Ухвала суду № 42760418, 11.02.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/1792/14-ц 11.02.2015 11.02.2015 11.02.2015

Провадження №22-ц/784/337/15 Головуючий суду 1-й інстанції - Стрєльніков Д.В.

Категорія 25 Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Локтіонової О.В.

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,

за участі:

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника відповідача ОСОБА_3 -

ОСОБА_4

на заочне рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області

від 14 жовтня 2014 року

за позовом

Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И Л А:

10 лютого 2014 року МТСБУ пред'явило до суду зазначений позов, який обґрунтувало наступним.

30 січня 2011 року о 17 год.20 хв. ОСОБА_3, рухаючись на автомобілі НОМЕР_1 в м.Миколаєві по проспекту Героїв Сталінграду в напрямку від провулку Парусного в бік вулиці Адміральської перед мостом через річку Інгул, наїхав лівими колесами транспортного засобу на льодове нашарування шириною близько 1,7 м., що утворилося на розподільчій смузі проїжджої частини та, не впоравшись із керуванням, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, по якій у зустрічному напрямку рухався автомобіль НОМЕР_2 під керуванням громадянина ОСОБА_5, у зв'язку з чим сталося зіткнення транспортних засобів. В результаті зазначеного ОСОБА_5 була спричинена шкода, завдана ушкодженням здоров'я та пошкодженням автомобіля.

Позивач вказував, що 30 травня 2011 року він виплатив ОСОБА_5 страхове відшкодування в сумі 62 226 грн.87 коп., яке складається з витрат на відновлювальний ремонт автомобіля в сумі 50 000 грн. та витрат на лікування в сумі 12 226 грн.87 коп. Також за рахунок МТСБУ було здійснено оплату послуг аварійного комісара, залученого для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків в розмірі 200 грн.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3, в наслідок дій якого сталась дорожньо-транспортна пригода, не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, позивач просив в порядку регресу стягнути з відповідача на його користь в рахунок виплати страхового відшкодування та виклик аварійного комісара 62 426 грн.87 коп., витрати на правову допомогу у сумі 2000 грн. та судовий збір у розмірі 624 грн.27 коп.

Заочним рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 жовтня 2014 року позов МТСБУ задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідач через свого представника ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги МТСБУ, суд першої інстанції виходив з того, що вони є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке.

Згідно з ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно пп.а п.41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Після сплати страхового відшкодування МТСБУ має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону (пп.38.2.1 п.38.2 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

З матеріалів справи та відмовного матеріалу №4-20/1-11 за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю військовослужбовця Очаківського міськрайонного відділу Управління Служби безпеки України у Миколаївській області лейтенанта ОСОБА_3, вбачається, що 30 січня 2011 року о 17 год.20 хв. ОСОБА_3, рухаючись на автомобілі НОМЕР_1 в м.Миколаєві по проспекту Героїв Сталінграду в напрямку від провулку Парусного в бік вулиці Адміральської перед мостом через річку Інгул, наїхав лівими колесами транспортного засобу на льодове нашарування шириною близько 1,7 м., що утворилося на розподільчій смузі проїжджої частини та, не впоравшись із керуванням, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху, по якій у зустрічному напрямку рухався автомобіль НОМЕР_2 під керуванням громадянина ОСОБА_5, у зв'язку з чим сталося зіткнення транспортних засобів.

Розмір завданих ОСОБА_5 збитків за пошкоджений транспортний засіб, відповідно до висновку спеціаліста №027/02-11 від 28.02.2011 р. склав 201 173 грн.83 коп. (а.с.19-30).

Після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 проходив стаціонарне лікування, на яке витрачав власні кошти, що підтверджується довідками лікарні та квитанціями про придбання медичних препаратів (а.с.32-43).

З висновків авто-технічних досліджень №№665 та 666 від 09 лютого 2011 року випливає, що ОСОБА_3 під час керування автомобілем НОМЕР_1 необхідно було керуватись вимогами п.п.12.1 та 12.3. Правил дорожнього руху України, а саме під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, ОСОБА_3 повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Згідно з постановою слідчого військової прокуратури Миколаївського гарнізону від 09.02.2011 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.ч.1 та 2 ст.286 КК України, було відмовлено на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в діяннях складу злочину. Матеріали відносно ОСОБА_3 були направлені для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з листа начальника Управління СБУ в Миколаївській області від 12.04.2011 р. №64/20-2373, відповідно до вимог ст.15 КУпАП, ст.45, п.«в» ст.68 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України за порушення військової дисципліни, яка виразилася у недотриманні пунктів 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України наказом начальника Управління СБУ в Миколаївській області від 08.04.2011 р. №57/ДСК ОСОБА_3 була оголошена сувора догана.

Відповідно до поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/5642813 зі строком дії з 13 липня 2010 року до 12 липня 2011 року відповідальність ОСОБА_5 була застрахована ПрАТ АСК "Інго Україна".

Відповідальність ОСОБА_3 застрахована не була.

28 квітня 2011 року ОСОБА_5 звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 216 318 грн.89 коп.

Згідно з наказом від 30.05.2011 р. №1400, довідкою №1 від 18.05.2011 р. та платіжним дорученням №2309 від 30.05.2011 р. МТСБУ виплатило ОСОБА_5 страхове відшкодування у сумі 62 226 грн.87 коп., з яких 50 000 грн. на ремонт автомобіля та 12 226 грн.87 коп. витрати на лікування (а.с.44-46).

МТСБУ також понесло витрати на оплату послуг аварійного комісара у сумі 200 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 2000 грн.

Встановивши зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову МТСБУ, оскільки виплативши страхове відшкодування ОСОБА_5, позивач набув право подання регресного позову до відповідача, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Посилання відповідача на недоведення його вини у скоєні дорожньо-транспортної пригоди колегія суддів вважає безпідставними, оскільки це спростовується постановою слідчого військової прокуратури Миколаївського гарнізону від 09.02.2011 року та наказом начальника Управління СБУ в Миколаївській області від 08.04.2011 р. №57/ДСК про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення п.п.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху.

Що ж стосується доводів відповідача про наявність у даному випадку відносин суброгації, а не регресу та наявності підстав для застосування позовної давності, то вони не відповідають обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно із ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Застосування до спірних правовідносин зазначених положень є неможливим, оскільки МТСБУ не є страховиком та немає договірних правовідносин не з ОСОБА_5, не з ОСОБА_3

Позивач звернувся до суду у межах строку позовної давності, який становить три роки від дня виплати страхового відшкодування (ч.6 ст.261 ЦК України та п.п.11, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»).

ОСОБА_5 страхове відшкодування було сплачено позивачем 30 травня 2011 року, а до суду він звернувся 10 лютого 2014 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування рішення суду, оскільки воно є законним та обґрунтованим.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити, а заочне рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: