Ухвала суду № 42751142, 12.02.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2220/13-ц Головуючий у І інстанції Оладько С.І.Провадження № 22-ц/780/288/15 Доповідач у 2 інстанції ДаценкоКатегорія 1 12.02.2015

УХВАЛА

Іменем України

12 лютого 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Білоконь О.В.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» про визнання права власності,

встановила:

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який обґрунтовував тим, що 10 лютого 2012 року між ним і Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" укладено договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу майнових прав №С152 від 17 вересня 2010 року, відповідно до якого даний договір купівлі-продажу майнових прав було викладено в новій редакції, а попередня редакція втратила чинність. За умовами даного договору ТОВ «Аверс-Сіті» продає, а ОСОБА_2 купує майнові права на об'єкт нерухомості - складову та невід`ємну частину об'єкту капітального будівництва у вигляді квартири № АДРЕСА_1

Відповідно до п. 1.4 та 3.2 умов вказаного договору він набуває права власності на квартиру після введення об'єкту капітального будівництва в експлуатацію та оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Право власності на майнові права переходить від продавця до покупця після підписання акту. Загальна вартість майнових прав на квартиру складає 113298,97 грн.

Факт відсутності заборгованості позивача по сплаті вартості майнових прав на квартиру за зазначеним договором купівлі-продажу майнових прав № С152 від 17 вересня 2010 року підтверджується довідкою про оплату повної її вартості від 15.10.2012 року, виданої відповідачем.

Будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, введено в експлуатацію 16.09.2011 року, про що свідчить сертифікат відповідності від 16.09.2011 року серія КС № 16411043016.

Рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської від 22.09.2011 року № 270 було дано доручення КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» оформити та видати поквартирно свідоцтва про право власності товариству з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на квартири введеного в експлуатацію будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Отримавши відомості про здачу будинку в експлуатацію, він звернувся до відповідача з вимогою про виконання умов договору та виготовлення технічної документації на квартиру, однак жодної відповіді від відповідача не отримав, що він розглядає як невиконання відповідачем умов договору та невизнання відповідачем його як власника квартири.

Тому позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати ТОВ «Аверс-Сіті» передати йому технічну документацію на зазначену квартиру. Позов заявив з підстав, передбачених ст. ст. 328, 331, 392 ЦК України.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2013 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1, зобов'язано ТОВ «Аверс-Сіті» передати ОСОБА_2 технічну документацію на вказану квартиру та стягнуто судові витрати.

На вказане рішення відповідач ТОВ «Аверс-Сіті» подавало апеляційну скаргу, яка ухвалою апеляційного суду Київської області від 13 листопада 2013 року відхилена, а заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2013 року залишено без змін.

У листопаді 2014 року ОСОБА_1, особа, яка не брала участі у справі, подав на зазначене рішення суду апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що 26 липня 2007 року ТОВ "Мьолі-Інвест-Україна" придбало за договором купівлі-продажу іменні безпроцентні цільові облігації ТОВ "Регіональні будівні інвестиції", які 31.07.2008 року були зараховані на рахунок ТОВ "Мьолі-Інвест-Україна", а 4.08.2008 року останнє здійснило розрахунок за вказаним договором.

03.08.2007 року між ТОВ "Регіональні будівні інвестиції" та ТОВ "Мьолі-Інвест-Україна" укладено договір бронювання об'єкта нерухомості, тобто спірної квартири № НОМЕР_1, за змістом якого емітент облігацій ТОВ "Регіональні будівні інвестиції" є замовником будівництва житлового комплексу "Коцюбинський" за адресою АДРЕСА_1, яке від свого імені випустило (емітувало) облігації та зобов'язалося виконувати обов'язки, що випливають з Інформації про їх випуск.

Станом на 18 вересня 2008 року ТОВ "Мьолі-Інвест-Україна" виконало свої зобов'язання за договорами купівлі-продажу цінних паперів та бронювання об'єкта нерухомості, оплатило вартість облігацій та перерахувало облігації для погашення емітенту, отже отримало право після введення новозбудованого будинку в експлуатацію отримати право власності на спірну квартиру № НОМЕР_1.

Однак забудовник та емітент облігацій ТОВ "Регіональні будівні інвестиції" своїх зобов'язань щодо введення в експлуатацію об'єкта нерухомості та передачі ТОВ "Мьолі-Інвест-Україна" спірної квартири не виконав.

Станом на середину 2009 року ТОВ "Регіональні будівні інвестиції" припинило будівельні роботи, будь-якої інформації про подальший хід будівельних робіт чи про виконання механізмів гарантування внесків інвесторів в будівництво не надавало. З кінця 2009 року функції забудовника (замовника будівництва) житлового комплексу "Коцюбинський", куди входить і 454-квартирний житловий будинок № АДРЕСА_1 стало виконувати ТОВ "Аверс-Сіті".

Рішенням господарського суду Київської області від 30.06.2009 року за ЗАТ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Наші інвестиції", що діє в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду "Житло та інвестиції" недиверсифікованого виду закритого типу, визнано право власності на всі необоротні та оборотні активи ТОВ "Регіональні будівні інвестиції", що обліковуються на балансі останнього станом на 23.06.2009 року, в частині та на суму, що дорівнює вартості частини майна ТОВ "Регіональні будівні інвестиції", пропорційної частці ЗАТ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Наші інвестиції" розміром 99,92903 відсотки у статутному капіталі ТОВ "Регіональні будівні інвестиції".

В подальшому рішенням господарського суду Київської області від 17.08.2009 року визнано за ТОВ "Аверс-Сіті" право власності на частину активів Пайового венчурного інвестиційного фонду "Житло та інвестиції" недиверсифікованого виду закритого типу ЗАТ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Наші інвестиції", що отримані за актом розрахунку з останнім від 17 липня 2009 року.

Актом звіряння договірних зобов'язань від 30 червня 2010 року, підписаним між ТОВ "Аверс-Сіті" та ТОВ "Регіональні будівні інвестиції", сторони засвідчили та гарантували, що об»єкти, які увійшли до акту та переліку, у тому числі й спірна квартира № НОМЕР_1, придбана ТОВ "Мьолі-Інвест-Україна", не можуть бути предметом іншого договору купівлі-продажу, не можуть бути використані як внесок до статутного фонду юридичних осіб, передані, відчужені в інший спосіб, не можуть бути використані сторонами, як юридична адреса, тощо, а договори купівлі-продажу цінних паперів та попередні договори є підставою для отримання права власності на ці об»єкти.

Отже, з моменту введення збудованого об'єкту нерухомості в експлуатацію з 16.09.2011 року ТОВ "Мьолі-Інвест-Україна" отримало право оформити право власності на спірну квартиру № АДРЕСА_1 5 вересня 2014 року ТОВ "Мьолі-Інвест-Україна" передало свої права вимоги щодо спірної квартири ОСОБА_1

Оскільки ні ТОВ "Мьолі-Інвест-Україна" ні ОСОБА_1 не відступали ОСОБА_2 свої права щодо об'єкту інвестування квартири № АДРЕСА_1 то останній жодним чином не міг набути майнових прав на спірну квартиру.

Таким чином, оскільки ТОВ "Мьолі-Інвест-Україна" відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» проінвестувало будівництво в тому числі спірної квартири, а потім відступило свої права ОСОБА_1, який у спосіб не заборонений законом набув право вимоги, тому він має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій відповідно до діючого законодавства.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_3 просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Визнаючи за позивачем право власності на спірну квартиру, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що оскільки ОСОБА_2 проінвестував будівництво відповідно до ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» на підставі договору купівлі-продажу майнових прав і об»єкт нерухомості зданий в експлуатацію, тому має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів України, тобто об'єкти та результати інвестицій є власністю інвестора.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч. 1 ст. 292 УЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За правилами ст. 318 ЦПК України якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлені цим Кодексом строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї глави.

Залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до статті 307 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду.

Встановлено, що 10 лютого 2012 року між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" укладено договір про внесення змін та доповнень до договору купівлі-продажу майнових прав №С152 від 17 вересня 2010 року, відповідно до умов якого договір купівлі-продажу майнових прав від 17 вересня 2010 року викладено в новій редакції.

За умовами даного договору ТОВ «Аверс-Сіті» продає, а ОСОБА_2 купує у порядку та на умовах, передбачених цим договором, майнові права на об'єкт нерухомості - складову та невід`ємну частину об'єкту капітального будівництва у вигляді квартири № АДРЕСА_1 Загальна вартість майнових прав на квартиру складає 113298,97 грн.

Відповідно до п. п. 1.4 та 3 зазначеного договору майнові права - це всі права на об'єкт нерухомості, що полягають у праві продавця набути право власності на об'єкт нерухомості після введення об'єкту капітального будівництва в експлуатацію та оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Майнові права за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту. Акт підписується сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100% вартості майнових прав, введення відповідної частини об'єкту капітального будівництва, складовою та невід'ємною частиною якого є об'єкт нерухомості, в експлуатацію, та/або отримання правовстановлюючих документів, та/або здійснення розрахунків.

Право власності на майнові права переходить від продавця до покупця після підписання акту, для підписання якого та отримання інших документів покупець має з'явитися до продавця протягом п'яти календарних днів з моменту отримання покупцем відповідного повідомлення від продавця.

Оформлення права власності на об'єкт нерухомості та всі інші дії, пов'язані з оформленням такого права, в тому числі сплата офіційних платежів та інших необхідних платежів, здійснюється покупцем самостійно за власний рахунок.

Продавець зобов'язаний безумовно на першу вимогу покупця надати останньому протягом трьох банківських днів з моменту отримання письмової вимоги покупця вичерпний пакет документів, що необхідні покупцю для оформлення прав власності на об'єкт нерухомості.

Отже, відповідно до умов вказаного договору позивач набуває майнових прав на об'єкт нерухомості після здійснення ним оплати 100% вартості майнових прав, введення в експлуатацію об'єкту капітального будівництва, складовою та невід'ємною частиною якого є об'єкт нерухомості, та оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Право власності на майнові права переходить від продавця до покупця після підписання акту.

Факт відсутності заборгованості позивача по сплаті вартості майнових прав на спірну квартиру за зазначеним договором купівлі-продажу майнових прав № С152 від 17 вересня 2010 року в редакції від 10 лютого 2012 року підтверджується довідкою про оплату повної її вартості від 15.10.2012 року, виданої відповідачем.

Встановлено, що будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, введено в експлуатацію 16.09.2011 року, про що свідчить сертифікат відповідності від 16.09.2011 року серія КС № 16411043016.

З урахуванням наведеного, визнаючи за позивачем право власності на спірну квартиру з підстав, передбачених ст. 392 ЦК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_2 виконав у повному обсязі умови договору купівлі-продажу майнових прав, а відповідач ТОВ "Аверс-Сіті" у порушення умов даного договору не виконав своїх зобов'язань щодо передачі позивачу майнових прав на спірну квартиру та права власності на неї.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як убачається з апеляційної скарги, ОСОБА_4, особа, яка не брала участі в справі, вважає, що суд вирішив питання про його права та обов'язки, оскільки ТОВ "Мьолі-Інвест-Україна" відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» проінвестувало будівництво спірної квартири, а потім 5 вересня 2014 року відступило йому свої права вимоги, у зв'язку з чим він у спосіб, не заборонений законом, набув право вимоги, тому має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій відповідно до діючого законодавства.

Однак, такі доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки апелянт не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, за яким правочином станом на 5 вересня 2014 року у ТОВ "Мьолі-Інвест-Україна" виникло право передання ним своїх прав ОСОБА_4 на спірну квартиру, тобто (відступлення права вимоги).

Долучений до апеляційної скарги акт звіряння договірних зобов'язань від 30 червня 2010 року, який підписаний між ТОВ "Аверс-Сіті" та ТОВ "Регіональні будівні інвестиції", не може бути взятий судом до уваги, оскільки даний доказ не є правочином, за умовами якого у ТОВ "Мьолі-Інвест-Україна" 5 вересня 2014 року виникло право передання ним своїх прав на спірну квартиру ОСОБА_4

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження того, що станом на 5 вересня 2014 року у ТОВ "Мьолі-Інвест-Україна" виникло право передання ним своїх прав ОСОБА_4 на спірну квартиру № НОМЕР_1, останній суду не надав.

Крім того, як убачається з апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що рішенням господарського суду Київської області від 30.06.2009 року за ЗАТ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Наші інвестиції", що діє в інтересах та за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду "Житло та інвестиції" недиверсифікованого виду закритого типу, визнано право власності на всі необоротні та оборотні активи ТОВ "Регіональні будівні інвестиції", що обліковуються на балансі останнього станом на 23.06.2009 року, в частині та на суму, що дорівнює вартості частини майна ТОВ "Регіональні будівні інвестиції", пропорційної частці ЗАТ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Наші інвестиції" розміром 99,92903 відсотки у статутному капіталі ТОВ "Регіональні будівні інвестиції".

В подальшому рішенням господарського суду Київської області від 17.08.2009 року визнано за ТОВ "Аверс-Сіті" право власності на частину активів Пайового венчурного інвестиційного фонду "Житло та інвестиції" недиверсифікованого виду закритого типу ЗАТ "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Наші інвестиції", що отримані за актом розрахунку з останнім від 17 липня 2009 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували законність і обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді