ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2015 року м. Київ К/800/65276/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.
суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року
у справі № 821/1316/14
за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Публічного акціонерного товариства «Каланчацький комбінат хлібопродуктів»
про стягнення адміністративно-господарських санкцій
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2014 року Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» (далі - ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів») про стягнення адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для інвалідів у сумі 137 367,50 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 123,63 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06.05.2014 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2014, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06.05.2014, скасовано. Прийнято нову постанову, якою стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 109 894 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 98,90 грн.
Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Як установлено судами попередніх інстанцій, 26.02.2014 ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» подало до Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік форми № 10-ПІ від 25.02.2014 № 2388/03-05, відповідно до якого середньооблікова чисельність штатних працівників складає 234 особи. Виходячи з даного розрахунку, установлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» становить 9 місць. За даними звіту середньооблікова кількість незайнятих робочих місць для штатних працівників товариства, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складає 5 робочих місць. У зв'язку з невиконанням нормативу працевлаштування інвалідів контролюючим органом нараховано ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» адміністративно-господарські санкції у розмірі 137 367,50 грн.
Листом від 12.03.2014 № 01-10/137 Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів повідомило ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» про обов'язкову сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 137 367,50 грн. внаслідок невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.
Однак, ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» не було сплачено зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій.
За порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій контролюючим органом була нарахована пеня на суму 123,63 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не можуть застосовуватись до ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів», оскільки підприємством виділено та створено робочі місця для інвалідів та повідомлено про наявність вакансій державну службу зайнятості, що свідчить про вжиття усіх залежних від нього заходів для працевлаштування нормативної чисельності інвалідів.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підприємство не виконало покладений на нього обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме, для працевлаштування 4 інвалідів, чим порушило вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Таким чином позовні вимоги Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню в частині стягнення з ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» адміністративно-господарських санкцій в сумі 109 894 грн. та пені в сумі 98,90 грн.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з таким обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875 ( далі - Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої статті 18-1 Закону № 875 державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Як установлено судами попередніх інстанцій, ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» 22.01.2013, 04.02.2013, 05.03.2013, 03.04.2013, 30.04.2013, 07.06.2013, 09.07.2013, 05.08.2013, 18.09.2013, 18.10.2013, 07.11.2013, 09.12.2013 зверталось до державної служби зайнятості шляхом подання звітності форми № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», «Інформація про попит на робочу силу».
Разом з тим, відповідно до Звіту форми № 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік від 25.02.2014 № 2388/03-05 кількість незайнятих робочих місць для штатних працівників товариства, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, складає 5 робочих місць, а при зверненні до державної служби зайнятості ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» надавав запит на одного працівника.
Частина перша статті 20 Закону № 875 зазначає, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього ж Закону.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач не виконав покладений на нього обов'язок по забезпеченню встановленої для вказаного підприємства кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Разом з тим, Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів при пред'явленні адміністративно-господарських санкцій за нестворення спеціальних робочих місць для працевлаштування 5 інвалідів у розмірі 137 367,50 грн., не врахувало те, що відповідач створив 1 робоче місце, звертався до державної служби зайнятості, тобто вжив всіх залежних від нього заходів для працевлаштування інвалідів на зазначене 1 створене місце.
Як установлено судами попередніх інстанцій, з листа Каланчацького районного центру зайнятості від 28.04.2014 № 11-02-401/0-14, надісланого ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» на його запит від 28.04.2014 № 1-04/165, вбачається, що протягом 2013 року - громадян, які мають інвалідність, на заявлену посаду службою зайнятості направлено не було, у зв'язку з відсутністю належних безробітних, які перебували на обліку в центрі зайнятості.
Таким чином, кількість незайнятих робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, на які нараховуються адміністративно-господарські санкції, становить 4 робочих місця
Частиною першою статті 20 Закону № 875 встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Ураховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що нормами чинного законодавства на підприємство покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх працевлаштування.
Суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що з урахуванням часткового виконання ПАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства, позовні вимоги про стягнення адміністративно-господарських санкцій підлягають частковому задоволенню.
Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги спростовуються вище переліченими нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування рішень судів попередніх інстанцій.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
(підпис)
К.В. Конюшко
Судді
(підпис)
Л.Я. Гончар
(підпис)
С.Я. Чалий
Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель
Судове рішення № 42763035, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 12.02.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 821/1316/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: