Ухвала суду № 42765103, 03.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 р.Справа № 820/6542/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014р. по справі № 820/6542/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1.), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області), в якому просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_1 та складання Акту №871/1720/НОМЕР_1 від 12.03.2013 року та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000491720 від 22.03.2013 р., №0000501720 від 22.03.2013 р., №0000511720 від 22.03.2013 р., №0004351720 від 07.06.2013 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 р. позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача в судові засідання, призначені на 05.09.2013 р., 17.09.2013 р., 28.10.2013 р. та 07.11.2013 р.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2013 року Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 р. скасовано, справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2014 року визнано обов'язковою особисту участь ФОП ОСОБА_1, викликано ФОП ОСОБА_1 для надання пояснень у судовому засіданні та витребувано від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 договори оренди транспортних засобів від 19.03.2009 року, від 23.03.2011 року, від 06.09.2008 року, від 13.09.2008 року, документи та докази, наявні у позивача, які стосуються предмету розгляду даної справи.

Однак, витребуваних від позивача документів та доказів, які стосуються предмету розгляду даної справи на виконання ухвали від 12.03.2014 року Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду надано не було.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014 р. позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача в судові засідання, призначені на 28.01.2014 р., 12.02.2014 р., 27.02.2014 р., 12.03.2014 р., 07.04.2014 р., 22.04.2014 р., 07.05.2014 р.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 року Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014 р. скасовано, справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 року по справі № 820/6542/13-а у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 року по справі № 820/6542/13-а та направити справу на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду в іншому складі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що при проведенні перевірки контролюючим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

Надіслав клопотання з проханням зупинити провадження по даній справі до прийняття рішення податковим органом про застосування до ФОП ОСОБА_1 норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» в частині досягнення податкового компромісу.

Колегія суддів вважає, що вказана клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підстави зупинення провадження по справі передбачені ст. 156 КАС України. Так, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.

Відповідно до матеріалів справи, позивач 17.01.2015 року звернувся доДержавної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби заявою щодо застосування положень підрозділу 9- 2 "Перехідні положення" ПК України.

Даних щодо розгляду вказаної зави, та даних щодо сплати податкових зобов'язань, позивачем до суду апеляційної інстанції не надано.

Законом України від 25 грудня 2014 року № 63-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу" Розділ XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено підрозділом 9-2.

Відповідно до п.1 підрозділу 9- 2 "Перехідні положення" ПК України "Особливості уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час застосування податкового компромісу" податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно вимог п.7 підрозділу 9- 2 "Перехідні положення" ПК України передбачено, що процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Пунктом 8 підрозділу 9- 2 "Перехідні положення" ПК України зазначено, що податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах.

Таким чином, приймаючи до уваги, що на час розгляду справи, до суду апеляційної інстанції не подано звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення та зупинення провадження по справі, не надано доказів досягнення податкового компромісу, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для зупинення провадження по даній справі. При цьому, колегія суддів зазначає, що предметом розгляду даної справи є правомірність дій відповідача під час проведення перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, тобто до внесення змін та доповнень до ПК України, а саме положень підрозділу 9- 2 "Перехідні положення" ПК України.

Відповідач надіслав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з викладених підстав, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014 року - залишити без змін.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої відповідачем складено акт №871/1720/НОМЕР_1 від 12.03.2013 р.

У вказаному акті перевірки містяться висновки про порушення Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1:

- п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податкових зобов'язань по ПДВ у сумі 51451,46 грн., у тому числі у червні 2012р. занижено ПДВ у сумі 4886,60 грн., у липні 2012р. занижено ПДВ у сумі 13458,80 грн., у серпні 2012р. занижено ПДВ у сумі 9844,60 грн., у вересні 2012р. занижено ПДВ у сумі 10825,60 грн., у жовтні 2012р. занижено ПДВ у сумі 6378,46 грн., у листопаді 2012р. занижено ПДВ у сумі 4337,40 грн., у грудні 2012р. занижено ПДВ у сумі 1720,0 грн.;

- п.п. 138.10.4 п.138.10 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р № 2755-VI зі змінами, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік у розмірі 540,47 грн.;

- п.176.2 (б) ст.176 та абз.1 п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 зі змінами та доповненнями, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020, податковий розрахунок за формою 1-ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і суми утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010р № 1020 за 1 квартал 2012 року до ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС ФОП ОСОБА_1 в встановлений законодавством строк не наданий.

