Ухвала суду № 42749734, 10.02.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17687/14-ц

Провадження № 2/161/572/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2015 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Філюк Т.М.

при секретарі Марчак Е.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ", публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в особі Луцького відділення ПАТ КБ "Приватбанк" № 15 про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ", публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в особі Луцького відділення ПАТ КБ "Приватбанк" № 15 про стягнення страхового відшкодування.

В судові засідання по даній справі, які були призначені на 26 січня 2015 року та 12 лютого 2015 року позивач та його представник не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис позивача ОСОБА_1 на повідомленні про вручення поштового відправлення повістки-повідомлення на судове засідання, яке відбулося 26 січня 2015 року.

10 лютого 2014 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке призначене на 12 лютого 2015 року у зв'язку з тим, що він перебуватиме у судовому засіданні в Львівському апеляційному адміністративному суді. На підтвердження даного клопотання ним подано копію судової повістки, з якої вбачається, що в судове засідання, яке призначене 12 лютого 2013 року в Львівському апеляційному адміністративному суді викликається ТзОВ «Нова лінія скла» та Луцька об'єднана державна податкова інспекція. Однак, представником позивача не подано жодних доказів, щодо представництва інтересів даних сторін по справі.

Судом визнано неявки позивача та його представника в судове засідання неповажними. Такі дії сторін свідчать про зловживання ними своїми процесуальними правами, що призводить до порушення строків розгляду справи і порушення права відповідача на справедливий судовий розгляд впродовж розумного строку.

Так, згідно зі статтею 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Згідно п.3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм процесуального права, а також з метою забезпечити виконання завдань цивільного судочинства, дотримання засад і принципів міжнародного права, вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ", публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в особі Луцького відділення ПАТ КБ "Приватбанк" № 15 про стягнення страхового відшкодування слід залишити без розгляду.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ", публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в особі Луцького відділення ПАТ КБ "Приватбанк" № 15 про стягнення страхового відшкодування - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Луцького міськрайонного суду Т.М. Філюк