Постанова № 42764204, 01.12.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

01 грудня 2014 року Справа № 814/3405/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТ-ОЙЛ» (вул. Новозаводська, 34-В, м. Миколаїв, 54028)

до відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028)

про: визнання протиправеним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2014р. № 0019051501,

в с т а н о в и в:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТ-ОЙЛ», звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва) № 0019051501 від 29.10.2014 року.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що камеральна перевірка, за результатами якої було складено акт від 15.10.2014 року, є такою, що проведена з численними порушеннями норм чинного податкового законодавства України та є незаконною, висновки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва щодо несвоєчасного подання ТОВ «НАФТ-ОЙЛ» податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року - такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, а винесене на підставі акту від 15.10.2014 року, податкове повідомлення-рішення №0019051501 від 29.10.2014 року - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що податкове повідомлення-рішення № 0019051501 від 29.10.2014 року прийняте у відповідності до чинного законодавства та скасуванню не підлягає (арк. спр. 33).

Представниками сторін подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (арк. спр. 30, 32).

У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

15.10.2014 року спеціалістами відповідача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «НАФТ-ОЙЛ». За результатами перевірки був складений акт № 4494/15-01/39040674 від 15.10.2014 року (далі - Акт перевірки, арк. спр. 8).

За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: несвоєчасно подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019051501 від 29.10.2014 року про стягнення з позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020,00 грн. (арк. спр. 11).

Позивач із зазначеними податковим повідомленням-рішенням не погодився та оскаржив його у судовому порядку.

Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 та пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

20.08.2014 року ТОВ «НАФТ-ОЙЛ» було подано декларацію з податку на додану вартість № 1400019557 від 20.08.2014 року за липень 2014 року (арк. спр. 14 - 15), яку не визнано як податкову звітність.

Листом № 7131/10/14-02-18-02-215 від 22.08.2014 року позивача було повідомлено, що надіслану податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року не визнано я податкову звітність на підставі п. 48.2 ст. 48 ПК України та запропоновано надати нову звітність, оформлену належним чином (арк. спр. 25).

28.08.2014 року позивачем було повторно подано податкову декларацію з податку а додану вартість за липень 2014 року, чим було порушено вимоги п. 203.1 ст. 203 та пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України.

Згідно пункту 200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку, заявлених у ній даних.

Позивач у позові посилається на порушення відповідачем строків проведення перевірки, передбачених п. 200.10 ст. 200 ПК України.

Як пояснив відповідач у своїх запереченнях, оскільки відділ контролю за декларуванням податку на додану вартість укомплектовано не в повному обсязі та державний інспектор має велике завантаження, камеральну перевірку проведено з порушенням строку її проведення, що не спростовує факт порушення законодавства ТОВ «НАФТ-ОЙЛ».

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 122, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих