Ухвала суду № 42761453, 05.02.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/37/15

Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Виноградової Л.Є., Сегеди С.М.

при секретарі: Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод в користуванні власністю, виселення та зобов"язання не вчиняти певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2014 року, -

встановила:

17 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом який в подальшому було уточнено до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод в користуванні власністю, виселення та зобов"язання не вчиняти певні дії.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що по АДРЕСА_2 яка складається із п"яти житлових кімнат загальною площею 62,6 кв. м. та підсобних приміщень - кухні, коридору, душевої, туалету. Вказана квартира перебуває у власності шести осіб - ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11. У спільному користуванні зазначених осіб перебуває одна кухня, коридор, душова, туалет.

Позивачка вказує, що вона в 2011р. придбала 160/1000 частин вказаної квартири. На момент вселення позивачки у квартиру відповідачка ОСОБА_4, як колишній власник 216/1000 частин квартири, була виселена згідно заочного рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 20.09.2011р. та втратила право користування житловим приміщенням. Після цього за згодою ОСОБА_3 в квартиру безпідставно були вселені ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які постійно проживають в зазначеній квартирі, користуються приміщеннями загального користування. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 постійно запрошують сторонніх осіб, голосно розмовляють, заважають позивачці відпочивати, провокують конфлікти та сварки, перешкоджають вільно користуватись приміщеннями загального користування. Позивачкою зазначалось, що сторонні особи, які були вселені, зайняли частину кухні, поставивши холодильник та пральну машину, внаслідок чого їй не вистачає місця для приготування та зберігання їжі. При цьому порядок користування між співвласниками квартири не визначався; відповідач ОСОБА_3 вселив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без згоди ОСОБА_2, надавши їм в користування кімнату, якою користується ОСОБА_3 В квартирі є лише одна кухня площею 10 кв.м., один туалет, одна душова та, навіть при проживанні лише співвласників виникають ускладнення в користуванні; при збільшенні проживаючих осіб таке користування стає взагалі неможливим.

Позивачкою також зазначалося, що оплата за воду здійснюється за лічильником та рахується в залежності від кількості зареєстрованих осіб ( покази лічильника за певний період часу діляться між тими, хто зареєстрований ), але відповідачі не зареєстровані в зазначеній квартири та їх користування водою ніяк в розрахунках не відображається, - отже, позивачка вимушена сплачувати додатково за воду, яку витрачають відповідачі.

У зв'язку з зазначеними обставинами та протиправною поведінкою відповідачів позивачка неодноразово зверталась до правоохоронних органів, просила вжити заходи для припинення порушення її прав та інтересів. Також позивачка зверталась неодноразово безпосередньо до відповідачів з проханням не перешкоджати їй користуватись власністю, але це лише породжувало нові сварки та агресію з бо відповідачів.

Посилаючись на зазначені обставини, з метою захисту своїх порушених прав, позивачка просить: усунути перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 виселити із зазначеної квартири ОСОБА_4, ОСОБА_5, зобов'язати ОСОБА_3 не вселяти сторонніх осіб без згоди ОСОБА_2

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2014 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод в користуванні власністю, виселення та зобов'язання не вчиняти певні дії задоволено.

Виселено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з квартири АДРЕСА_1 в м. Одесі без надання іншого житлового приміщення.

Виселено ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1 в м. Одесі без надання іншого житлового приміщення.

Зобов'язано ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 не вселяти в квартиру АДРЕСА_1 в м.Одесі інших осіб без згоди ОСОБА_2.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу у якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив з того, що квартира АДРЕСА_1 м. Одесі, є спільною частковою власністю у якій належить: ОСОБА_12 - 191/1000 частина; 160/1000 - ОСОБА_2; 216/1000 - ОСОБА_6; 187/1000 - ОСОБА_13; 246/1000 - ОСОБА_3 та ОСОБА_9 Між співвласниками визначено порядок користування житловими приміщеннями. Приміщення спільного користування знаходяться у спільному користуванні без визначення порядку користування ними.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були виселені зі спірної квартири, а згодом за домовленістюз ОСОБА_15 повторно в неї вселились, де по теперішній час проживають без реєстрації та згоди інших співвласників, користуються комунальними послугами, вартість яких не оплачують, займають приміщення загального користування чим перешкоджають позивачці у здійсненні її законних прав власника частини квартири.

Згідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтями 355-356 ЦК України встановлено, що майно, що є у власності двох і більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Здійснення права спільної часткової власності відповідно до ст. 358 ЦК України відбувається за взаємною згодою усіх співвласників.

Вселяючи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у спірну квартиру, ОСОБА_15 всупереч вимогам ст. 358 ЦК України не врахував, що його право користування та володіння квартирою не є абсолютним і обмежене волею інших співвласників квартири, з якими необхідно погоджувати зокрема такі дії як вселення у квартиру сторонніх осіб.

Згідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нам права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 386 ЦК України також передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Оскільки позивачка своєї згоди на вселення сторонніх осіб у квартиру не надавала, а їхнє перебування у квартирі порушує її права як співвласника, зокрема утруднюється для неї можливість безперешкодного доступу до приміщень загального користування, що зумовлює виникнення сварок та конфліктів, районний суд обґрунтовано прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись: п. 1 ч. 1 ст. 307; ст. 308; 315; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

Л.Є. Виноградова

С.М. Сегеда