Постанова № 42764700, 11.02.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/48/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В. при секретаріВересняк А.А. за участі:представників позивача та представника відповідачарозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Простір" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно Простір" (далі - ТОВ "Техно Простір", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2014 форми "Р" №0000542207 про сплату податку на додану вартість в сумі 262998,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки базується на безпідставних висновках відповідача про відсутність реальних наслідків господарських операцій з придбання товару від ТОВ "Стек-Комп'ютер" та заниження ПДВ на загальну суму 439068,00 грн.

Вважає, що всі первинні документи, необхідні для формування податкового кредиту за вказаними господарськими операціями, оформленні відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а висновки щодо відсутності реального виконання господарського договору, укладеного з зазначеними вище господарюючими суб'єктами, суперечать вимогам цивільного та податкового законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та підтвердили обставини, на які посилаються у позовній заяві, просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає спірне податкове повідомлення-рішення законним, оскільки факт порушення позивачем п.198.1, 198.3 і 198.6 ст.198, п.200.1 і п.200.3 ст.200 та п.201.1 ст.201 ПК України та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на суму 262998,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Стек-Комп'ютер", встановлений під час перевірки позивача та зафіксований в акті перевірки №5728/22-07/37017140 від 16.12.2014.

На думку відповідача, про відсутність реальних наслідків господарських операцій з зазначеним контрагентом свідчить відсутність документів, що підтверджують транспортування товарів (товарно-транспортні накладні, подорожні листи тощо) від їх постачальника, актів приймання-передачі товарів, їх якість, зберігання та використання товару в господарській діяльності, сертифікатів відповідності. Зазначає, що надані позивачем товарно-транспортні накладні на поставку товару підтверджують факт постачання ТМЦ лише за перший квартал 2013, не підтверджують факт поставки товару за період, який перевірявся.

Крім того, вказує, що за висновками зустрічної перевірки ТОВ "Стек-Компютер" та його постачальники проводили лише документальне оформлення операцій з придбання продукції з метою формування показників бухгалтерського та податкового обліків для кінцевих споживачів, в тому числі позивача, та мінімізації ними податкових зобов'язань. Зустрічною перевіркою не встановлено придбання ТОВ "Стек-Комп"ютер" комп'ютерів та комплектуючих у його постачальників.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з урахуванням викладеного нижче.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ "Техно Простір" зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 14.04.2010, та перебуває на обліку як платник податку на додану вартість в ДПІ у м. Хмельницькому.

Основними видами діяльності позивача є оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням, іншими офісними машинами й устаткуванням, консультування з питань інформатизації, роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням, електронної апаратури побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення у спеціалізованих магазинах, ремонт комп'ютерів та периферійного устаткування.

В грудні 2014 відповідно до направлення №002251 від 02.12.2014 та наказу №3726 від 02.12.2014 працівниками ДПІ у м. Хмельницькому проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Стек-Комп'ютер" за період з 01.06.12 по 30.11.2013, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За наслідками перевірки складений акт №5728/22-07/37017140 від 16.12.2014.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000542207/3602 від 30.12.2014 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 210398,00 грн. і штрафними санкціями в сумі 52600,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення базуються на викладених в акті перевірки №5728/22-07/37017140 від 16.12.2014 висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 і п.200.1, п.200.3 ст.200, п.201.1 ст.201 ПК України та заниження суми податку на додану вартість за період з червня 2012 по листопад 2013 на загальну суму 210398,00 грн. у зв'язку з безпідставним включенням до податкового кредиту податку на додану вартість по операціях з поставки товару від ТОВ "Стек- Комп'ютер" які не мали реальних наслідків.

Не погоджуючись з зазначеними вище рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Досліджуючи правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 даної статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198).

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Форма та порядок заповнення податкової накладної передбачені ст.201 ПК України, відповідно до п.201.1 якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у даному пункті.

Згідно п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст.201).

