Ухвала суду № 42755890, 10.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 р.Справа № 820/18174/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській област на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. по справі № 820/18174/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний"

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВС Благодатний", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0009171500 від 06.10.2014 року та № 0009181500 від 06.10.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. по справі №820/18174/14 вимоги позивача були задоволені. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0009171500 від 06.10.2014 року та № 0009181500 від 06.10.2014 року.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. по справі №820/18174/14 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196, п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю -доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 24.09.2014 року № 1815/15/34713214, в якому зроблені висновки про порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 32913,47 грн. протягом строків визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Пунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

При цьому, згідно п. 54.1 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та /або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у роки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та /або пені вважається узгодженою.

Окрім того, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до матеріалів справи позивачем по декларації за 1 квартал 2014р. від 05.05.2014р. самостійно задекларовано суму єдиного податку в розмірі 32913,47 грн., строк сплати якого відповідно до вимог чинного законодавства 20.05.2014р.

Платіжним дорученням № 585 від 27.03.2014 року позивачем було сплачено єдиний податок в межах 10-денного строку, встановленого п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Зазначена платіжне доручення прийнято Харківським РУ ПАТ КБ "Південкомбанк" 27.03.2014р., про що свідчить відповідний штамп банку (а.с.10).

Проте, відповідно до листа Публічного акціонерного товариства "КБ "Південкомбанк" від 15.05.2014 року № 397 адресованого позивачу, відповідні перерахування коштів банком не проведено.

Відповідно до п.129.7 ст.129 Податкового кодексу України, не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Таким чином затримка у перерахунку коштів по сплаті єдиного податку за 1 квартал 2014р. в розмірі 32913,47 грн. сталася не з вини позивача, що відповідно до п.129.7 ст.129 Податкового кодексу України виключає можливість застосування до нього штрафних санкцій, передбачених п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України.

При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем не враховані зазначені обставини та положення ст.129 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Головного управління Міндоходів у Харківській област залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. по справі № 820/18174/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Бенедик А.П.