Ухвала суду № 42762910, 10.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" лютого 2015 р. м. Київ К/800/28411/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Маринчак Н.Є. Муравйова О.В.,за участю: секретаря - Іванова Д.О.

представника позивача - Сердюкової Т.В., Даліби О.А.

представника відповідача - Осаволюк І.О., Назарук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2014 р.

у справі № 2а-269/10/1070

за позовом Приватного акціонерного товариства «Росава»

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Росава» (далі - позивач, ПАТ «Росава») звернулось до суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, Білоцерківська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 р. позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкові повідомлення-рішення Білоцерківської ОДПІ від 05.12.2008 р. № 3253/001194232/0 та від 05.12.2008 № 3251/001189232/0.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2014 р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Білоцерківська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Росава», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2014 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Білоцерківською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2008 р., валютного та іншого законодавства з 01.07.2008 р., за результатами якої складено акт перевірки від 25.11.2008 №2684/23-2-032/30253385/331.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток у періоді, який перевірявся, на загальну суму 2642475,00 грн.; пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення сум податку на додану вартість, які підлягають бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4347481,00 грн., у тому числі за червень 2008 року на суму 4347481,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято: податкове повідомлення-рішення від 05.12.2008 року № 3251/001189232/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 5284950,00 грн., у тому числі 2642475,00 грн. за основним платежем, 2642475,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення від 05.12.2008 року № 3253/001194232/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 6 місяців 2008 року у розмірі 4347481,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходили з того, що позивачем правомірно сформовано валові витрати та заявлено суму податку на додану вартість до бюджетного відшкодування.

Колегія суддів не може повністю погодитися з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем отримано від ТОВ «Коростеньпостач» за договорами поставки від 22.05.2006 № КПР-1/1418 та від 20.06.2006 № 1516 товар (основа паст абразивних) на загальну суму 51962880,00 грн., в т.ч. ПДВ 7260480,00 грн.

За поставлений за договорами поставки від 22.05.2006 № КПР-1/1418 та від 20.06.2006 № 1516 товар позивачем перераховано на рахунок ТОВ «Коростеньпостач» кошти на загальну суму 41643300,00 грн., у тому числі ПДВ, що підтверджено банківськими виписками по рахунках позивача.

Кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «Коростеньпостач», що залишилась непогашеною, становила суму 10319580,00 грн.

Витрати на придбання товару за вказаними договорами на загальну суму 44702400,00 грн. (без ПДВ) позивачем було відображено у регістрах бухгалтерського обліку та заявлено у складі валових витрат в Декларації з податку на прибуток за І півріччя 2006 року в розмірі 25472000,00 грн. та в Декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року в розмірі 44702400,00 грн.

У травні 2007 року між ТОВ «Коростеньпостач» і ТОВ «Капрі-Експорт» укладено договір від 17.05.2007 № РС-1 уступки права вимоги, згідно з яким ТОВ «Коростеньпостач» передало новому кредиторові - ТОВ «Капрі-Експорт» право вимагати від боржника - ЗАТ «Росава» заборгованість, що виникла на підставі договору поставки від 20.06.2006 № 1516 у сумі 10319580,00 грн.

TOB «Коростеньпостач» надіслано на адресу ЗАТ «Росава» повідомлення про уступку права вимоги (лист від 18.05.2007 № 70518) за договором поставки від 20.06.2006 № 1516 на суму 10319580,00 грн.

У травні 2008 року між позивачем та TOB «Капрі-Експорт» складено протокол (від 30.05.2008) про залік зустрічних однорідних вимог з якого убачається, що ЗАТ «Росава» має заборгованість перед TOB «Капрі-Експорт» у розмірі 11803076,45 грн.

Внаслідок підписання протоколу від 30.05.2008 між ЗАТ «Росава» та ТОВ «Капрі-Експорт» проведено залік зустрічних однорідних вимог на суму 9031272,00 грн. Залишок кредиторської заборгованості ЗАТ «Росава» перед ТОВ «Капрі-Експорт» становить суму 2771804,45 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів роби (послуг).

Таким чином, позивачем обґрунтовано віднесено до складу валових витрат суму коштів, сплачених ТОВ «Коростеньпостач» в оплату за товар (основу абразивних паст) на підставі договорів поставки від 22.05.2006 № КПР-1/1418 та від 20.06.2006 № 1516.

Також слід зазначити, що відповідно до висновку № 12034/12035 експертного дослідження, складеного 21.01.2010 р. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, господарська операція щодо проведення заліку зустрічних однорідних вимог згідно з протоколом від 30.05.2008 р., складеним між ЗAT «Росава» та TOB «Капрі-Експорт», відповідає вимогам Цивільного кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а заниження валового доходу за І півріччя 2007 року на суму 10319580,00 грн. за рахунок кредиторської заборгованості ЗАТ «Росава» перед TOB «Коростеньпостач» за договором поставки від 20.06.2006. № 1516, документально та нормативно не підтверджено.

Щодо віднесення позивачем до складу валових витрат сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з договором купівлі - продажу нежитлових будівель від 28.04.2007 №1586, укладеним між позивачем (покупець) і ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» (продавець), позивачем придбано нежитлові будівлі за ціною 11198400,00 грн. (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.04.2007 № 14416817, номер запису № 737 в книзі 12).

У зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 28.04.2007 № 1586, договір оренди земельної ділянки було розірвано згідно з розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 03.08.2007 № 457 у зв'язку з добровільною відмовою ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» від права оренди та знято з реєстрації в Київській регіональній філії № 29 Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» від 16.08.2007 року. Позивачем договір оренди щодо вказаної земельної ділянки укладено лише 24.12.2007 р.

Згідно із статтею 5 Закону України «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Як встановлено судами, з моменту укладення і державної реєстрації договору купівлі - продажу нежитлових будівель від 28.04.2007 №1586 позивач фактично здійснював право користування земельною ділянкою, на якій розташовані придбані нежитлові будівлі, і сплачував при цьому орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності згідно з вимогами Закону України «Про плату за землю». При цьому, витрати на сплату орендної плати за земельні ділянки позивач включив до складу валових витрат.

Згідно з підпунктом 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування».

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем правомірно включено суми орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності до складу валових витрат.

Щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з договором комісії на продаж від 22.05.2006 № КЕ22/5-1419, укладеним між ЗАТ «Росава» (комітент) та ТОВ «Капрі-Експорт» (комісіонер), комісіонер зобов'язувався за дорученням комітента за його рахунок, але від свого імені за обумовлену винагороду, здійснити продаж продукції за межі України (п. 1.1 договору). Асортимент, кількість, якість, терміни, визначена комітентом ціна та інші умови поставки та характеристики продукції, наданої на комісію, обумовлюються в специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору). Комісіонер зобов'язується щомісяця надавати комітентові Звіт про продану продукцію (п.2.1.7 договору).

На виконання умов вказаного договору TOB «Капрі-Експорт» уклало контракт купівлі-продажу від 01.06.2006 № КЕ-1 з компанією «Union of business advisers LTD» (Великобританія), на підставі якого TOB «Капрі-Експорт» здійснило експорт товару - основу абразивних паст.

Також судами встановлено, що у травні 2008 року коригування податкового зобов'язання з ПДВ на суму 4347481,60 грн. було здійснено на підставі звіту комісіонера від 29.05.2008 № 4 до договору комісії від 22.05.2006 № КЕ22/5-1419, згідно з яким комісіонер (TOB «Капрі-Експорт») повідомив ЗАТ «Росава» про реалізацію на експорт товару - основи абразивних паст у кількості 16940 кг. на суму 21737408,00 грн., комісійна винагорода комісіонера складає 689593,52 грн.

Відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» ставку податку при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг встановлено у розмірі « 0» відсотків до бази оподаткування.

У відповідності до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчено належно оформленою митною вантажною декларацією.

В той же час колегія суддів касаційної інстанції вважає за потрібне зазначити, що судами попередніх інстанцій не було досліджено і перевірено належними доказами порядок формування позивачем бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та не надано належної правової оцінки доводам податкового органу щодо непідтвердження первинними документами правомірності коригування позивачем податкових зобов'язань за травень 2008 року в сумі 4347481 грн. по ТОВ «Капрі Експорт».

При цьому колегія суддів зазначає, що судам першої та апеляційної інстанцій, для правильного вирішення справи необхідно встановити, чи відбулося перетинання митного кордону України вантажу (основи абразивних паст), який експортувався комісіонером (ТОВ «Капрі Експорт») відповідно до господарського договору від 01.06.2006 № КЕ-1, укладеного між TOB «Капрі-Експорт» з компанією «Union of business advisers LTD» (Великобританія), і дослідити на підставі первинних документів, як ця вищевказана господарська операція була відображена у бухгалтерському та податковому обліку.

Крім того, судам необхідно дослідити коригування ПАТ «Росава» кількісних показників, а саме зміну кількості основи абразивних паст на 16 940 кг., здійсненні на підставі звіту комісіонера (ТОВ «Капрі Експорт»), та встановити, чи оприбутковувався вказаний товар, і якими первинними документами це підтверджено в бухгалтерському обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області задовольнити частково.

2.Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2014 р. скасувати в частинні задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2008 р. № 3253/001194232/0.

3.В цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2014 р. залишити без змін.

5.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов