Рішення № 42757175, 12.02.2015, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3466/14-ц

Провадження № 2/265/39/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Копилової Л. В.,

при секретарі - Єфремовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення фактів постійного проживання зі спадкодавцем,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення фактів постійного проживання зі спадкодавцем, в обгрунтування якого зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер її брат - ОСОБА_3, який постійно проживав в АДРЕСА_1. У вказаній квартирі крім її двоюрідного брата також проживала вона з 1994 року по вересень 2012 року, а з 1995 року вони проживають разом зі своєю дочкою ОСОБА_1 по даний час.

Після смерті двоюрідного брата відкрилася спадщина у вигляді квартири за вищевказаною адресою та іншого нерухомого майна. На підставі ст.1261 Цивільного кодексу України вона та її дочка мають право на спадкування за законом четвертої черги. Однак на час відкриття спадщини вона знаходилася тривалий час на лікуванні, але так як вона і її сім'я проживали в квартирі належній її брату, то фактично вони прийняли спадщину після його смерті і у визначений законом строк звернулися до нотаріальної контори для видачі свідоцтв про право на спадщину. Але в цьому нотаріусом їм було відмовлено, мотивуючи тим, що існує заповіт після смерті ОСОБА_3, складений 14 січня 2013 року на ім"я його дружини, повідомивши її про цей факт тільки через 8 місяців після її звернення. Крім цього, при складанні цього заповіту не була перевірена дієздатність ОСОБА_3, так як він був не у свідомості та мав відсутнє мовлення, а з 29 березня 2012 року, з 14 жовтня по 29 жовтня 2012 року та за день до смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року він взагалі постійно перебував на стаціонарному лікуванні та за місцем реєстрації не проживав останній рік. Тай взагалі заповіт не підписаний особисто ОСОБА_3

Просить суд визнати заповіт складений ОСОБА_3 14 січня 2013 року недійсним та встановити факт постійного проживання її - ОСОБА_1 і її сім»ї з братом ОСОБА_3 в період з 1995 року по 2010 рік включно.

При розгляді справи позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 на розгляд заяви до суду не з»явилася, надавши суду письмову заяву про розгляд справи в її відсутність.

Представник відповідачки ОСОБА_4 заперечувала проти позовних вимог, вказавши суду на їх необгрунтованість.

Третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_5 пояснив суду, що 14 січня 2013 року о 09-40 год. до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_6 та зробила виклик нотаріуса, про що свідчить запис у Журналі обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза робочим приміщенням до лікарні № 4 міста Маріуполя, розташованої по вулиці Пашковського, яка знаходиться поблизу робочого місця нотаріуса для вчинення нотаріальної дії на прохання ОСОБА_3. 14 січня 2013 року о 11 год.00 хв. він зробив виїзд до вказаної лікарні, на подвір»ї його зустріла ОСОБА_6, яка в його супроводі провела його до палати, де знаходився ОСОБА_3 Він перебував один, був у сидячому положенні. Він встановив його особу та дієздатність за паспортом громадянина України та розмови з ним. З даної розмови йому стало зрозуміло, що він є лікарем даної лікарні, хворіє на тяжку хворобу та хоче скласти заповіт на все майно на свою дружину - ОСОБА_2 У зв»язку з цим він надав йому повну консультацію з питань посвідчення заповіту, внесення до нього змін та його скасування, спадкування, також перевірив його здатність читати та писати, вільно володіти українською мовою. Під час консультації у лікарні ОСОБА_3 зробив другий його виклик о 11 -30 год., про що також свідчить запис у відповідному Журналі. Після цього він повернувся до свого робочого місця о 11-50 год. та склав проект заповіту від імені ОСОБА_3 А о 13-45 год. виїхав до місця знаходження ОСОБА_3 з проектом заповіту. Зайшов до його палати, заповіт ним прочитаний вголос та посвідчений в його присутності. Він роз»яснив ОСОБА_3 зміст ст.ст.1241,1254,1307 ЦК України. Після цього заповіт був підписаний заповідачем власноручно в його присутності та скріплений підписом і печаткою нотаріуса. Після належного посвідчення та оформлення заповіту він був виданий заповідачу.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а.с.64).

14 січня 2013 року ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_17 зареєстрований в реєстрі за № 22, яким заповів усе своє майно своїй дружині - ОСОБА_2 (а.с.112).

05 серпня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_5 з письмовою заявою, в якій повідомила про те, що приймає спадщину після смерті свого померлого чоловіка - ОСОБА_3 (а.с.105).

17 вересня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_7 звернулися до приватного нотаріуса ОСОБА_8 з письмовою заявою, в якій повідомила про те, що приймають спадщину після смерті свого померлого двоюрідного брата - ОСОБА_3 (а.с.6,105). В заяві повідомляють, що крім них його спадкоємницею є дружина - ОСОБА_9

З аналогічною заявою цьогож дня до приватного нотаріуса ОСОБА_8 звернулася і ОСОБА_10 (а.с.108).

29 серпня 2013 року на заяву ОСОБА_1 нотаріусом завідуючої четвертою нотаріальною конторою надано відповідь, в якій повідомлено, що її заява з відповідними документами направлена за місцем відкриття спадщини до приватного нотаріуса ОСОБА_5 (а.с.5).

29 квітня 2014 року приватний нотаріус ОСОБА_5 направив відповідні повідомлення на адресу ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, в якому повідомив про те, що вони не являються спадкоємцями померлого ОСОБА_3 (а.с.14).

Як свідчить довідка, видана ЖКП «Азовжилкомплекс» ОСОБА_3 проживав в АДРЕСА_1. Разом з ним проживала його сестра ОСОБА_1, яка зареєстрована у вказаній квартирі з 30 березня 2001 року (а.с.8).

Згідно акту, складеного комісією ЖКП «Азовжилкомплекс» 13 травня 2014 року, у вищевказаній квартирі зі слів сусідів ОСОБА_11 і ОСОБА_12 позивачка ОСОБА_1 проживала спільно з ОСОБА_3 з 1995 року по 2010 рік та своєю донькою ОСОБА_1 (а.с.10).

Листування щодо утримання і сплати аліментів на користь ОСОБА_1 її чоловіком відповідними органами з Сумської області були направлені на адресу позивачки в АДРЕСА_2 (а.с.58-59).

Виїзд приватного нотаріуса ОСОБА_5 до лікарні №4 для надання консультації та складання заповіту за № 22 підтверджується копією витягу із Журналу обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза робочим приміщенням (а.с.130-131).

Допитана при розгляді справи свідок ОСОБА_13 пояснила суду, що є подругою позивачки. Померлий ОСОБА_3, позивачка, її донька та мати проживали разом з 1995 року в квартирі по АДРЕСА_2, вели сумісне господарство. Потім проживали АДРЕСА_1

Допитана при розгляді справи свідок ОСОБА_1 пояснила суду, що є донькою позивачки. Вони постійно проживали в АДРЕСА_2 з померлим двоюрідним дядьком, її матір»ю - позивачкою та їх бабусею до 2010 року до тих пір, доки її дядько не одружився. А з 1998 року вони почали проживати як у цій квартирі, так і в квартирі по АДРЕСА_1 В 2010 році вона отримала паспорт і зареєструвалася в квартирі по АДРЕСА_1 В період з 2006 по 2010 рік вона навчалася за межами міста і приїздила сюди в гості. Однак проживали вони як в одній квартирі, так і в другій.

При цьому суд критично оцінює показання даних свідків, так як ОСОБА_13 є подругою позивачки, а свідок ОСОБА_1 рідною донькою позивачки та також претендує на спадщину померлого ОСОБА_3

Як встановлено при розгляді справи за життя померлий ОСОБА_3, був інвалідом І групи з 03 грудня 2012 року, тяжко хворів та до своєї смерті проходив відповідні лікування.

Свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 пояснили суду, що працювали разом з померлим ОСОБА_3, він був їх колегою. Він проходив лікуванні в їх лікарні, однак до самої смерті він повністю усвідомлював значення своїх дій та був адекватним. В період проходження лікування в лікарні він дійсно перебував в комі, однак 2-3 дні. Він міг ходити, з лікарні його кудись вивозили автомобілем.

Однак суд оцінюючи показання даних свідків вважає, що їх пояснення не спростовують пояснень третьої особи - нотаріуса ОСОБА_5 про те, що саме оспорюваний заповіт був посвідчений в приміщенні лікарні, де лікувався ОСОБА_3

Суд не приймає в якості доказу наданий позивачкою ОСОБА_1 висновок експерта на підтвердження недійсності складеного ОСОБА_3 14 січня 2013 року заповіту, так як вважає такий доказ неналежним відповідно до ст.58 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно положень п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем - померлим ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про визнанння заповіту від 14 січня 2013 року недійсним на тих підставах, що ОСОБА_3 неусвідомлював значення своїх дій, був без свідомості в силу свого тяжкого хворобливо стану, не міг розмовляти та взагалі заповіт не підписував, суд вважає ці вимоги відповідно до ст.60 ЦПК України не доведеними і такими, що спростовуються показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16

На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст.10,11,60,213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення фактів постійного проживання зі спадкодавцем, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги, яка має бути подана до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Орджонікідзевського районного суду

міста Маріуполя Донецької області Л.В.Копилова