Рішення № 427578, 08.02.2007, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

08.02.07 Справа№ 4/1827-9/220

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.

При секретарі Козак І.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго”, м.Львів,

До відповідача: Приватного підприємця -суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів,

Про стягнення 920 грн. 21 коп.

За участю представників:

Від позивача: ю/к Чорней О.В., довіреність у справі,

Від відповідача: не з”явився.

Представнику роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України та право відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань -не подано. Представник подав клопотання про відмову від технічної фіксації судового засідання.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Львівобленерго” звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємця -суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів, про стягнення заборгованості на загальну суму 920 грн. 21 коп., в т.ч. 831,07 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 58 грн. 38 грн. пені, 21 грн. 39 коп. інфляційних витрат та 9 грн. 37 коп. відсотків річних та стягнення судових витрат: 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 28.08.2006р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 28.09.2006р., про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: Позивач - 31.08.2006р., рекомендованим листом № НОМЕР_1, Відповідач - 18.09.2006р., рекомендованим листом № НОМЕР_2.

У зв»язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 05.10.2006р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить задоволити позов з мотивів, наведених у позовній заяві .

Представник відповідача, повторно, в судове засідання повноважного представника не направив, відзиву на позовну заяву не надіслав, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, місце та час розгляду даної справи.

Справа розглядається за правилами передбаченими статтею 75 ГПК України.

В ході розгляду справи, суд встановив наступне.

22 серпня 2001 року між Позивачем - ВАТ "Львівобленерго" ( в особі Львівських електромереж), м. Львів, та Відповідачем - Приватним підприємцем -суб”єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, м. Львів, укладено Договір про постачання електричної енергії та надання доступу до місцевої електромережі за № НОМЕР_3 з додатками до нього, які є невід”ємними частинами до цього договору в силу п. 7.4. договору.

Згідно умов цього договору, енергопостачальна організація здійснює постачання електроенергії відповідачу, а відповідач зобов”язувався оплачувати за спожиту ним електроенергію шляхом перерахування належних до сплати сум у встановлені договором строки ( п.п. 1.1., 1.2., Додатку № НОМЕР_5 до цього договору №НОМЕР_ 5, п. п. 3.2., 4.1.).

Позивач свої зобов”язання за даним договором виконав в повному обсязі.

Відповідач своїх зобов”язань перед Позивачем не виконав і заборгував 831 грн. 07 коп. основного боргу, що складає вартість спожитої електроенергії, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Згідно статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті визначено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти -юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми -юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 ЦК України чітко визначено, що боржник зобов”язаний виконати свій обов”язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов”язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає до виконання у цей строк (термін).

Порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання ( неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України), а відповідно до вимог статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов”язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами -громадянами, не є господарськими і регу люються іншими актами законодавства.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частина 2 цієї статті передбачає, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частиною 3 цієї статті визначено, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.

Статтею 217 ГК визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції (частина 2 ст . 217 ГК).

Господарські санкції застосовуються у встановле ному законом порядку за ініціативою учасників госпо дарських відносин.

Підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання ( ст. 218 ГК України).

Частиною 2 цієї статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Сторони у п. 4 Додатку НОМЕР_6 до договору № НОМЕР_3 від 22 серпня 2001р. передбачили, що за кожний день прострочки оплати рахунків електропостачальної організації за активну та реактивну електроенергію та абоновану потужність споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню відповідно до п. 4 Додатку НОМЕР_6 до договору № НОМЕР_3 від 22 серпня 2001р у розмірі 58 грн. 38 коп. -розрахунок пені в матеріалах справи.

Як вбачається з розрахунку розміру пені, пеня нарахована в межах та відповідно до вимог частини 6 статті 232, частини 2 статті 343 ГК України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні витрати в сумі 21 грн. 39 коп. та 3 відсотки річних в сумі 9 грн. 37 коп. відповідно до статті 625 ЦК України.

Суд заслухав пояснення представника позивача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 58, 82, 84, 85, 115, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовільнити повністю.

2. Стягнути із Приватного підприємця -суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, п.і. 79053, м. Львів,АДРЕСА_1 ( ідентифікаційний код № НОМЕР_4, дата реєстрації -03.08.2000р. в Управлінні державної реєстрації, м. Львів, АДРЕСА_2) на користь ВАТ "Львівобленерго", 79026, м. Львів-26, вул. Козельницька, 3 (поточний рахунок із спеціальним режимом використання №26033334366768 в Залізничному відділенні Промінвестбанку, МФО 325105, код ЄДРПОУ 00131587) 831 грн. 07 коп. основного боргу за спожиту електроенергію.

3. Стягнути із Приватного підприємця -суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, п.і. 79053, м. Львів, АДРЕСА_1 ( ідентифікаційний код № НОМЕР_4, дата реєстрації -03.08.2000р. в Управлінні державної реєстрації, м. Львів, АДРЕСА_2) на користь ВАТ "Львівобленерго" 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3 (поточний рахунок №260081000069 в ЛФ ВАТ Банк “Біг Енергія”, МФО 325008, код ЄДРПОУ 00131587) 58 грн. 38 коп. пені, 21 грн. 39 коп. інфляційних витрат та 9 грн. 37 коп. відсотків річних.

4. Стягнути із Приватного підприємця -суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, п.і. 79053, м. Львів, АДРЕСА_1 ( ідентифікаційний код № НОМЕР_4, дата реєстрації -03.08.2000р. в Управлінні державної реєстрації, м. Львів, АДРЕСА_2) на користь ВАТ "Львівобленерго" 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3 (рахунок №26006002000004 в ЛФ ВАТ Банк “Біг Енергія”, МФО 325008, код ЄДРПОУ 00131587) 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інфлормаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати після вступу рішення у законну силу.

Повний текст рішення оформлено відповідно до ст. 84, 85 ГПК України, підписано та оголошено 05.10.2006 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки визначені статтями 91, 93 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку та строки визначені статтею 85 ГПК України - після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Данко Л.С.