Вирок № 42751613, 16.02.2015, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/3484/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в особі:

головуючого судді Л. П. Федорова

при секретарі Федорук О.О.

за участю прокурора Шарабар А.В.

представника потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого

підозрюється

в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2014 року біля 11 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем OPEL MOVANO реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом по пішоходній дорожці вулиці Сурмичі в м.Дубно Рівненської області, в районі розташування ринку "Малий Базаричик", в умовах обмеженої видимості не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки іншим участинкам руху, не скористався допомогою інших осіб під час виконання даного маневру поблизу магазину "Дмитрик", допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка в той час знаходилася на пішохідній доріжці. Внаслідок чого ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих в\суглобних багатоуламкових переломів проксимальних епіфізів обох гомілквих кісток зі зміщенням, закритого перелому медіальної кістки лівого г\ступневого суглобу без зміщення, осадження лівої гомілки. Згідно висновку судово-медичної експертизи №241 від 10 вересня 2014 року, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості.

Дана пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху:

10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

10.9 під час руху транспортного засобу заднім ходом, водій не повинен створювати небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху, він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину в скоєному визнав, дав показання, що 28 липня 2014 року він мав доставити товар до торгової точки біля ринку "Базарчик". До торгової точки він заїзжав по пішоходній дорожці. Коли вигрузив товар, сів в автомобіль і мав здійснювати рух автомобілем назад. Включив аварійні вогні та двічі подав звуковий сигнал автомобіля, подивився в зеркало бокового виду, взаді нікого не було і він почав здійснювати рух. Відчув удар в районі передньої частини автомобіля, а саме правого дзеркала бокового виду. Зупинився, побачив що на землі біля автомобіля лежить жінка. Підійшов до неї, зрозумів що він її вдарив автомобілем, а саме вона потрапила під переднє праве колесо автомобіля. В скоєному розкаявся.

У відповідності до ст.349 КПК України, враховуючи думку прокурора, представника потерпілої та обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи, викладених обвинуваченим, які повністю не оспорюються сторонами, обмеживши судове слідство дослідженням обставин, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд переконався в тому, що обвинувачений правильно розуміє зміст всіх обставин справи, які б підлягали доказуванню, тобто обставини щодо часу, місця, мотиву вчинення злочину. Ці обставини, так як вони викладені в обвинувальному акті, обвинуваченим не заперечуються. Сумнівів в добровільності та істинності позиції обвинуваченого немає. Обвинуваченому роз"яснено, що він у випадку прийняття судом рішення про недоцільність дослідження доказів, які не оспорюються сторонами, буде позбавлений можливості оспорювати їх у апеляційному порядку.

Оцінивши зібрані і перевірені в суді докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що злочин мав місце і скоїв його обвинувачений. Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковано по ст.286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатація транспортного засобу особою яка керує транспортним засобом, що спирчинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обираючу міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винного який в скоєному розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, по місцюпроживання характизується з позитивної сторони, має на утриманні двоє малолітніх дітей і вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без позбавлення волі, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком відповідно до ст.75 КК України.

В ст.50 ч.2 КК України зазначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

В ст.286 ч.1 КК України передбачено позбавлення права керування транспортним засобом. Суд вважає за доцільне не застососувати до ОСОБА_2 позбавлення його прав керування транспортним засобом, поскільки робота пов"язання з водінням автомобіля є основним засобом матеріального забезпечення його сім"ї.

Прокурором заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь лікарні, де лікувалася потерпіла, коштів за лікування в сумі 9 409 грн 69 коп.

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов"язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров"я на лікування потерпілого від цього злочину.

Суд вважає, що позов заявлений Дубенським міжрайонним прокурором підлягає до задоволення, поскільки він є доведеним у судовому засіданні і підтверджується розрахунками.

Потерпілою заявлено позов до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 38455 грн. 12 коп. та моральної шкоди в розмірі 300 000 грн.

В обгрунтування позову потерпіла посилається на те, що власником транспортного засобу, яким ОСОБА_2 керував під час скоєння ДТП, є ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2. ОСОБА_2 керував транспортним засобом на прохання власника ОСОБА_7 та мав при собі посвідчення водія. Свідоцтво про реєстрацію транспотрного засобу знаходилося у ОСОБА_6

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

З довідки №568 від 17.09.2014 року встановлено, що ОСОБА_8 лікувалася у Дубенській ЦРЛ з 28.07.2014 року по 5.09.2014 року.(а.с.66).

Суд вважає, що до відшкодування підлягає сума 30 792 грн. - це кошти, які були затрачені для пристосування для лікування переломів в обидві ноги, що підтверджується квитанціями на суму 11942 грн., 9425 грн., 9425 грн.

На придбання ліків та діагностику потерпілої було витрачено коштів на суму 7 663 грн. 12 коп., що підтверджується квитанціями. Враховуючи те, що ОСОБА_6 було надано потерпілій на лікування кошти в сумі 5000 грн., тому до відшкодування підлягає 2 663 грн. 12 коп.

Крім того, потерпіла просить стягнути з ОСОБА_6 моральну шкоду в сумі 300 000 грн.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Суд вваажає, що позовні вимоги до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.473,474 КПК України, суд,

З А СУ Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ст.286 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України засудженого звільнити від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 п.3,4 КК України на засудженого покласти обов"язки:

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з"являтися для реєстрації у кримінально- виконавчій інспекції.

Речовий доказ: автомобіль залишити у користуванні ОСОБА_6.

Строк покарання рахувати з дня вступу вироку у законну силу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь КЗ "Дубенська центральна районна лікарня" (р/р 35410001081116 в ГУДКСУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 37624798) кошти за лікування потерпілої в розмірі 9409 (дев"ять тисяч чотириста дев"ять) грн. 69 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 33455 (тридцять три тисячі чотириста п"ятдесят п"ять) грн. 12 коп.

В частині відшкодування моральної шкоди - відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до апеляцйного суду Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення через Дубенський міськрайонний суд.

Суддя :