Ухвала суду № 42765116, 10.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2015 р.Справа № 536/2562/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05.12.2014р. по справі № 536/2562/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області

про визнання неправомірними та скасування постанов про накладення штрафу, актів, зобов'язання усунення порушень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції, в якому просив визнати рішення та дії заступника начальника ВДВС Кременчуцького РУЮ неправомірними щодо винесення ним постанов від 05.11.2014 року у ВП №№ 44494642, 44494713 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 50 грн., про накладення штрафу в сумі 340 грн., про стягнення виконавчого збору в сумі 680 грн. та у ВП № 44494713 про стягнення виконавчого збору в сумі 117,94 грн., про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 50 грн., а також постанову від 17.11.2014 року про накладення штрафу в порядку ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження" в сумі 680 грн. та акту від 14.11.2014 року, просив суд скасувати вказані постанови і акти , зобов'язати усунути порушення.

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 11.12.2014 року адміністративний позов в частині визнання неправомірним та скасування постанов заступника начальника Кременчуцького РУЮ від 05.11.2014 року у ВП № 44494642 про стягнення з боржника ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій в сумі 50 грн., про стягнення виконавчого збору в сумі 680 грн. та у ВП № 44494713 про стягнення виконавчого збору в сумі 117,94 грн., про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 50 грн. залишено без розгляду.

Позивач, ОСОБА_1, не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що в даному випадку підлягають застосуванню строки, передбачені ст. 99 КАС України.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений 10-ти денний строк на звернення до суду з вказаним позовом, передбачений ст. 28, 41 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Разом з тим, відповідно до приписів частин 2, 3 ст. 99 КАС України вбачається, що строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З огляду на зазначене, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду з захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Статтею 181 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.

Зокрема, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Приписами ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено, що постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, постанови державного виконавця від 05.11.2014 року у ВП №№ 44494642, 44494713 були отримані позивачем 07.11.2014 року, що не заперечується і самим позивачем по справі. (а.с.49).

Разом з тим, в матеріалах справи наявна скаргу ОСОБА_1 на рішення від 05.11.2014 року у ВП №№ 44494642, 44494713 та дії заступника начальника відділу ДВС Кременчуцького РУЮ Бороденко В.М., яка була направлена до Кременчуцького районного суду Полтавської області(а.с.16-17).

При цьому, досліджуючи матеріали справи, колегія суддів вказує на відсутність доказів щодо наслідків розгляду вказаної скарги Кременчуцьким районним судом Полтавської області, а саме: чи була прийнята скарга ОСОБА_1 до розгляду, чи було прийнято та яке було прийнято рішення Кременчуцьким районним судом Полтавської області по даному спору, набрання законної сили (у разі прийняття) рішення Кременчуцьким районним судом Полтавської області по справі за скаргою ОСОБА_1 постанови державного виконавця від 05.11.2014 року у ВП №№ 44494642, 44494713.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує на те, що без з`ясування вказаних обставин, не є можливим застосування у спірних правовідносинах наслідків пропущення строку для звернення до суду з позовом, передбачених ст. 100 КАС України.

Однак, наведені обставини не були враховані судом першої інстанції при прийнятті рішення про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про застосування до позову ОСОБА_1 наслідків пропущення строку звернення до суду, передбачених статтею 100 КАС України та, відповідно, залишення позову без розгляду, є необґрунтованим та передчасними.

Враховуючи викладене, з урахуванням приписів п.4 ч.1 ст.204 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з'ясування обставин у справі, ухвала Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05.12.2014 року по справі №536/2562/14-а підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ст. 199, п.4 ч.1 ст.204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05.12.2014р. по справі № 536/2562/14-а скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Полтавської області про визнання неправомірними та скасування постанов про накладення штрафу, актів, зобов'язання усунення порушень направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 16.02.2015 р.