Рішення № 42753774, 18.02.2015, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/2060/14-ц

Провадження №2/190/36/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2015 року м.П"ятихатки

П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Семенникова О.Ю., секретарі Меньковій О.З., за участі відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.П'ятихатки цивільну справу за позовною заявою комунального закладу освіти «Верхньодніпровський навчально-реабілітаційний центр» Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Комунальний заклад освіти «Верхньодніпровський навчально-реабілітаційний центр» Дніпропетровської обласної ради» звернувся до П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_2 в твердій грошовій сумі 500 грн. щомісячно з наступною індексацією відповідно до закону, в обґрунтування заявлених вимог зазначаючи, що ОСОБА_2 набув статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та згідно розпорядження голови Верхньодніпровської районної державної адміністрації влаштований до вищевказаного державного закладу на повне державне утримання, а відповідач як батько дитини матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, станом здоров'я та поведінкою дитини не цікавиться, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у вищевказаному розмірі на користь закладу освіти.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, директор закладу Дулеба С.Я. надав до суду 26.01.2015 року заяву про розгляд справи без участі представника позивача у зв'язку з віддаленістю місця розгляду справи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити повністю, посилаючись на те, що не є батьком дитини, грошей на утримання дитини немає у зв'язку з відсутністю постійного місця роботи та скрутного матеріального становища.

Враховуючи заяву представника позивача, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 07.11.2005 року, виданого відділом РАЦС Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, є ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Розпорядженням голови Верхньодніпровської райдержадміністрації №168-р «Про встановлення неповнолітній ОСОБА_5, малолітнім ОСОБА_6 та ОСОБА_2 статусу дітей, позбавлених батьківського піклування» від 17.06.2010 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено статус дитини, позбавленої батьківського піклування (мати - ОСОБА_4 позбавлена рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07.05.2010 року батьківських прав відносно зазначеної дитини, місцезнаходження батька - ОСОБА_1 невідоме).

За розпорядженням голови Верхньодніпровської райдержадміністрації №180-р від 25.06.2010 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як дитину, якій надано статус позбавленої батьківського піклування, вирішено влаштувати до державного закладу на повне державне утримання.

Згідно направлення №761 від 20.07.2010 року Головного управління освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням психологічного розвитку та загальною недорозвиненістю мовлення ІІІ рівня направлений для навчання до комунального закладу освіти «Верхньодніпровський навчально-реабілітаційний центр» Дніпропетровської обласної ради».

Довідкою комунального закладу освіти «Верхньодніпровський навчально-реабілітаційний центр» Дніпропетровської обласної ради» №233 від 24.11.2014 року посвідчено, що ОСОБА_2 є учнем 5-А класу даного закладу освіти та знаходиться на повному державному утриманні з 30.07.2010 рок по теперішній час.

Відповідно вимог ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, при чому положення ст.184 СК України передбачають, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідач ОСОБА_7 в судовому засіданні вказав на те, що знаходиться у скрутному матеріальному становищі, не має постійного місця роботи та відповідно постійного доходу.

При. визначенні розміру аліментів суд окрім іншого зобов'язаний врахувати всі обставини, визначити належний розмір аліментів, в т.ч. з урахуванням реального матеріального стану та доходів відповідача.

Оскільки позивачем у заявленому позові вказано на стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно з урахуванням індексації, суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини обґрунтованими та підтвердженими наданими до суду та дослідженими доказами, проте вважає за необхідне задовольнити їх частково, визначивши відповідачеві аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно з урахуванням індексації згідно чинного законодавства, що відповідає обставинам справи, зазначеними позивачем у заяві, і фактичному матеріальному стану та доходу відповідача.

Щодо посилань відповідача про те, що він не батьком неповнолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч.2,3 ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зміст принципу диспозитивності цивільного судочинства викладено в положеннях ст.11 ЦПК України, згідно яких суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Жодних доказів про те, що відповідач не є батьком дитини, чи про наявність спору щодо батьківства відповідача відносно цієї дитини до суду не надано, судом неодноразово роз'яснено в судовому розгляді право відповідача щодо оспорювання батьківства в порядку ст.136 Сімейного кодексу України, проте відповідач вказав на можливість розгляду даної справи на підставі наявних в ній матеріалів, жодних доказів під час розгляду справи не надав, про витребування доказів заяви не подавав, причини неможливості подання будь-яких доказів не зазначив.

З урахуванням цього, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача як на підставу для відмови в позові його усні зауваження в судовому розгляді про те, що він не є фактичним батьком дитини з урахуванням того, що відповідач як батько зазначений в свідоцтві про народження дитини.

На підставі вищевикладеного, оскільки відповідач зобов'язаний надавати дитині матеріальну допомогу, проте матеріальної допомоги не надає, що визнано відповідачем в судовому розгляді, є працездатним батьком дитини, доказів іншого до суду не надано та іншого при розгляді справи не встановлено, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог, у зв'язку з чим задовольняє позов частково в частині визначення відповідачеві до сплати аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно з урахуванням індексації згідно чинного законодавства на користь закладу, де перебуває дитина.

При цьому, на підставі ч.1 ст.367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми місячного платежу.

Згідно положень ст.88 ЦПК України судовий збір стягується з відповідача на користь держави, оскільки позивача звільнено від його сплати.

В судовому засіданні за згодою осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.1 ст.218 ЦПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі ст.184 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.10,60,88,209,212-215, 218, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву комунального закладу освіти «Верхньодніпровський навчально-реабілітаційний центр» Дніпропетровської обласної ради» до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Каспійськ (Дагестан) аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 300 (триста) грн. щомісячно з урахуванням індексації в особі комунального закладу освіти «Верхньодніпровський навчально-реабілітаційний центр» Дніпропетровської обласної ради» (код ЄДРПОУ 20198381), починаючи з 03 грудня 2014 року до досягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття, допустивши негайне виконання в частині стягнення аліментів у розмірі місячного платежу.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Каспійськ (Дагестан), на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Поний текст рішення складено 18.02.2015 року

На рішення суду протягом десяти днів з дня отримання його копії може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Суддя О.Ю.Семенников