На підставі висновків акту перевірки №871/1720/НОМЕР_1 від 12.03.2013 р. Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийнято:

- податкове повідомлення - рішення № 0000491720 від 22.03.2013 р., яким збільшено ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 64314,32 грн., в т.ч. за основним платежем 51451,46 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 12862,86 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0000511720 від 22.03.2013 р., яким збільшено ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 510,0 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0000501720 від 22.03.2013 р., яким збільшено ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 675,59 грн., в т.ч. за основним платежем 540,47 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 135,12 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0004351720 від 07.06.2013 р., яким збільшено ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, у сумі 3373,75 грн., в т.ч. за основним платежем 2599,0 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 674,75 грн.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до Державної податкової служби у Харківській області. Згідно Рішення за результатами розгляду скарги №1525/Г/10.2-17 від 31.05.2013 р. Державною податковою службою у Харківській області залишено без змін податкові повідомлення - рішення від 22 березня 2013 року № 0000501720, № 0000491720 та № 0000511720, а скаргу ФОП ОСОБА_1 від 01.04.13 р. без задоволення, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, визначену у податковому повідомленні-рішенні від 22 березня 2013 року №0000501720 на 3373,75 грн. (основний платіж - 2699,0 грн. штрафні санкції - 674,75 грн.), у зв'язку з чим винесено податкове повідомлення - рішення № 0004351720 від 07.06.2013 року.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги №2698/Т/99-99-10-01-03-14 від 05.07.2013 р. Міністерство доходів і зборів України залишило без змін податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та рішення ДПС у Харківській області від 31.05.2013 р. №1525/Г/10.2-17.

Не погоджуючись з вищезазначеними діями відповідача та прийняттям оскаржуваним податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправними дій з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та складання Акту №871/1720/НОМЕР_1 від 12.03.2013 року та скасування податкових повідомлень - рішень №0000491720 від 22.03.2013 р., №0000501720 від 22.03.2013 р., №0000511720 від 22.03.2013 р., №0004351720 від 07.06.2013 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_1, складання Акту №871/1720/НОМЕР_1 від 12.03.2013 року, а також винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.3 п.20.1 ст.20 Кодексу.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

За приписами п.п.78.1.2, п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої обставини: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, у зв'язку з неподанням податкової декларації позивачем, керуючись п. 78.1.2 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, прийнято наказ №241 від 13.02.2013 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та повідомлення №22 від 13.02.2013 р., які слугували підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої відповідачем складено акт №871/1720/НОМЕР_1 від 12.03.2013 р.

З огляду на викладене, беручи до уваги неподанням позивачем податкової декларації, колегія суддів вказує на наявність законних підстав у податкового органу для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відповідність дій відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, приписам п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України

У відповідності до положень ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи позаплановою невиїзною перевіркою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. встановлено порушення вимоги Податкового законодавства, а саме:

- п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, внаслідок чого занижено податкових зобов'язань по ПДВ у сумі 51451,46 грн., у тому числі у червні 2012р. занижено ПДВ у сумі 4886,60 грн., у липні 2012р. занижено ПДВ у сумі 13458,80 грн., у серпні 2012р. занижено ПДВ у сумі 9844,60 грн., у вересні 2012р. занижено ПДВ у сумі 10825,60 грн., у жовтні 2012р. занижено ПДВ у сумі 6378,46 грн., у листопаді 2012р. занижено ПДВ у сумі 4337,40 грн., у грудні 2012р. занижено ПДВ у сумі 1720,0 грн.;

- п.п. 138.10.4 п.138.10 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р № 2755-VI зі змінами, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік у розмірі 540,47 грн.;

- п.176.2 (б) ст.176 та абз.1 п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 зі змінами та доповненнями, Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020, податковий розрахунок за формою 1-ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і суми утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010р № 1020 за 1 квартал 2012 року до ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС ФОП ОСОБА_1 в встановлений законодавством строк не наданий.

Таким чином, колегія суддів вказує на те, що у зв`язку із встановленням під час перевірки порушеннями, податковим органом, з дотриманням вимог ст. 86 Податкового кодексу України, оформлено результат перевірки ФОП ОСОБА_1 у формі акта, а отже вказані дії відповідача відповідають вимогам податкового законодавства.

Враховуючи зазначене, колегія суддів відхиляє твердження позивача щодо протиправності дій ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_1 та зі складання Акту перевірки №871/1720/НОМЕР_1 від 12.03.2013 року.

Щодо доводів позивача про незаконність винесення ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області податкових повідомлень - рішень №0000491720 від 22.03.2013 р., №0000501720 від 22.03.2013 р., №0000511720 від 22.03.2013 р., №0004351720 від 07.06.2013 року, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до відомостей, викладених в акті, перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб встановлено наступне.

У періоді з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. ФО-П ОСОБА_1 здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. У період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. ФО-П ОСОБА_1 підприємницьку діяльність здійснював на загальній системі оподаткування.

Фактично у період, який перевірявся, згідно з документами, наданими до перевірки, ФОП ОСОБА_1 здійснював внутрішні перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Перевіркою облікових даних у періоді з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. щодо виручки, відображеної в звітах платника єдиного податку з даними обсягу виручки, встановленими в ході перевірки (згідно книги обліку доходів та банківських виписок) розбіжності не встановлено.

Суму отриманого доходу від реалізації транспортних послуг за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. ФОП ОСОБА_1 відображав в книзі обліку доходів від 27.09.2007 р. № 1597/1 поквартально у розмірі 331075,0 грн., а саме за 1 кв.2011 р. - 69332,0 грн., за 2 кв. 2011 р. - 125959,0 грн., за 2011 р. - 205116,0 грн. За період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012р. відображена підприємцем однією сумою без зазначення дати, місяця або кварталу у розмірі 267225,0 грн.

За результатами перевірки згідно виписок ПАТ „АКБ „Базис" на розрахунковий рахунок № 26003000800030 ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. надійшло грошових коштів від здійснення підприємницької діяльності у сумі 418811,0 грн., у т.ч. 1 кв. 2011 р. - 69746,0 грн., 2 кв. 2011 р. - 129410,0 грн., 3 кв. 2011 р. - 152493,0 грн., 4 кв. 2011 р. - 67162,0 грн.

Згідно виписок по розрахунковому рахунку АТ „Дельта Банк" № 26003002010556 сума доходу отримана ФОП ОСОБА_1 від здійснення діяльності за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. складає 257257,30 грн., у т.ч. 1 кв.2012 р. - 0,0 грн., 2 кв.2012 р. - 24433, грн., 3 кв.2012 р. - 170645,0 грн., 4 кв.2012 р. - 62179,30 грн.

Перевіркою облікових даних у періоді з 01.04.2011 р. по 31.12.2012 р. щодо суми валового доходу, відображеного в декларації про доходи та майновий стан з даними суми валового доходу, встановленими в ході перевірки (згідно банківських виписок) встановлено заниження суми валового доходу за 2-4 квартал 2011 року у розмірі 17990,0 грн., завищення суми валового доходу за 2012 рік у розмірі 9967,0 грн.

Перевіркою встановлено, що у періоді з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. ФОП ОСОБА_1 при заповнюванні книги обліку доходів за ф.10 врахована сума доходів від здійснення підприємницької діяльності не у повному обсязі. Яка саме не врахована підприємцем сума доходу визначити не має можливості, оскільки в книзі обліку доходів не відображено дохід від реалізації транспортних послуг за кожен день.

У періоді з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. ФОП ОСОБА_1 при заповнюванні книги обліку доходів за ф.10 врахована сума доходів від здійснення підприємницької діяльності у розмірі 267225,0 грн., натомість згідно наданим документам (виписки банку по розрахунковому рахунку) сума валового доходу отримана від здійснення підприємницької діяльності складає 257257,30 грн. (додаток до акту №2 ).

Крім того перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, встановлено розбіжності за 2-4 кв. 2011 р. у сумі 3606,50 грн., за 2012 р. у сумі 9967,70 грн.

З приводу порушень позивачем п.п. 138.10.4 п.138.10 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р № 2755-VI зі змінами, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік у розмірі 540,47 грн., колегія суддів звертає увагу на слідуюче.