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином Податковим кодексом України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Як встановлено судом, що між ТОВ "Техно Простір" та ТОВ "Стек-Комп'ютер" була укладена усна угода купівлі-продажу, відповідно до якої сторони зобов'язалося поставити і передати у власність позивача товар на умовах визначених даним договором, асортимент, кількість і ціна якого визначаються сторонами при формуванні замовлення на кожну партію товару і вказуються в рахунках-фактурах та товаросупровідних документах (накладних), які складаються на підставі замовлень покупця.

На виконання зазначеної угоди ТОВ "Стек-Комп'ютер" за період з червня 2012 по листопад 2013 позивачу поставлено товар (комп'ютери та комплектуючі до них) на загальну суму 1296990,00 грн., в тому числі ПДВ 216165,00 грн.

Поставка зазначеного товару підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, які зареєстровані в реєстрі отриманих податкових накладних, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними (на частину поставок), Сертифікатами відповідності, Деклараціями про відповідність.

Дослідивши надані документи, суд вважає, що первинні документи складені відповідно до чинного законодавства, підтверджують товарність та реальність здійснення господарської діяльності позивача, його оплату та використання у господарській діяльності.

Суд також зазначає, що від імені позивача поставлений від ТОВ "Стек-Комп'ютер" отримувала бухгалтер ТОВ "Техно Простір" ОСОБА_3 на підставі довіреностей, оформлення яких підтверджується журналом реєстрації довіреностей.

Крім того в судовому засіданні в якості свідків була допитана громадянка ОСОБА_3, яка працює в TOB "Техно Простір" з лютого 2012 і яка детально доповіла, яким чином здійснювались господарські операції по поставці товару від TOB «Стек-Комп'ютер» в період з червня 2012 по листопад 2013, яким чином замовлявся та доставлявся товар, яким чином в подальшому реалізовувався цей товар, а також надала інші свідчення, які у повній мірі підтверджують факт реальності поставок товару.

Придбаний товар позивач оприбуткував в складському та бухгалтерському обліку, у журнал-ордері і відомості по рахунку 281 «товари на складі» та оплатив в повному обсязі відповідно до платіжних доручень.

Зазначений товар позивач використав у власній господарській діяльності, реалізувавши іншим господарюючим суб'єктам та відобразивши зазначені операції в бухгалтерському і податковому обліку. Зазначене підтверджується відомостями «Обороти по матеріалам» за відповідні звітні періоди, видатковими та податковими накладними на поставку товару, копіями довіреностей на отримання товару, деклараціями з ПДВ з додатками, реєстрами виданих і отриманих податкових накладних.

Отримавши від ТОВ "Стек-Комп'ютер" податкові накладні та оплативши придбаний товар, позивач відніс до податкового кредиту відповідних звідних періодів податок на додану вартість, сплачений в ціні цього товару, на загальну суму 216165,00грн.

Так, податкові накладні на поставку товару, оформлені ТОВ "Стек-Комп'ютер", відповідають вимогам ПК України. Факт поставки товарів від ТОВ "Стек-Комп'ютер", їх оплати, факт сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товару та факт використання позивачем зазначених товару в господарській діяльності і отримання прибутку підтверджені дослідженими в судовому засіданні первинними документами та не спростовані відповідачем в судовому засіданні. Зазначені податкові накладні відображені позивачем та його контрагентом в реєстрі отриманих податкових накладних покупця та, відповідно, у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних постачальника.

Відтак, суд вважає, що наявність у позивача зазначених податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, постачальником товару ТОВ "Стек-Комп'ютер", які засвідчують факт придбання товару, є достатньою підставою для віднесення сплаченого в їх ціні ПДВ до податкового кредиту.

Крім того, відповідач не подав та суд не встановив будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої ним податкової вигоди - як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідомо придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо. Суд не встановив також порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту.

Відсутність частини товарно-транспортних накладних не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит по операціях з придбання вказаного вище товару, у зв'язку з наступним.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт в Україні" визначений перелік документів для перевізника і водія, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів автомобільним транспортом. В той же час у вказаному Законі відсутнє визначення переліку документів, наявність яких є обов'язковою для покупця товару, який не є замовником перевезення.

