Рішення № 42752625, 09.02.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/15452/13-ц

пр. № 2/759/75/15

09 лютого 2015 року

Святошинський районний суд міста Києва в складі

головуючого-судді Мазур І.В.

при секретарі Сіряченко Я.В.

участю позивачки ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2, представника відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, просила суд визнати недійсним заповіт складений ОСОБА_4 22 листопада 2011року, посвідчений секретарем Малосолтанівської сільської ради Васильківського району Київської області , Гребіником П.А. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4, про що свідчить свідоцтво про смерть. Після смерті відкрилася спадщина. Згідно заповіту складеного 22 листопада 2011року, посвідчений секретарем Малосолтанівської сільської ради Васильківського району Київської області , Гребіником П.А. її батько ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було і з чого воно не складалося, і взагалі те, що йому буде належати на день смерті заповів ОСОБА_6 Однак даний заповіт не відповідає волі спадкодавця ОСОБА_4, оскільки в останні роки перед смертю у нього розвинулась онкологічна хвороба. Зовні прояви хвороби пос илювалися, батько не розумів значення своїх дій.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що вона також є рідною донькою померлого ОСОБА_4 Вона турбувалася про батька до його смерті. Він дійсно хворів , але при цьому віддавав звіт всім своїм діям до останнього дня свого життя. Батько сам за власною ініціативою вирішив зробити заповіт на її доньку ОСОБА_6

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть./а.с.5/

Позивачка ОСОБА_1 є рідною донькою померлого./а.с.11/ Вона також не заперечувала того факту, що відповідачка ОСОБА_2 також є її рідною сестрою.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.

Згідно спадкової справи ОСОБА_6 є рідною онукою померлого ОСОБА_4 Згідно заповіту складеного 22.11.2011р. ОСОБА_4 заповів все своє майно ОСОБА_6/а.с.47зв.стор./. Даний заповіт посвідчений Гребіником П.А. секратерем Малосолтанівської сільської ради Васильківського району Київської області.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст. ст. 1251 - 1252 цього Кодексу.

Згідно ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений, з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Заявляючи в суді вимоги про визнання недійсним заповіту, позивач посилається на те, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, що відповідно до ч. 2 ст. 1257 ЦК України визнається підставою його недійсності, наслідком чого є виникнення в позивачки права спадкування за законом.

Виходячи з аналізу змісту норм розділу «Спадкове право» Книги шостої Цивільного процесуального Кодексу України, нотаріальний порядок посвідчення угод - це система послідовних дій нотаріуса (інших осіб, зазначених у ст. ст. 1251 - 1252 ЦК України), урегульованих нормами Закону України "Про нотаріат", положеннями Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, направлених на захист прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, з метою надання цим угодам юридичної вірогідності.

Таким чином, нотаріальному посвідченню угоди (правочину) передують певні дії нотаріуса щодо складення угоди, перевірки правоздатності та дієздатності осіб, що її укладають, їхнього дійсного волевиявлення тощо.

Згідно ч. 1 ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.

Згідно п. 6.14 Правил нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України N 3253/5 від 22.12.2010 р., при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси застосовують посвідчувальні написи, видають свідоцтва за формами, установленими цими Правилами. Додаток до Правил N 25 містить форму N 45, яка встановлює вимоги до посвідчувального напису на заповіті, записаному зі слів заповідача, і вимагає зазначення в посвідчувальному написі часу його складення: години та хвилини.

Відповідно до п.1 Глави 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України тексти, зокрема, заповітів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків.

Виходячи з вищенаведеного, вбачаться, що заповіт був посвідчений 22.11.2011р.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Будь-яких доказів позивачка ОСОБА_1 на підтвердження того, що на момент складання заповіту її батько ОСОБА_4 не віддавав звіт своїм діям та не міг керувати ними суду не надала. За клопотанням позивачка судом призначалася посмертна судова-психіатрична експертиза, яка не проведена у зв'язку з несплатою позивачкою вартості даної експертизи.

Суд, оцінивши всі обставини справи, зібрані та надані докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що не знайшло свого підтвердження обґрунтування позовних вимог про недійсність заповіту з мотивів відсутності вільного волевиявлення заповідача заповіту та відповідність його волі.

У суду не має підстав визнавати заповіт недійсним, бо вказані вимоги не співвідносяться з дійсними обставинами справи, яким вище судом дана оцінка, та нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1233, 1247, 1257 ЦК України, ст.ст. 50, 52, 53 Закону "Про нотаріат", ст. ст. 10, 60, 169, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя