Ухвала суду № 42771973, 18.02.2015, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/8274/14-ц

УХВАЛА

18 лютого 2015 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28 січня 2015 року у справі за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1, треті особи - Львівська міська рада та ОСОБА_2 - про демонтаж самочинно встановленого металевого гаража, суд, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить переглянути та скасувати заочне рішення Залізничного районного суду від 28 січня 2015 року, зазначивши на ствердження своїх вимог, що вказане рішення було ухвалено за відсутності відповідача, не було повно з'ясовано всіх фактичних обставин справи, оскільки суд не повною мірою з'ясував всі обставини справи, зокрема, до якого типу відноситься гараж, та що це об'єкт без капітального фундаменту. При цьому зазначив, що йому, в порушення вимог закону, заочне рішення було надіслано із значним запізненням.

Суд, ухвалив заяву розглядати без участі заявника та інших осіб, які належним чином були повідомлені про час, день та місце розгляду справи, проте до суду не прибули, причини своєї неявки суд не повідомили. У відповідності до ч.1 ст.231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Зі змісту ст.228 ЦПК України вбачається, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 28.01.2015 року позов Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, зобов'язано ОСОБА_1 демонтувати самочинно побудований металевий гараж, розміром 3,00х6,50 м на землях комунальної власності біля будинку АДРЕСА_1 та вирішено питання про судові витрати.

Судом також встановлено, що підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 не з'явився у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце судового розгляду, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с.15/. Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав. З огляду на зазначене, суд критично ставиться до покликань ОСОБА_1 про те, що він неналежним чином був повідомлений про судове засідання, оскільки такі спростовуються сукупністю матеріалів по справі.

Суд критично ставиться до покликань заявника ОСОБА_1 про те, що суд не з'ясував всі обставини справи, зокрема, до якого типу відноситься гараж, та що це об'єкт без капітального фундаменту з огляду на таке.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до п.п. 1.3, 1.6.3 Положення про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 09 вересня 2011 року № 835 житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без отриманих у встановленому законодавством порядку містобудівних умов та обмежень, архітектурно-планувальних вимог або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.Самочинним будівництвом є нове будівництво, розширення будинків або споруд без дозволу виконавчого органу міської ради, без належно затвердженої проектної документації, без дозволу інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області на виконання будівельних робіт.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, суд при прийнятті даного рішення розглянув розпорядження голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради № 285 від 08.05.2014 року «Про самочинне будівництво, здійснене гр. ОСОБА_1.», схему розташування металевого гаража, попередження ЛКП «Сигнівка» від 19.06.2014 року та від 23.06.2014 року та акт ЛКП «Сигнівка» від 10.07.2014 року.

Суд переконаний за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Всупереч зазначеним положенням закону сторонами не заявлялось, що у них щодо отримання доказів є складнощі, не подавалось клопотання про витребування доказів, а тому, з огляду на положення ст. 131 ЦПК України особи, які беруть участь у справі несуть обов'язок доказування тих обставин, на які вони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд звертає увагу на те, що відповідачеві в ухвалі про відкриття провадження та в подальшому було роз'яснено його права, обов'язки та наслідки невиконання таких, проте ОСОБА_1 не з'явився у судове засідання, не заявляв клопотань та не заперечував проти поданого позову, доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову не подав.

Зі змісту ст. 10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Необхідно наголосити на тому, що суд вирішує справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих йому доказів, особи, які беруть участь у справі, займають активне становище щодо інших учасників процесу та суду, сторони самостійно визначають, які саме докази подавати суду, а які ні, у разі невиконання процесуальних обов'язків або нездійснення процесуальних прав для особи настають небажані для неї правові наслідки.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Із роз'яснень, даних Верховним Судом України в узагальненні судової практики, вбачається, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Законом визначено, що суд може скасувати ухвалене ним заочне рішення лише за наявності одночасно двох підстав визначених у ст. 232 ЦПК України, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з доказів, які містяться в матеріалах справи, судом не встановлено будь-яких причин неявки в судове засідання, які можуть визнаватись судом поважними.

Суд відзначає, що відповідач не надав суду й будь-яких інших доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що також позбавляє суд можливості скасувати ухвалене ним заочне рішення. Доводи відповідача у заяві про перегляд заочного рішення є його суб'єктивними судженнями та зводяться до аналізу тих самих обставин справи на відповідність їх вимогам закону, що не є підставою для скасування заочного рішення судом, що його ухвалив.

Відтак, розглянувши заяву про перегляд заочного рішення суду, суд приходить до висновку, що така заява є необґрунтованою, доводи наведені у ній не дають підстав для скасування заочного рішення суду.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 231, 232 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 28 січня 2015 року у справі за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1, треті особи - Львівська міська рада та ОСОБА_2, про демонтаж самочинно встановленого металевого гаража - залишити без задоволення.

Роз'яснити відповідачу, що залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не є перешкодою оскарження заочного рішення в загальному порядку, а саме до апеляційного суду Львівської області через суд, що його ухвалив, шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.