Відповідно до п.п.138.10.4 п.138.10 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються: інші операційні витрати, що включають, зокрема: а) витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці, визначені згідно зі статтею 153 цього Кодексу; б) амортизацію наданих в оперативну оренду необоротних активів; амортизацію необоротних та нематеріальних активів у складі об'єктів, отриманих у концесію відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності"; в) інші витрати операційної діяльності, пов'язані з господарською діяльністю, у тому числі, але не виключно: суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов'язковому порядку, а також інших обов'язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу, та пені, штрафів, неустойки, передбачених підпунктом 139.1.11 статті 139 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що в порушення п.п. 138.10.4 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р № 2755-VI зі змінами ФОП ОСОБА_1 до складу витрат за 2-4 кв. 2011 р. враховані суми єдиного податку, податку на доходи фізичних осіб, що підлягають погашенню до бюджету та сплачені згідно платіжних доручень. В порушення п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами ФОП ОСОБА_1 до складу витрат за 2012 р. враховані валові витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами у розмірі 9967,70 грн.

Тобто, колегія суддів вказує на те, що в ході перевірки, податковим органом правомірно встановлено заниження оподатковуваного доходу у розмірі 3606,50 грн., що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за 2011 р. у розмірі 540,47 грн. в результаті порушення позивачем вимог п.п. 138.10.4 п.138.10 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, а отже, висновки податкового органу про необхідність збільшення грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік у розмірі 540,47 грн. є вірними.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного розгляду, при розрахунку грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб інспекцією допущено технічну помилку, а саме замість показників валового доходу за 2-4 кв. 2011 р., визначеного при перевірці у розмірі 349065,0 грн. було використано показники валових доходів за вказаний період, задекларований платником у розмірі 331075,0 грн. що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 2699,0 грн.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає правомірним збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, визначену у податковому повідомленні-рішенні від 22 березня 2013 року №0000501720 на 3373,75 грн. (основний платіж - 2699,0 грн. штрафні санкції - 674,75 грн.), та необхідності винесення податкового повідомлення - рішення № 0004351720 від 07.06.2013 року.

З приводу перевірки правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість да доводів податкового органу про порушення позивачем п.187.1 ст. 187, а також п.176.2 (б) ст.176 та абз.1 п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 291 Кодексу визначено, що правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу XIV Кодексу. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст.297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно ст.6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" зі змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України № 746/99 від 28.06.1999 р. та абз.3 п. 297.1 ст.297 Податкового кодексу України суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість, крім випадків реєстрації за власним бажанням. Об'єкту оподаткування за даними перевірки не встановлено.

У періоді з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. ФОП ОСОБА_1 надавав транспортні послуги на прощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Обсяг виручки від реалізації транспортних послуг за вищезазначений період отриманий ФОП ОСОБА_1 у розмірі 281261,0 грн.

ФОП ОСОБА_1 з 01.04.2011 р. здійснив перехід зі спрощеної системи оподаткування обліку та звітності на загальну систему та сплату інших податків та зборів, визначених Податковим Кодексом України.

Згідно з п.181.1. ст.181 розділу V Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Відповідно до п.183.2.ст.183 у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Згідно п.202.1 ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно Наказу №588 від 06.07.2012р., затвердженого ДПС України „Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань, пов'язаних з обов'язковою реєстрацією осіб як платників податку на додану вартість", зазначено, що особа, яка не зареєстрована як платник податку на додану вартість, не має права подавати податкові декларації з податку на додану вартість, але може самостійно сплатити обраховану суму податку на додану вартість. При цьому штрафи за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість до такої особи не застосовуються.

Згідно підрозділу 2 п. 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли з 1 січня 2011р. до 31 грудня 2012р. включно ставка податку становить 20 відсотків.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.183.10. ст.183 Податкового кодексу України та пп. 3.5.5 п.3.5 розділу ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затвердженого наказом ДПА України № 1394 від 07.11.2011р. та затвердженого в Міністерстві юстиції України 29.11.2011р. № 1369/20107 визначено, що особа, яка не надсилає реєстраційну заяву у таких випадках та у такі строки несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно з п.200.1 ст.200 розділу V Податкового Кодексу України № 2755-IV від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями суми податку, що підлягає сплаті (перерахування) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно декларації про доходи та майновий стан за 2-4 кв. 2011 року наданій до ДПІ (вх. №163233 від 08.02.2012 р.) сума одержаного доходу складає 331075,0 грн.

Перевіркою встановлено, що сума одержаного доходу ФО-П ОСОБА_1 за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. складає 349065,0 грн. (перевищення відбулось 10.10.2011 р. на суму 308089,0 грн.), тобто допущено перевищення граничного обсягу, передбачено Податковим кодексом України для цілей реєстрації платником ПДВ.

Згідно виписок ПАТ „АКБ Базис" на розрахунковий рахунок № 26003000800030 за період з 11.10.2011 р. (дата перевищення) по 10.11.2011 р. (остання дата подання реєстраційної заяви) ФОП ОСОБА_1 отримав дохід від підприємницької діяльності на суму 40976,0 грн.

У періоді з 11.11.2011 р. по 31.12.2011 р. ФОП ОСОБА_1 отримані кошти на загальну суму 1580,0 грн. (ПМП „Стоік" - 330,0 грн., ТОВ „Стандіма" - 650,0 грн. ТОВ „Золота миля" - 600,0 грн.), які були повернуті підприємцем: 30.11.2011 р. - ПМП „Стоік" у розмірі 330,0 грн., 30.11.2011 р. - ТОВ „Скандіма" у розмірі 650,0 грн., 06.12.2011 р. - ТОВ „Золота миля" у розмірі 600,0 грн.

Згідно документів наданих на перевірку (банківські виписки, акти виконаних робіт) ФО-П ОСОБА_1 обсяг оподаткованих операцій з січня 2012 р. по грудень 2012 р. складає 257257,30 грн. (Додаток №2).

Колегія суддів вказує на те, що на адресу ФОП ОСОБА_1 ДПІ у Московському районі м. Харкова був направлений лист від 15.03.2012 року за № 4403/10/17-414, в якому підприємця повідомлено про необхідність подання до ДПІ реєстраційної заяви платника на додану вартість за формою №1-ПДВ.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки та підтверджено в ході апеляційного розгляду, підприємець платником податку на додану вартість не зареєструвався, податкові зобов'язання не задекларував.

Так, колегія суддів вказує на те, що до 10.11.2011 р. ФОП ОСОБА_1 повинен був надати реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ, однак, станом на 31.12.2012 р. реєстраційну заяву ФОП ОСОБА_1 не надав.

Отже, колегія суддів, погоджуючись з висновками податкового органу про те, що в порушення п. 181.1 статті 181, п.183.4.ст.183 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 не зареєструвався платником податку на додану вартість.

Крім того, колегія суддів вказує на те, що згідно з п.203.1 ст.203, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, та відповідно до п.183.10 ст. 183 Податкового кодексу України, особа, що підлягає обов'язковій реєстрації платник податку, вважається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу постачання оподаткованих операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

При цьому, колегія суддів зауважує, що за період січень 2012р. - грудень 2012р. декларації з ПДВ до ДПІ у Московському районі м. Харкова позивачем не надавались.

Колегія суддів вказує на те, що матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 2755-VI від 02.12.2010 р., зі змінами та доповненнями, не визначив податкові зобов'язання за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. у сумі 51451,46 грн. у тому числі: червень 2012 р. - 4886,60 грн., липень 2012 р. - 13458,80 грн., серпень 2012 р. - 9844,60 грн., вересень 2012 р. - 10825,60 грн., жовтень 2012 р. - 6378,46 грн., листопад 2012 р. - 4337,40 грн., грудень 2012 р. - 1720,0 грн., отже, на думку колегії суддів позивачу правомірно збільшено суму податкових зобов'язань по ПДВ у сумі 51451,46 грн.

Крім того, як встановлено з акту перевірки та підтверджено в ході апеляційного розгляду, в порушення п.176.2 (б) ст.176, абз.1 п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 зі змінами та доповненнями податковий розрахунок за формою 1-ДФ про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і суми утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020 за 1 квартал 2012 року до ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС ФОП ОСОБА_1 у встановлений законодавством строк не наданий.

Згідно з п. 119.2. ст.119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Отже, колегія суддів вважає, що відповідачем до ФОП ОСОБА_1 правомірно застосовано штрафні фінансові санкції за порушення вимог ст. 119 ПК України в розмірі 510,0 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні

Колегія суддів вказує на те, що позивачем до матеріалів справи не надано документів, які б спростовували висновки контролюючого органу, що зазначені в акті перевірки №871/1720/НОМЕР_1 від 12.03.2013 р. про встановлені порушення податкового законодавства.

Разом з тим, висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що викладені в акті перевірки підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, складанні акту перевірки №871/1720/НОМЕР_1 від 12.03.2013 р. та винесенні податкових повідомлень - рішень №0000491720 від 22.03.2013 р., №0000501720 від 22.03.2013 р., №0000511720 від 22.03.2013 р., №0004351720 від 07.06.2013 року, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2014р. по справі № 820/6542/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 09.02.2015 р.