Рішення № 42763667, 10.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2015Справа №910/25883/14За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Комунального підприємства "Оболоньжитлоексплуатація"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Київської міської державної адміністрації

про стягнення 114 003,09 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Андрієвська О.В. за дов.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: Науменко С.В. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

27.01.2015р., 03.02.2015р. у засіданнях суду оголошувались перерва на підставі ст. 77 ГПК України.

Пред'явлені вимоги про стягнення 95 374,54 грн. заборгованості за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод, 10 55,80 грн. інфляційних втрат, 1 805,67 грн. 3% річних, 1 508,35 грн. пені, 4 768,73 грн. штрафу за договором № 02915/2-05 на поставку питної води та водовідведення від 12.08.2003р.

16.12.2014р. та 18.12.2014р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли докази по справі, пояснення по справі.

12.01.2015р. через відділ діловодства суду відповідачем подані документи по справі, клопотання про витребування уточнень та письмових пояснень.

У судовому засіданні 13.01.2015р. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позивачем не надано доказів укладення договору на постачання води, яка йде на підігрів або/та внесення відповідних змін до договору № 02915/2-05 на водопостачання питної води та водовідведення від 12.08.2003р. в частині постачання води, яка йде на підігрів ПАТ «АК «Київенерго». Пояснює, що пунктом 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти, (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання,користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. При цьому, на балансі відповідача теплових пунктів немає; щодо виставлення оплати за стоки вказує, що умовами п.3.4 укладеного сторонами договору встановлено, що кількість стічних вод, які надходять у каналізацію визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильника. Не погоджується із нарахуванням інфляційних втрат та річних у зв'язку з невірно вказаною сумою основного боргу та відсутністю вини відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2015р. судом за власною ініціативою залучив до участі у справі Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Київської міської державної адміністрації (02192, м. Київ, вул. Космічна, 12-а) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

27.01.2015р. позивачем подано письмові пояснення та документи по справі та заперечення на відзив.

У судовому засіданні представник третьої особи подав письмові пояснення по справі, в яких вказує, що на виконання умов договору № 1044 від 02.01.2009р. , укладеного з відповідачем, КП ГІОЦ здійснює на замовлення обробку та розщеплення платежів споживачів житлово-комунальних послуг на складові по видам житлово-комунальних послуг та перераховує розщеплені кошти із транзитного рахунку КП ГІОЦ на рахунки виробників та виконавців житлово-комунальних послуг, при цьому йому не відома суть господарських відносин між позивачем та відповідачем. Пояснює, що у м. Києві не визначено виробника комунальних послуг «гаряче водопостачання», а тому платежі населення за вказану послугу КП ГІОЦ розщеплює у відповідності до листа КМР (КМДА) № 004-3364 від 21.12.2011р. на три складові «холодна вода для підігріву», та «теплова енергія для приготування гарячої води», а також платіж на рахунок балансоутримувача бойлера, де здійснюється виробництво послуги «гаряча вода».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2003 року між ВАТ «АК «Київводоканал» (постачальник за договором), правонаступником якого є позивач, та КП «Оболоньжитлоексплуатація» (абонент) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 02915/2-05, за умовами якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент - розраховуватись за вищевказані послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р.

Відповідно до п.п.3.1,3.3 договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями водолічильників та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності до Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України (п. 3.3 договору).

Абонент розраховується за надані послуги за водопостачання та водовідведення у порядку встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжного документу до банківської установи (п.3.4 договору).

Сторони у п.3.5 договору погодили, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником розрахункового документа до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акта в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Умовами п.3.6 договору передбачено, що постачальник щомісячно виставляє платіжну вимогу за надані послуги згідно цього договору. Оплата проводиться шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно пункт 7.1, договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання та набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду надано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний договір є змішаний та має ознаки договору купівлі-продажу та договору надання послуг.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, укладення між позивачем та відповідачем договору № 02915/2-05 від 12.08.2003 року було спрямоване на отримання останнім послуг та обов'язку здійснювати плату за отримані послуги.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 р. за №936/15627, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

З розгорнутого розрахунку позивача вбачається, що за період з 01.04.2013р. по 30.06.2014р. по договору № 02915/2-05 від 12.08.2013 року відповідачу було виставлено рахунки за послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 407 323,16 грн., а отримано плату за вказані послуги по договору на суму 311 948,62 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 95 374,54 грн., при цьому додатково сплачено абонентом суму 3 364,10 грн. було зараховано позивачем в погашення боргу за попередні періоди.

Судом встановлено, що складовою частиною заявленого до стягнення основного боргу у сумі 95 374,54 є вимога про оплату послуг з гарячого водопостачання (питна вода та стоки за кодом 5-50894) в сумі 23617,36 грн., з яких стоки становлять 6 307,85 грн., а гаряча вода 17 309,51 грн.

Відповідно до п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором. Отже, вартість спожитої води, яка йде на підігрів, має оплачуватися балансоутримувачем відповідного теплового пункту.

З матеріалів справи та пояснень відповідача слідує, що на балансі відповідача теплові пункти, з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають.

Відповідно до положень ст. 257 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу та підігріту воду (енергію) споживачеві, який зобов'язаний оплатити таку енергію. Тобто, гаряча та підігріта вода є продукцією енергопостачальника та/або виробника. Споживачем холодної води як складової водопостачання є виробник та/або постачальник електроенергії.

Таким чином, позивач не є особою, яка надає послуги з гарячого водопостачання, як самостійного різновиду енергії (продукції) і у нього відсутні підстави нарахування відповідачу заборгованості за послуги з надання води, що була поставлена для підігріву на теплові пункти ПАТ АК «Київенерго» по коду 5-50894.

Стосовно боргу за послуги з приймання стоків гарячої води, суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 1.2 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України 19.02.2002 № 37 (далі - Правила № 37), ці Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно- каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Правилами № 37 визначено поняття стічних вод- усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території підприємств (з урахуванням субабонентів).

Пунктом 2.2 Правил №37 передбачено обов'язок Водоканалу забезпечити приймання, відведення і очистку стічних вод у межах розрахункових проектних показників очисних споруд даного населеного пункту.

Згідно з п. 2.4 Правил № 37, підприємства (зазначені в п. 1.2) зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги.

Так за умовами укладеного між сторонами договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником (п. 3.1 договору), а кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію (п. 3.3 договору).

З урахуванням викладеного, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення основного боргу -заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з квітня 2014р. по червень 2014р. за надані послуги холодного водопостачання та водовідведення по договору за кодом 5-894 у сумі 71 757,18 грн. та за кодом 5-50894 у сумі 6 307,85 грн. за водовідведення (стоки), всього у сумі 78 065,03 грн.

Доказів здійснення оплати відповідачем суми 78 065,03 грн., в тому числі в установлені строки, суду не надано.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки (пені, штрафу).

Пунктом 4.1 договору визначено, що за безпідставну відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує штраф у розмірі 5% від несплаченої суми.

Відповідно до п. 4.2 договору, у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 10 55,80 грн. інфляційних втрат, 1 805,67 грн. 3% річних, 1 508,35 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання судом не задовольняються, оскільки в доданому до позовної заяви розгорнутому розрахунку суми позову не вказано періоду прострочення виконання зобов'язання, за який здійснено відповідні нарахування сум інфляційних втрат, річних та пені, що унеможливлює здійснення перевірки правильності їх розрахунків.

Вимоги позивача в частині стягнення 4768,73 грн. 5% штрафу, нарахованого на підставі п.4.1 договору. задовольняються судом частково на суму 3903,25 грн. (78065,03 грн. * 5%).

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 78 065,03 грн. основного боргу та 3903,25 грн. штрафу. В решті позову належить відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Комунального підприємства "Оболоньжитлоексплуатація" (04075, м.Київ, вул. Червонофлотська, 16, код ЄДРПОУ 32454080) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 78 065 (сімдесят вісім тисяч шістдесят п'ять) грн. 03 коп. основного боргу, 3903 (три тисячі дев'ятсот три) грн. 25 коп. штрафу, 1 639 (одну тисячу шістсот тридцять дев'ять) грн. 36 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. В решті позову відмовити.

Суддя О.М. Ярмак

Повне рішення складено 18.02.2015р.