За змістом п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 N363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 вказаних Правил визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Таким чином, наявність товарно-транспортних накладних є обов'язковою для замовника перевезення та перевізника, які є учасниками процесу транспортування.

Суд враховує, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи є єдиними документами, які підтверджують факт поставки товару від продавця до покупця і у випадку їх відсутності покупець товару, який не є замовником перевезення та не несе пов'язаних з цим витрат, позбавлений права на включення до податкового кредиту податку на додану вартість, вказаного в податковій накладній, виписаній постачальником товару.

В судовому засіданні досліджені податкові та видаткові накладні та встановлено, що в оформлених первинних бухгалтерських документах відсутні порушення.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Приписами ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Досліджені судом докази свідчать проте, що господарські операції з придбання від ТОВ "Стек-Комп'ютер" товару спричинили зміни в структурі активів позивача та його зобов'язань.

Факт поставки товару від зазначеного контрагента, їх оплати, сплати позивачем податку на додану вартість в ціні придбаних товарів, використання позивачем товарів в господарській діяльності і отримання прибутку підтверджені дослідженими в судовому засіданні первинними документами та не спростовані відповідачем в судовому засіданні.

Відтак, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, постачальниками товарів, які засвідчують факт їх придбання, є достатньою підставою для віднесення сплаченого в їх ціні ПДВ до податкового кредиту.

Тому, позивач правомірно включив до податкового кредиту ПДВ по операціях з поставки товарів від ТОВ "Стек-Комп'ютер" ПДВ, сплачений в ціні цих товарів.

При цьому, суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи відповідача щодо відсутності реальних наслідків господарських операцій з придбання товару від ТОВ "Стек-Комп'ютер" у зв'язку з наведеним нижче.

Всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів, що зазначені у видаткових накладних, відомості щодо поставки позивачеві товарів від ТОВ "Стек- Комп'ютер" є недостовірними, а зазначені товари на момент поставки належали іншому власнику. Натомість фактична наявність у позивача товару у обсягах, зазначених у видаткових накладних, не заперечується відповідачем.

Відсутність частини товарно-транспортних накладних на перевезення товару, не є підставою для позбавлення позивача, який не був замовником перевезення, права на формування податкового кредиту по вказаній операції, оскільки наявність товару у кількості та обсягах, зазначених у вказаних накладних підтверджується первинними документами.

З урахуванням приписів п.198.6 ст.198 ПК України за результатами перевірки платника податку податковий орган має право зменшити податковий кредит лише на суму, не підтверджену належним чином оформленою податковою накладною.

Акт про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Стек-Комп'ютер" з питань правовідносин з ПП "Гелан", ТОВ "ТПА Україна" і ТОВ Перітус Ураїна" від 27.11.2013 №185/20-10/30538300, складений ДПІ у Личаківському районі м. Львова, в процесі якої взагалі не досліджувались жодні первинні документи по поставці товару від ТОВ "Стек-Комп'ютер" до позивача, не можуть слугувати підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з придбання товару від цього контрагента. При цьому суд враховує, що зазначеною перевіркою не встановлене порушення ТОВ "Стек-Комп'ютер" податкового законодавства в частині формування податкових зобов'язань з ПДВ з поставки, в тому числі і позивачу, товарів за період з червня 2012 по липень 2013 та відображення в складі податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПДВ по цих операціях.

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача про відсутність реальних наслідків господарських операцій з придбання товару від ТОВ "Стек-Комп'ютер".

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене відповідачем не доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, а отже позовні вимоги позивача про визнання його протиправним та скасування підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (ч.1 ст. 94 КАС України). Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений судовий збір підлягає поверненню пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 99, 158 - 163, 167 і 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Простір" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове - повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 30.12.2014 року форми "Р" №0000542207 про сплату податку на додану вартість в сумі 262 998 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Простір" судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 14 лютого 2015 року

Суддя/підпис/Г.В. Лабань"Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань