Вирок № 42761688, 17.02.2015, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа №647/105/15-к

Провадження № 1-кп/647/43/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.02.2015 року Бериславський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Волошина Р.Р.,

за участю секретаря Коваленко Л.О.,

за участю прокурора Рвачова С.І.,

за участю обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Бериславі Херсонської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 32015230000000001, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Берислав Херсонської області, українця, громадянина України, освіта середня-технічна, одруженого, працює директором ПНВК «Таврія», який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 раніше не засуджувався,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи директором ПНВК «Таврія» код ЄДРПОУ 31135260, переслідуючи умисел спрямований на ухилення від сплати податків, діючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_2, у період часу з 11 листопада по грудень 2013 року, в порушення положень: пп. 133.1.1. п.133.1 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, відповідно до яких платниками податку на прибуток підприємств є «…суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами»; пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, відповідно до яких об'єктом оподаткування є «…прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, з урахуванням правил встановлення ставок податку»; п.138.1 ст.138; п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України «…витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів…»; пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, згідно яких не включаються до складу витрат «…витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку», відповідно до яких незаконно зависив валові витрати, шляхом безпідставного документування господарських операцій з ТОВ «Рубікон» код ЄДРПОУ 21283930 на суму 5 057 562,24 грн., які в дійсності не відбувались та товар від вказаного підприємства не постачався, в результаті своїх умисних дій останній занизив податок на прибуток підприємства на суму 960 936,83 гривень, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів на вищезазначену суму, що більш ніж у 1776 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що є значним розміром.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України визнав повністю і пояснив, що дійсно він, будучи директором ПНВК «Таврія» занизив податок на прибуток підприємства на суму 960 936,83 гривень, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів на вищезазначену суму. При цьому він не оспорював ні обставини скоєння злочину що інкримінуються, ні розмір заподіяних збитків. У скоєному щиро розкаявся, цивільний позов визнав.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого, дослідження висновків судово-економічної експертизи від 24.12.2014 року та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Окрім показань обвинуваченного, винність ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, також підтверджується дослідженими судом доказами:

- згідно висновків судово-економічної експертизи №113 від 24.12.2014 року, відповідно до норм Податкового кодексу України з урахуванням відомостей про витрати, що містяться в матеріалах кримінального провадження, за період з січня по грудень 2013 року сума податку на прибуток ПНВК "Таврія" за господарськими операціями в результаті фінансово-господарської діяльності з ТОВ "Рубікон" з продажу продукції, надання послуг, виконання робіт за умови оформлення товарних документів і зняття готівки, що підлягала сплаті до бюджету, складала 960936,83 гривень;

- згідно наказу №01-к від 11.11.2013 року, рішення №1 від 11.11.2013 року, рішення №2 від 11.11.2013 року, статуту ПНВК "Таврія" та виписки з державного реєстру, ОСОБА_1 є одноособовим учасником та директором ПНВК "Таврія" з 11.11.2013 року;

- за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Суд вважає пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення доведеним і кваліфікує його дії за ч.1 ст.212 КК України як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене директором підприємства незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, позитивну характеристику обвинуваченого, який притягується до кримінальної відповідальності вперше, до обставин, які пом'якшують покарання суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено, і вважає за необхідне призначити покарання у виді штрафу.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 349,369,373,374,376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 212 КК України, і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 17000 гривень.

Запобіжний захід не обирати.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 960963 гривень 83 копійки в рахунок відшкодування завданих збитків.

Речові докази - документи зберігати у матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області через Бериславський районний суд Херсонської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р.Р.Волошин