Рішення № 42760211, 12.02.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/7143/14-ц

Номер провадження 2/489/113/15

РІШЕННЯ

Іменем України

12 лютого 2015 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Антоненко А. С.,

за участю відповідача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за договорами ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу автомобілів та зобов"язання їх повернути,

встановив

ОСОБА_6 (далі-позивач) звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач 1), ОСОБА_3 (далі-відповідач 2) та ОСОБА_4 (далі-відповідач 3), вказуючи на те, що його колишня дружина ОСОБА_1, без його згоди продала відповідачам автомобілі, які були спільним майном подружжя. Просив визнати договори купівлі-продажу автомобілів недійсними та повернути автомобілі позивачу та відповідачу 1.

В судове засідання позивач та його представник не з"явились, до канцелярії суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника. До заяви додано письмові пояснення у яких зазначається, що позивач і відповідач 1 мали намір продати автомобілі, тому в оголошеннях на сайтах зазначено номер телефону позивача. Відповідач 1 продала автомобілі без письмової згоди позивача, грошові кошти до бюджету сім"ї не передавала.

Відповідач 1 та її представник в судовому засіданні проти задоволення вимог заперечували, вказали на те, що позивач не просто був згоден на продаж автомобілів, а й самостійно дав оголошення про це на відповідних сайтах. За декілька днів до перереєстрації автомобілів, покупці у квартирі в якій проживали позивач і відповідач 1, в присутності позивача, батька відповідача 1 ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_8 розрахувались за автомобілі, гроші були поділені між позивачем та відповідачем 1, а після перереєстрації автомобілів позивач самостійно передавав покупцям другий комплект ключів.

Представник відповідачів 2 та 3 в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено такі обставини та відповідні правовідносини.

Позивач і відповідач 1 з 11 вересня 2009 року до 01 липня 2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

20.07.2012 за відповідачем 1 зареєстровано придбаний у торгівельної організації транспортний засіб Mersedes-Benz, 312D, 1996 р. в., білого кольору, державний номер НОМЕР_1.

11.02.2014 за відповідачем 1 зареєстровано придбаний у торгівельної організації транспортний засіб Mersedes-Benz, 312, 1998 р. в., білого кольору, державний номер НОМЕР_2.

09.04.2014 ОСОБА_1 продано ОСОБА_3 транспортний засіб Mersedes-Benz, 312D, 1996 р. в., білого кольору. Цього ж дня ОСОБА_1 продано ОСОБА_4 транспортний засіб Mersedes-Benz, 312D, 1998 р. в., білого кольору.

Відповідно до ст. 65 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст. 215 ЦК України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Позивач просив визнати договори купівлі-продажу недійсними, оскільки вони на його думку суперечать ст. 65 СК України. Позивач вказує, що договір купівлі-продажу автомобіля підлягає державній реєстрації, тому згода на відчуження повинна бути письмовою.

Чинне законодавство України не містить вимоги про нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію договору купівлі-продажу автомобіля. Реєстрації підлягає право власності на автомобіль, що відрізняється від реєстрації договору.

Після придбання легкового автомобіля новий власник, відповідно до п. 7 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 (далі - Порядок № 1388), зобов'язаний упродовж 10 днів зареєструвати транспортний засіб в органах ДАІ (МРЕВ). Транспортний засіб реєструють на підставі заяви власника та документів, які посвідчують особу власника та правомірність придбання транспортного засобу. Згідно з п.8 Порядку №1388, серед документів, які підтверджують правомірність придбання, є договори й угоди, укладені на товарній біржі, або інші документи, засвідчені в установленому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що посилання позивача на необхідність отримання письмової згоди є помилковим.

Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя (ч. 1, 2 ст. 65 СК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач мав намір продати вказані автомобілі та розмістив відповідні оголошення на сайтах. Вказане не заперечується позивачем та підтверджено в письмових поясненнях представника.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка відповідач ОСОБА_1 показала, що позивач був згоден на продаж автомобілів покупцям. За декілька днів до перереєстрації автомобілів, покупці у квартирі в якій проживали позивач і відповідач 1, в присутності позивача, батька відповідача 1 та гр. ОСОБА_8 розрахувались за автомобілі, гроші були поділені між позивачем та відповідачем 1, а після перереєстрації автомобілів позивач самостійно передавав покупцям другий комплект ключів.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити. Враховуючи те, що позивач бажав відчуження автомобілів, надав згоду, однак посилається, що відповідач 1 отримані гроші до бюджету сім"ї не надавала, він не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про стягнення компенсації вартості 1/2 частки автомобілів із доведенням того факту, що кошти відповідачем 1 не передавались та не витрачались в інтересах сім"ї.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

вирішив

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу автомобілів та зобов"язання їх повернути в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня під час проголошення рішення - з моменту отримання копії рішення.

Суддя В. В. Кокорєв