Справа №485/2410/14-ц 11.02.2015 11.02.2015 11.02.2015
Провадження №22-ц/784/456/15 Суддя суду 1-ї інстанції - Кішковська З.А.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2015 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Локтіонової О.В.,
суддів: Колосовського С.Ю., Мурлигіної О.О.,
із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В.,
за участю відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області
від 29 грудня 2014 року
за позовом
публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - Банк або ПАТ «Дельта Банк») до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2014 року Банк пред'явив зазначений позов, який обґрунтував наступним.
18 жовтня 2011 року між ним та відповідачкою був укладений кредитний договір №009-14544-181011 на відкриття карткового рахунку НОМЕР_1 та обслуговування платіжної картки, відповідно до якого Банк міг надати ОСОБА_3 кредит шляхом відкриття невідновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн. На день укладання договору був встановлений ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 501 грн.40 коп. Ліміт кредитної лінії розраховувався банком самостійно та не міг перевищувати загальної суми кредитної лінії. Банк самостійно один раз на місяць міг змінювати розмір ліміту без укладання додаткової угоди до кредитного договору.
Позивач зазначав, що відповідачка користувалася кредитними грошима, однак своїх зобов'язань щодо погашення кредиту належним чином не виконувала, внаслідок чого в неї наявний борг станом на 08 вересня 2014 року по тілу кредита у сумі 1240 грн.24 коп.
На підставі викладеного, Банк просив стягнути з відповідачки зазначену заборгованість, а також судові витрати.
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 29 грудня 2014 року в задоволенні позову Банку відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, Банк подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в сумі 1240 грн.24 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 527 грн.07 коп., заборгованості по сплаті відсотків в сумі 586 грн.21 коп. та комісії в сумі 126 грн.96 коп.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Банку, суд першої інстанції виходив з того, що вони є необґрунтованими.
Між тим, з таким висновком суду неможна погодитися, з огляду на таке.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В разі порушення зобов'язання наступають наслідки, визначені ст.611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.
Ст.ст.526, 612, 625 ЦК України передбачають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 жовтня 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та відповідачкою був укладений кредитний договір №009-14544-181011 на відкриття карткового рахунку НОМЕР_1 та обслуговування платіжної картки, відповідно до якого Банк встановив ОСОБА_3 ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 30 000 грн., але на день укладання договору ліміт був визначений у сумі 501 грн.40 коп. Банк наділений правом самостійно один раз на місяць змінювати розмір ліміту без укладання додаткової угоди до кредитного договору. Сторони погодили, що Банк обслуговує відповідачку на умовах, передбачених Тарифами на обслуговування платіжних карток, в яких зокрема було визначено, що відсоткова ставка за договором буде становити 0,00001 % річних за користування кредитною лінією, 1% річних на позитивний залишок та 0,00001 % річних за недозволений овердрафт, плата за обслуговування кредитного ліміту, яка включає в себе надання послуг інформування держателя картки про зміну кредитного ліміту у вигляді надсилання виписок 1,05% від суми кредитного ліміту та штраф за прострочену заборгованість обов'язкового мінімального платежу у розмірі 0,01% але не менше та/або не більше 100 грн. за кожен факт прострочення (а.с.3-4).
Розрахунок кредитної заборгованості відповідачки свідчить, що вона своїх зобов'язань за договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим у неї станом на 08 вересня 2014 року утворилася заборгованість за вищезазначеним договором у сумі 1240 грн.24 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 527 грн.07 коп., заборгованості за відсотками у сумі 586 грн.21 коп. та заборгованості за комісією у сумі 126 грн.96 коп. (а.с.9, 65).
Як свідчить розрахунок, позивач заборгованість за відсотками та комісією переніс до тіла кредиту, внаслідок чого тіло кредиту склало суму, яку вимагає банк з відповідачки, а саме 1240 грн.24 коп. (527 грн.07 коп. + 586 грн.21 коп. + 126 грн.96 коп.).
Однак жодного рішення з цього приводу Банк не надав. Права Банку списувати заборгованість по відсотках та комісії і переносити її до заборгованості з тіла кредиту пунктами Договору не передбачено.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову банку є неправильним, оскільки він не відповідає обставинам справи.
На думку колегії суддів, у межах заявлених позовних вимог банку, з відповідачки може бути стягнуто в даному випадку тільки заборгованість за тілом кредиту у сумі 527 грн.07 коп.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення районного суду на підставі п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог Банку.
Оскільки рішення районного суду скасоване, то відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 153 грн.47 коп. (102 грн.31 коп. - за розгляд справи у суді першої інстанції та 51 грн.16 коп. - за розгляд справи у суді апеляційної інстанції).
Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.
Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 29 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за договором №009-14544-181011 на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 18 жовтня 2011 року станом на 08 вересня 2014 року в сумі 527 грн.07 коп. тіла кредиту.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" судовий збір в сумі 153 грн.47 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді:
Судове рішення № 42760397, Апеляційний суд Миколаївської області було прийнято 11.02.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 485/2410/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: