСОБА_1, що 11.11.2011р. ОСОБА_4 склала заповіт яким заповіла йому житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку пл.0,2500га призначену для обслуговування цього будинку, що спірний будинок не може входити до складу спадщини, оскільки по суті є власністю материних батьків, тому заперечує про визнання означеного будинку спільним сумісним майном подружжя та відповідно визнання права власності за ОСОБА_3 на 1/8 його частини. Окрім цього зазначив, що батьки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з часу одруження і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 останньої , проживали однією сім»єю, вели спільне господарство, що мати ОСОБА_4 лежачою не була, важко не хворіла, мала добре здоров»я, до останніх днів свого життя сама себе обслуговувала, у скрутному матеріальному становищі не перебувала, матеріальної допомоги не потребувала, що відповідач ОСОБА_3 не ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, між тим фізичної допомоги надавати не міг з огляду на свій похилий вік. Просить позов задоволити, а в зустрічному - відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в суді позов ОСОБА_1 заперечив, а зустрічний підтримав з підстав викладених у заяві, пояснив, що ОСОБА_3 з 1957р. по ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, що за час спільного проживання ними було набуто у власність житловий будинок по АДРЕСА_1 та чотири земельні ділянки. Після смерті ОСОБА_4, його довіритель звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, оскільки, як чоловік спадкодавця, має право на 1/2 частину всього майна як частку у спільному сумісному майні подружжя, так і на обов»язкову частку у спадщині. Просить у задоволенні первісного позову відмовити за безпідставністю.

Заслухавши позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд в позові ОСОБА_1 відмовляє, а зустрічний позов ОСОБА_3, задоволює.

Так, за положеннями ст.3 ч.1, ст. ст. 4, 10, 11, 60, 61, 213 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 22 КпШС України (в ред. від 20.06.1969 року) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є їйого спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння,

користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства,

доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Згідно ст. 60, ч.1 ст. 70 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За положенням ст. 368, ч. 2 ст. 372 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

З пояснень в суді сторін, матеріалів справи (а.с.10) видно, що між ОСОБА_3 і ОСОБА_11 16.08.1957р., зареєстровано шлюб Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану ЛМУЮ, актовий запис № 1203, від якого мають двох дітей - ОСОБА_1 та ОСОБА_10

Із копії свідоцтва про право власності на жилий будинок, технічного паспорта від 16.11.1989р., копій Державних актів на право власності на земельні ділянки Серія ЯН №470200, №470201, №770202, №470203 від 27.12.2012р. видно, що житловий будинок АДРЕСА_1, земельну ділянку пл. 0,2500 га для обслуговування цього будинку, земельні ділянки пл.0, 0345 га і 0,1463 га в с. Повітно, а також пл. 0,1122га в с. Залужжя Городоцького району Львівської області призначені для вденення ОСГ набуті ОСОБА_4 під час шлюбу з ОСОБА_3 (а.с. 42,53-56).

Виходячи з вищенаведеного та враховуючи, що житловий будинок АДРЕСА_1 і земельна ділянка пл. 0,2500 га призначена для обслуговування цього будинку, а також земельні ділянки пл.0,0345 га і 0,1463 га в с. Повітно та пл. 0,1122 га в с. Залужжя Городоцького району Львівської області набуті на часі перебування ОСОБА_4 і ОСОБА_3 у шлюбі і ведення ними спільного господарства, тому є спільною сумісною власністю подружжя, яка підлягає поділу.

За положенням ст.ст. 1233,1235,1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов»язкову частку у спадщині.

Заповідач має право охопити права та обов»язки, які йому належать на момент складення заповіту, ті права та обов»язки, які можуть належати йому у майбутньому, а також скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

11.11.2011р. ОСОБА_4 склала заповіт яким житловий будинок по АДРЕСА_1 з надвірними господарськими спорудами та присадибною земельною ділянкою, що в с. Повітно Городоцького району Львівської області заповіла синові ОСОБА_1, 1958р.н. (а.с.8).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Із копії спадкової справи після смерті ОСОБА_4 видно, що 10.02.2014р. за заявою ОСОБА_3 відкрито спадкову справу, а 17.10.2014р. ОСОБА_1 звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.-58).

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті склала заповіт щодо частини спадщини, зокрема житловий будинок по АДРЕСА_1 з надвірними господарськими спорудами та присадибною земельною ділянкою в с. Повітно Городоцького району Львівської області заповіла ОСОБА_1, 1958р.н., а інша частина спадщини, що не охоплена заповітом, зокрема земельні ділянки пл.0, 0345 га і 0,1463 га в с. Повітно, а також пл.0,1122га в с. Залужжя Городоцького району Львівської області призначенні для ведення ОСГ, підлягають спадкуванню за законом на загальних підставах.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

За положеннями ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1272 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку для її прийняття, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку для прийняття спадщини, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ст. 1241, ст. 1245 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов»язкова частка).

Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Із копії паспорта НОМЕР_2 виданого 13.09.2004р., копії посвідчення серія НОМЕР_1 від лютого 2014р. (а.с. 34,83) убачається, що відповідач ОСОБА_3 на час відкриття спадщини досяг 60р., а отже був непрацездатним.

Із пояснень позивача, представника відповідача в суді, копії спадкової справи від 10.02.2014р. видно, що спадкоємцями майна померлої ОСОБА_4, яке складається із житлового будинку по АДРЕСА_1 з надвірними господарськими спорудами та присадибною земельною ділянкою пл.0,2500га призначеної для обслуговування цього будинку, земельних ділянок пл.0, 0345 га і 0,1463 га в с. Повітно, а також пл. 0,1122га в с. Залужжя Городоцького району Львівської області призначених для ведення ОСГ є син ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом частини спадщини та ОСОБА_3, як спадкоємець за законом і такий, що має право на обов»язкову частку у спадщині.

ОСОБА_10 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталась, а отже вважається такою, що не прийняла її.

Як убачається із пояснень позивача ОСОБА_1 в суді, батьки ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з часу одруження і до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 останньої, проживали однією сім»єю, вели спільне господарство, що мати ОСОБА_4 лежачою не була, важко не хворіла, мала добре здоров»я, до останніх днів свого життя була здатна та самостійно забезпечувала умови свого життя, у скрутному матеріальному становищі не перебувала, матеріальної допомоги не потребувала, що відповідач ОСОБА_3 не ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві.

Про те, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 проживали однією сім»єю, вели спільне господарство, що останній при необхідності та можливості надавав спадкодавцеві допомогу, ствердив в суді свідок ОСОБА_7

Із свідчень в суді ОСОБА_5, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 теж убачається, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 тривало проживали в с. Повітно Городоцького району, вели спільне господарство, що остання допомоги сторонніх осіб не потребувала, у безпорадному стані не перебувала, що позивач більше часу проживав з батьками, в будинку прописаний, проводив різні ремонтні роботи у будинку.

Про те, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 протягом останніх 30-ти років разом проживали в селі Повітно Городоцького району Львівської області, що догляд за ОСОБА_4 здійснював чоловік ОСОБА_3 і син ОСОБА_1, ствердила в суді свідок ОСОБА_8

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що правило частини п'ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Позивачем не доведено, а в суді не здобуто доказів того, що ОСОБА_3 ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві ОСОБА_4, а та потребувала такої допомоги, тому підстав до задоволення позову з мотивів наведених у заяві та висловлених позивачем у суді, немає.

Ураховуючи, що житловий будинок з надвірними господарськими спорудами та присадибною земельною ділянкою пл.0,25 га, земельні ділянки пл.0,0345 га і пл.0,1463га в с. Повітно, а також земельна ділянка пл.0,1122га в с. Залужжя Городоцьокого району Львівської області, що призначені для ведення ОСГ набуті під час шлюбу, а отже є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 і ОСОБА_3, яка підлягає поділу, що частки кожного з них у спільному майні є рівними, склад спадщини яка підлягає спадкуванню в порядку спадкування за заповітом та за законом, що ОСОБА_3І не ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві ОСОБА_4, а спадкодавець тяжко не хворіла і у безпорадному стані не перебувала та жодної допомоги від спадкоємців не потребувала, а також положення ст. 1241 ЦК України, суд доходить висновку про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 щодо усунення ОСОБА_3 від спадкування з підстав ч.5 ст. 1224 ЦК України та задоволення зустрічного позову про визнання права власності на частку у спільному сумісному майні подружжя та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Покликання позивача про те, що житловий будинок по АДРЕСА_1 не є об»єктом спадкування, оскільки зведений батьками спадкодавця ОСОБА_12 і ОСОБА_13 (а.с.108-126) суд бере до уваги, однак оцінює як такі, що підстав до відмови у позові в цій частині ОСОБА_3 - не дають, виходячи з наступного.

Так, Повітнянською сільською Радою народних депутатів Городоцького району Львівської області 14.12.1989р. на засіданні виконкому погодженого матеріали Самбірського БТІ щодо можливості оформлення права власності колгоспних та інших дворів на житлові будинку згідно додатку до рішення у якому головою двору значиться ОСОБА_4 (а.с.88-91).

Про те, що головою двору по АДРЕСА_1 була ОСОБА_4 стверджується технічним паспортом на будинок від 1989р. та довідками виконкому Повітненської сільської ради Городоцького району Львівської області (а.с.5-7,13, 96, 97).

26 лютого 1990 року виконавчим комітетом Городоцької районної Ради народних депутатів Львівської області прийнято рішення №62 про оформлення права власності на житлові будинки колгоспних та інших дворів в с. Повітно Городоцького району Львівської області згідно додатку (а.с.92-94).

Як убачається із копії свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок АДРЕСА_1, таке свідоцтво видано 26.03.1990р. ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Городоцької районної Ради народних депутатів від 26.02.1990р. №62.

Рішення виконавчого комітету Городоцької районної Ради народних депутатів №62 від 26.02.1990р., сторонами не оскаржувалось.

Отже, означений житловий будинок по АДРЕСА_1 набутий ОСОБА_4 під час шлюбу з ОСОБА_3, а отже є їх спільною сумісною власністю.

З огляду на положення ст. 88 ЦПК України, суд стягує з позивача в користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 59, 60, 61, 159, 212-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування після смерті спадкодавця ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок по АДРЕСА_1 - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки пл. 0,25 га (кад.№4620986200:07:001:0037) призначену для обслуговування цього будинку, а також на 1/2 частину земельної ділянки пл. 0,0345 га (кад.№4620986200:07:001:0038), 1/2 частину земельної ділянки пл. 0,1463 га (кад.№4620986200:13:005:0017) призначених для ведення особистого селянського господарства, що в с. Повітно Городоцького району Львівської області та на 1/2 земельної ділянки пл.0,1122га згідно Державного акту Серія ЯН №470203 від 27.12.2012р. призначеної для ведення особистого селянського господарства, що в с. Залужжя Городоцького району Львівської області, як частку у спільному сумісному майні подружжя.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/8 частину житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 та 1/8 частину земельної ділянки пл. 0,2500 га (кад.№4620986200:07:001:0037) призначену для обслуговування цього будинку, а також право власності на 1/4 частину земельної ділянки пл. 0,0345 га (кад.№4620986200:07:001:0038), 1/4 частину земельної ділянки пл. 0,1463 га (кад.№4620986200:13:005:0017) призначених для ведення особистого селянського господарства, що в с.Повітно Городоцького району Львівської області та на 1/4 частину земельної ділянки пл.0,1122га згідно Державного акту Серія ЯН №470203 від 27.12.2012р. призначену для ведення особистого селянського господарства, що в с. Залужжя Городоцького району Львівської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Стягнути з ОСОБА_1 в користь УДКСУ у Городоцькому районі Львівської області р/р 31217206700076, ЄДРПОУ 37965536, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014 - 243 грн. 60 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів.

Суддя: А.М. Малахова - Онуфер