Ухвала суду № 42763598, 11.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11.02.2015 Справа № 5/41

за заявою №1593 від 22.12.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі

за позовом: Заступника прокурора Дніпровського району м.Києва, м.Київ в інтересах держави в особі 1.Національного банку України, м.Київ, 2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Колар-актив», м.Київ

про стягнення 111 593 079,33 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

прокурор: Тенетова Н.В. - по посв.

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал»: Муха Д.О. - по дов.

Рішенням від 27.07.2010р. господарського суду міста Києва, що було залишено без змін постановою від 29.09.2010р. Київського апеляційного господарського суду, позовні вимоги Заступника прокурора Дніпровського району м.Києва, м.Київ в інтересах держави в особі 1.Національного банку України, м.Київ, 2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м.Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Колар-актив», м.Київ про стягнення 111 593 079,33 грн. задоволено в повному обсязі.

28.10.2010р. на виконання рішення від 27.07.2010р. господарського суду міста Києва видано відповідні накази.

24.12.2014р. до господарського суду міста Києва надійшла заява №1593 від 22.12.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» про заміну позивача по справі 5/41 та стягувача у виконавчому провадженні №22843976, яке приєднане до зведеного виконавчого провадження №45516860, Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал».

Обґрунтовуючи наведене вище клопотання, заявник посилався на договір №31-Л від 05.09.2013р. про передавання в управління непроданих активів, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» є довірчим власником отриманих в управління активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та має право бути процесуальним правонаступником останнього у справах, а також виконавчих провадженнях.

Прокурор у поясненнях №54-484 вих.15 від 19.01.2015р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» визнав обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач 1 та 2, а також відповідач у судове засідання 11.02.2015р. не з'явились, представників не направили, пояснень по суті заяви не надали.

Проте, за висновками суду, Національний банк України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Колар-актив» були належним чином повідомлені про дату та час розгляду заяви. При цьому, суд виходить з наступного.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявних у матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням позивача 1 на теперішній час є: 01601, м.Київ, вул.Інститутська, буд.9; позивача 2: 01133, м.Київ, Печерський район, вул.Лесі Українки, буд.26 та відповідача: 01133, м.Київ, Печерський район, вул.Лесі Українки, буд.26.

На вказані адреси судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано, в тому числі, ухвалу від 21.01.2015р. з метою повідомлення вказаних учасників судового процесу про дату та час розгляду заяви.

Наразі, про отримання позивачами судової кореспонденції свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №0103032996004 та №0103032995997.

Одночасно, конверт з ухвалою суду, що був направлений відповідачу, повернуто на адресу господарського суду м.Києва з відміткою «За закінченням встановленого терміну зберігання».

У відповідності до п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресами сторін, які зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, враховуючи наявні в матеріалах справи докази отримання позивачами ухвал суду та позицію Пленуму Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про належне повідомлення наведених вище учасників судового процесу про дату, час і місце розгляду заяви.

Наразі, за висновками суду, неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає розгляду заяви №1593 від 22.12.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» про здійснення процесуального правонаступництва по суті.

Розглянувши вказані заяви, заслухавши пояснення прокурора та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал», господарським судом встановлено наступне:

За приписами ч.ч.1, 3 ст.25 Господарського процесуального кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

За змістом п.1.4 Пленуму №18 від 26.12.2011р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» процесуальне правонаступництво передбачено у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі, заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (ст.514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (ст.23 Господарського процесуального кодексу України). Процесуальне правонаступництво в розумінні ст.25 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої ст.22 Господарського процесуального кодексу України стосовно прав сторін у судовому процесі.

Частиною 2 ст.316 Цивільного кодексу України передбачений особливий вид права власності - право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

Згідно зі ст.1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.

Законом чи договором управління майном можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя.

При цьому, як передбачено ч.5 ст.1033, ч.1 ст.1037 Цивільного кодексу України управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном з обмеженням права відчужувати майно, передане в управління, та укладати щодо нього договір застави.

Як встановлено судом, Постановою №19 від 21.01.2010р. правління Національного банку України відкликана банківська ліцензія у Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ініційована процедура ліквідації банку.

Відповідно до ч.12 ст.96 Закону України «Про банки і банківську діяльність», яка застосовується до спірних правовідносин в силу п. 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.

Порядок передачі непроданих активів ліквідатором банку визначений главою 13 Розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого Постановою №369 від 28.08.2001р. правління Національного банку України.

Так, згідно із п.13.1 вказаного Положення ліквідатор у разі потреби передавання активів банку, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації банку, негайний продаж яких матиме наслідком істотну втрату їх вартості, для передання їх в управління іншій юридичній особі звертається до Національного банку з відповідною пропозицією згідно зі ст.96 Закону про банки.

Як передбачено п.13.5 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, комісія Національного банку приймає рішення про проведення конкурсу з визначення управителя та його затвердження за наявності обґрунтованого клопотання ліквідатора та позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу про надання згоди на передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі.

Пунктом 13.9 Положення визначено, що за результатами конкурсу між банком, Національним банком і управителем укладається тристоронній договір (додаток 6 до цього Положення). Договір про передавання в управління непроданих активів від імені Національного банку підписує уповноважена посадова особа Національного банку. Договір набирає чинності з дати його підписання.

У п.13.10 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства передбачено, що ліквідатор передає управителю активи, а також документи щодо подальшого задоволення вимог кредиторів за рахунок цих активів на умовах, визначених у договорі (у тому числі перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог кредиторів та залишилися незадоволеними на час закінчення ліквідаційної процедури банку, копію реєстру акціонерів банку, що ліквідується, засвідчену реєстратором).

З матеріалів справи вбачається, що 05.09.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (установник управління), Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» (управитель) та Національним банком України було укладено договір №31-Л про передавання в управління непроданих активів, у відповідності до умов якого установник управління передає в управління управителеві активи, наявні на балансі установника управління на дату укладання цього договору, а управитель приймає в управління активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення за рахунок активів вимог кредиторів установника управління (вигодонабувачів).

У відповідності до акту від 01.10.2013р. приймання - передавання в управління непроданих активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» банком передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «ІК «ІФГ Капітал» прийнято, зокрема, право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колар-актив» згідно кредитних договорів №218-01/К-08 від 26.11.2008р. на суму 45 614 492,94 грн. та №218-01/К-08 від 26.11.2008р. на суму 86 826 818,47 грн.

Як визначено п.13.11 Положення, управитель набуває прав сторони (учасника) у судових справах, в якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку. Аналогічне право управителя передбачено і п.2.4. договору №31-Л від 05.09.2013р.

За змістом п.п.1.1, 9.4 - 9.6, 9.8. договору №31-Л від 05.09.2013р. управитель здійснює управління активами не в інтересах установника управління, а в інтересах вигодонабувачів - кредиторів установника управління; активи, що є предметом управління, не повертаються установнику управління, а договір управління продовжує свою дію і за сторонами зберігаються їх права та обов'язки також і після завершення процедури ліквідації установника управління та виключення його з Державного реєстру банків і Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, господарський суд дійшов висновку, що договір №31-Л від 05.09.2013р. є належною та достатньою підставою для заміни Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» у процесуальних правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Колар-Актив», що виникли з договорів №218-01/К-08 від 26.11.2008р. та №218-01/К-08 від 26.11.2008р. його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал». Правову позицію щодо правомірності процесуального правонаступництва на підставі договору про передавання в управління непроданих активів висловлено у постанові від 19.11.2014р. Вищого господарського суду України по справі №10/478.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що заява №1593 від 22.12.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» про заміну позивача по справі 5/41, Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Як визначено ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.ст.19, 25 вказаного нормативно-правового акту державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача або його представника, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Статтею 8 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Як свідчать матеріали справи, 24.11.2010р. на підставі наказу від 28.10.2010р. господарського суду м.Києва по справі №5/41 відкрито виконавче провадження №22843976, що підтверджується постановою від 24.11.2011р. головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бондаря В.М.

За змістом наведеної постанови стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», а боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю «Колар-Актив».

У відповідності до постанови від 18.11.2014р. старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виконавче провадження №22843976 приєднане до зведеного виконавчого провадження №45516860.

З огляду на встановлені судом підстави для здійснення заміни позивача 2 по справі 5/41 його правонаступником, господарський суд дійшов висновку, що стягувач у виконавчому провадженні №22843976 також підлягає заміні.

Таким чином, заява №1593 від 22.12.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» про заміну стягувача у виконавчому провадженні №22843976, яке приєднане до зведеного виконавчого провадження №45516860, Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» також підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.25, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Задовольнити заяву №1593 від 22.12.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал», м.Київ про заміну позивача 2 по справі 5/41 та стягувача у виконавчому провадженні №22843976, яке приєднане до зведеного виконавчого провадження №45516860.

Замінити позивача 2 по справі №5/41, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м.Київ його правонаступником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» (03150, м.Київ, Голосіївський район, вул.Червоноармійська, буд.72, офіс 48, ЄДРПОУ 36645230).

Замінити стягувача у виконавчому провадженні №22843976, яке приєднане до зведеного виконавчого провадження №45516860, Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м.Київ його правонаступником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» (03150, м.Київ, Голосіївський район, вул.Червоноармійська, буд.72, офіс 48, ЄДРПОУ 36645230).

Суддя М.О. Любченко