Ухвала суду № 42749458, 12.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14921/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУКОЙЛ Авіейшен Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання недійсним повідомлення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛУКОЙЛ Авіейшен Україна" (далі - ТОВ "ЛУКОЙЛ Авіейшен Україна") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі) про визнання недійсним повідомлення №98 від 07.05.2014 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано повідомлення ДПІ у Шевченківському районі №98 від 07.05.2014 р.

На вказану постанову ДПІ у Шевченківському районі та ДПІ у Подільському районі подали апеляційні скарги, в яких просять її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Лукойл Авіейшн Україна» 17.04.2014 р. надіслало до ДПІ у Шевченківському районі податкову декларацію з податку на додану вартість (реєстраційний номер 9021118341) за березень 2014 року, в рядку 23 якої зазначило суму бюджетного відшкодування ПДВ 3 334 588,00 грн.

ДПІ у Шевченківському районі винесено повідомлення №98 від 07.05.2014 р. про відмову у автоматичному бюджетному відшкодуванню з ПДВ по декларації за березень 2014 року на підставі п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки товариство має податковий борг в сумі 628 168,81 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

В той же час, п. 200.20 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Так, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені ст. 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України визначено критерії, яким має відповідати платник податку для виникнення у нього права на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку.

Відповідно до пп. 200.19.7 п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що для виникнення права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у платників податку має бути відсутній податковий борг.

Отже, обов'язковою передумовою для автоматичного бюджетного відшкодування є відсутність у платника податку податкового боргу.

Разом з тим, п. 200.21 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Підпунктом 7 пункту 3 Порядку визначення відповідності платника критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 р. № 781 встановлено, що для формування такого критерію, як податковий борг (ПБ), використовуються зведені показники загальної суми податкового боргу платників податків до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням суми боргу за основним платежем, пені, за штрафними (фінансовими) санкціями) на перше число місяця, другого за звітним періодом.

Відповідно до п. 5 даного Порядку за результатами проведення автоматизованої звірки відповідності даних платника критеріям на автоматичне відшкодування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику не пізніше 15-го календарного дня після граничного терміну подачі звітності, формує два переліки платників податку:

перелік платників податку, що відповідають критеріям, визначеним у Кодексі, та мають право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ;

перелік платників податку, які не відповідають критеріям, визначеним у Кодексі, та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ.

Згідно з п. 6 вказаного Порядку зазначені переліки не пізніше 15-го календарного дня після граничного терміну подачі звітності доводяться до відома та використання в роботі територіальних органів доходів і зборів.

Відповідно до п. 7 Порядку, територіальний орган доходів і зборів протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомляє платника податку шляхом надсилання/вручення письмового повідомлення про невідповідність критеріям, визначеним у Кодексі, які дають право на автоматичне бюджетне відшкодування, з наданням детального пояснення і розрахунків за критеріями, значення яких не дотримано (за формою згідно з додатком до цього Порядку, яка формується на підставі даних переліку платників податку, які не відповідають критеріям, визначеним у Кодексі, та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ) Виходячи із системного аналізу зазначених нормативно-правових норм, суд дійшов висновку, що відповідач, виконуючи вимоги законодавства, повинен направити позивачеві повідомлення згідно Додатка до Порядку №781 та, окремим документом надати детальні пояснення та розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано платником.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у автоматичному бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість, відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України, стало те, що позивач не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначене п. 200.19 цієї статті, а саме: сума податкового боргу складає 628 168,81 грн.

Так, з даних вказаних у переліку (за березень 2014 року) вбачається, що позивач має податковий борг на загальну суму 628 168,81 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, до суми податкового боргу по повідомленню № 98 від 07.05.2014 р. податковий орган неправомірно включив нараховані грошові зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню № 0505512207 (форма «Р») від 14.10.2013 р. на суму 257 000,00 грн. з податку на прибуток та 64 250,00 грн. штрафних санкцій, що винесено за результатами документальної перевірки.

Однак, дане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до Окружного адміністративного суду м. Києва постановою від 12.05.2014 р. у справі № 826/3673/14, залишеною без змін, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2014 р., позов ТОВ «Лукойл Авіейшн Україна» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі № 0005512207 від 14.10.2013 р. про донарахування податку на прибуток в сумі 321 250,00 грн. Рішення набрало законної сили.

Згідно п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, відповідач не мав права включати нараховані грошові зобов'язання при винесенні повідомлення про відмову в автоматичному бюджетному відшкодуванню з ПДВ по декларації за березень 2014 року.

Крім того, колегія судів зазначає, що до податкового боргу неправомірно включена сума авансового платежу з податку на прибуток за квітень 2014 року. Так, підприємство призупинило сплату щомісячних авансових платежів і з квітня 2014 року перейшло на поквартальне декларування та сплату податку на прибуток згідно абз. 9 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Відповідно по підсумкам роботи за 1 квартал 2014 року підприємство отримало податковий збиток. Що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за звітний 1 квартал 2014 року. Подання вказаної декларації до податкового органу підтверджується квитанцією № 2.

Відповідно до вимог визначених ст. 76 та абз. 2 п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України Кодексу, автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 200.22 Податкового кодексу України, зазначено, що починаючи з 1 січня 2014 року камеральна перевірка податкової звітності платників податку, які мають позитивну податкову історію, проводиться протягом п'яти календарних днів з дня подання податкової декларації.

Платники податку, які протягом попередніх 36 послідовних місяців відповідають критеріям, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, вважаються такими, що мають позитивну податкову історію.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що податковий орган не надсилав на адресу позивача відповідних розрахунків щодо факту виявлення порушення п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України в частині наявності податкового боргу, а також не надав детальні пояснення за яким саме видом податкового зобов'язання у позивача наявний податковий борг, також в матеріалах справи відсутні відомості щодо направлення позивачу акту камеральної перевірки по автоматичному бюджетному відшкодуванню за березень 2014 року, а тому позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційні скарги ДПІ у Шевченківському районі та ДПІ у Подільському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 17.02.2015 року

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.