ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" лютого 2015 р.Справа № 5017/2053/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шевченко В.В.
суддів: Головея В.М., Ярош А.І.
при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Коваль К.П. - за дорученням
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"
на ухвалу господарського суду Одеської області
від 10 листопада 2014 року
у справі № 5017/2053/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс"
про стягнення 11.872.758 грн. 81 коп.
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.2014 р. (суддя Гуляк Г.І.) провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі позивач, Банк) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Аквавінтекс" (далі відповідач, ТОВ) про стягнення 11.872.758 грн. 81 коп. на підставі ч. 1 ст. 79, ст. 86 ГПК України зупинено, у зв'язку з призначенням судом судово-бухгалтерської експертизи.
В апеляційній скарзі Банк посилаючись на те, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив клопотання відповідача щодо призначення по справі судово-бухгалтерської експертизи, оскільки поставлені судом на вирішення експертів питання не потребують спеціальних знань, так як позов є безспірним та документально підтвердженим, а тому неправомірно зупинив провадження у справі, внаслідок чого оскаржена ухвала підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
ТОВ був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явився. Проте, 16.02.2015 р. до апеляційного суду надійшло клопотання ТОВ про перенесення судового засідання у зв'язку з зайнятістю його представника в іншому судовому процесі.
Назване клопотання визнано колегією суддів необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що вказана заявником у клопотанні причина про перенесення судового засідання не є достатньою, оскільки представництво інтересів ТОВ може здійснюватися любою іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважною причиною такого перенесення може вважатися та, існування якої зумовлено факторами об'єктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті, а таких обставин у даному випадку немає.
Крім того, враховуючи вищевказані обставини та скорочений 15-денний строк перегляду судових ухвал місцевого суду в апеляційному порядку, який закінчується 18.02.2015 р., а також, те що з клопотанням про продовження цього строку жодна із сторін до суду не зверталась, а навпаки, позивач категорично заперечує проти його продовження, то колегія суддів позбавлена можливості продовжити строк розгляду справи та відкласти вирішення спору на іншу дату, внаслідок чого визнає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
До апеляційної скарги апелянтом додані копії додаткових документів, зокрема, кредитний договір № 196 від 31.03.2010 р. з додатковими угодами до нього, ухвала суду від 10.11.2014 р., заява про проведення судово-бухгалтерської експертизи, розрахунок, ухвала місцевого суду від 13.07.2012 р., заява про зупинення провадження, ухвала суду від 26.11.2012 р., ухвала місцевого суду від 29.04.2013 р., ухвала місцевого суду від 24.12.2013 р., ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2014 р. та постанова Вищого господарського суду України від 01.10.2014 р., які повернуті апеляційним судом скаржникові, оскільки в матеріалах справи містяться оригінали цих документів, а тому залучення до матеріалів справи їх копій є недоцільним.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.2014 р. провадження у справі за позовом Банку до ТОВ про стягнення 11.872.758 грн. 81 коп. на підставі ч. 1 ст. 79, ст. 86 ГПК України зупинено, у зв'язку з призначенням судово-бухгалтерської експертизи, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. та на вирішення експертів поставлені питання:
- чи містять матеріали справи № 5017/ 2053/2012 належні докази отримання ТОВ "СП "Аквавінтекс" грошових коштів від ПАТ "ВіЕйБі Банк" у розмірі 11179164,86 грн. на підставі кредитного договору №196 від 31.03.2010р.?;
- визначити правильність розрахунків заявлених позовних вимог ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ТОВ "СП "Аквавінтекс" по справі № 5017/2053/2012 про стягнення суми загальної заборгованості, процентної ставки, збитків від інфляції, пені та штрафних санкцій по кредитному договору №196 від 31.03.2010р.
Оскаржена ухвала мотивована тим, що для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні спору між сторонами стосовно перевірки обґрунтованості заявленої до стягнення з відповідача грошової суми 11.872.758,81 грн. загальної заборгованості по кредитному договору № 196 від 31.03.2010 р., необхідності дослідження правильності розрахунку заборгованості та його складових станом на 13.07.2012 р. (дата звернення до суду), поданого Банком у співвідношенні з даними банківських виписок з особистого рахунку ТОВ, платіжних документів,, реєстрів розрахункових документів, необхідні спеціальні знання, внаслідок чого у справі необхідно призначити судово-бухгалтерську експертизу, а провадження у справі слід зупинити.
Але, такі висновки місцевого суду колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.
З тексту апеляційної скарги вбачається, що Банк фактично оскаржує вищеназвану судову ухвалу як в частині призначення судом першої інстанції експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі.
У п. 19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 р. зазначено, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Водночас за приписами п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено. Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке.
Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог ч. 1 ст. 106 ГПК України не може бути розглянута господарським судом.
У разі коли апеляційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК).
Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в лише частині зупинення провадження у справі.
Але, за приписами п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду, а згідно ч. 1 ст. 41 ГПК України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.
Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо, а також питань що не потребують спеціальних знань.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Оскільки, вирішення питання щодо наявності або відсутності в матеріалах справи № 5017/2053/2012 належних доказів отримання ТОВ "СП "Аквавінтекс" грошових коштів від ПАТ "ВіЕйБі Банк" у розмірі 11179164,86 грн. на підставі кредитного договору № 196 від 31.03.2010 р. належить до виключної компетенції суду в провадженні якого знаходиться ця справа, а ніяким чином не до компетенції експертів, до колегія суддів вважає, що покладення на останніх судом вирішення таких питань є не припустимим.
Також, не потребує спеціальних знань і перевірка правильності здійснених позивачем розрахунків заявлених до стягнення сум загальної заборгованості, процентної ставки, збитків від інфляції, пені та штрафних санкцій по кредитному договору № 196 від 31.03.2010 р., так як така перевірка повинна здійснюватись безпосередньо судом в процесі розгляду справи по суті з застосуванням звичайних засобів доказування.
При викладених обставинах колегія суддів вважає, що призначення судом першої інстанції експертизи та передача на її вирішення питань, які відносяться до виключної компетенції суду призводить до затягування розгляду справи.
У п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" встановлено, що господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, а як вбачається з матеріалів справи спір знаходиться на вирішенні господарських судів з 13.07.2012 року.
За таких обставин, колегія суддів доходить до висновку, що в даному випадку призначення експертизи та зупинення провадження у справі порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а тому оскаржена ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм процесуального права.
Ці висновки апеляційного суду ґрунтуються на матеріалах справи, нормах чинного законодавства, а також сформованій судовій практиці, зокрема, постановах Вищого господарського суду України від 05.08.2013 р. по справі № 47/104-09, від 23.07.2014 р. по справі № 910/11569/13, від 10.12.2014 р. по справі № 910/17936/14 та інших.
Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 ГПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 10.11.2014 р. у справі № 5017/2053/2012 про призначення судово-бухгалтерської експертизи та зупинення провадження у справі - скасувати, а справу передати на розгляд до названого суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.02.2015 року.
Головуючий суддя: Шевченко В.В.
Судді: Головей В.М.
Ярош А.І.
Судове рішення № 42764117, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 17.02.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5017/2053/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: