Постанова № 42749401, 12.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2960/14 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А.суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Окружного адміністративного суд міста Києва на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Окружного адміністративного суду м. Києва, Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України про зобов'язання змінити формулювання наказу та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва (далі - ОАС м. Києва), Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України), Державної казначейської служби України (далі - Держказначейство) про зобов'язання змінити формулювання пунктів 1, 2 наказу голови ОАС м. Києва від 19 березня 2014 р. № 75/к та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 491 432 грн. 90 коп.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправним п. 1 наказу голови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2014 р. № 75/к в частині визначення дати поновлення ОСОБА_6 на посаді судді зазначеного суду з 19 березня 2014 р.

Зобов'язано Окружний адміністративний суд м. Києва змінити дату, зазначену у п. 1 наказу голови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 березня 2014 р. № 75/к, зокрема, зазначивши в наказі, що датою поновлення ОСОБА_6 на посаді судді є 7 серпня 2010 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 (01015, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суддівську винагороду (заробітну плату) за час вимушеного прогулу за період з 7 серпня 2010 р. по 18 березня 2014 р. у сумі 483 857 (чотириста вісімдесят три тисячі вісімсот п"ятдесят сім) грн.. 42 коп.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 (01015, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суддівської винагороди (заробітної плати) за один місяць в сумі 5474 (п"ять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн.. 16 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, при цьому позивач просив здійснювати розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з наявних у справі матеріалів, Указом Президента України від 22 серпня 2007 р. № 762/2007 ОСОБА_6 було призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва (далі по тексту - ОАС м. Києва) строком на п'ять років.

7 червня 2010 року Вищою радою юстиції було прийнято рішення № 453/0/15-10 «Про внесення подання Президенту України про звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва Ковзеля Петра Олеговича за порушення присяги».

Указом Президента України від 18 червня 2010 року № 709/2010 його звільнено з посади судді зазначеного суду у зв'язку з порушенням присяги судді.

6 серпня 2010 р. наказом № 195/к, на підставі та на виконання Указу № 709/2010, позивача відраховано зі штату суду та виплачено компенсацію за невикористану частину основної та додаткової відпустки.

Вказані вище рішення ВРЮ та Указ № 709/2010 були оскаржені позивачем у судовому порядку.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2011 року (справа № П-136/10), позовні вимоги було задоволено частково - визнано незаконними рішення Вищої ради юстиції від 07 червня 2010 року № 453/0/15-10 «Про внесення подання Президенту України про звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду м. Києва Ковзеля Петра Олеговича за порушення присяги» та Указ Президента України від 18 червня 2010 року № 709/2010 «Про звільнення суддів» в частині звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду м. Києва Ковзеля Петра Олеговича - у зв'язку з порушенням присяги судді. Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_6 до Вищої ради юстиції про скасування рішення Вищої ради юстиції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 лютого 2011 року про виправлення описки у постанові Вищого адміністративного суду від 27 січня 2011 року резолютивну частину вказаного рішення викладено у такій редакції: «Визнати незаконним рішення Вищої ради юстиції від 07 червня 2010 року № 453/0/15-10 «Про внесення подання Президенту України про звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду м. Києва Ковзеля Петра Олеговича за порушення присяги. Відмовити ОСОБА_6 в задоволенні іншої частини позовних вимог.».

Указом виконуючого обов'язки Президента України від 18 березня 2014 р. № 311/2014 скасовано положення Указу Президента України від 18 червня 2010 року № 709/2010 «Про звільнення суддів» у частині звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва П.ОСОБА_6 у зв'язку з порушенням присяги судді.

19 березня 2014 р. головою ОАС м. Києва було видано наказ № 75/к (на виконання Указу № 311/2014), яким позивача було поновлено на посаді з 19 березня 2014 р. та встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу (стаж роботи на посаді судді 14 років 9 місяців 20 днів).

17 квітня 2014 р. головою ОАС м. Києва було видано наказ № 103/к "Про внесення змін до наказу № 75/к від 19 березня 2014 р.". Згідно з п. 1 цього наказу було внесено зміни до п. 2 наказу № 75/к шляхом викладення його в новій редакції "ОСОБА_7 виплачувати щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 40 % посадового окладу (стаж роботи на посаді судді 15 років 5 місяців 14 днів)". Водночас, згідно з п. 2 відділ планово - фінансової діяльності та звітності ОАС м. Києва було зобов'язано здійснити відповідний перерахунок заробітної плати позивача.

Не погоджуючись із зазначеною в наказі № 75/к датою поновлення на посаді, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача у повному обсязі, при цьому виходив з того, що ОАС м. Києва не доведено належними та достатніми доказами правомірності визначення в наказі № 75/к дати поновлення позивача на посаді судді з 19 березня 2014 р., і оскільки позивача було звільнено 6 серпня 2010 р., він підлягає поновленню на посаді судді з 7 серпня 2010 р. Також суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заробітної плати за період з 7 серпня 2010 р. по 18 березня 2014 р.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 ст. 126 Конституції України судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше. Відповідно до п.5 частини 4 ст. 126 Конституції України суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги.

Згідно з ч. 1 ст. 128 Конституції України, перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення права позивача обіймати посаду судді з дати його звільнення, а саме з дати видання наказу № 195/к - 6 серпня 2010 р.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим з огляду на неврахування судом першої інстанції тієї обставини, що постановою Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2011 року (справа № П-136/10), з урахуванням ухвали про виправлення описки від 01 лютого 2011 року, було відмовлено у визнанні незаконним указу Президента України «Про звільнення суддів» від 18 червня 2010 року № 709/2010 та визнано незаконним лише рішення ВРЮ від 07 червня 2010 року № 453/0/15-10 «Про внесення подання президенту України про звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва Ковзеля Петра Олеговича за порушення присяги судді».

Указ Президента України «Про звільнення суддів» від 18 червня 2010 року № 709/2010 у частині звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва П.ОСОБА_7 у зв'язку з порушенням присяги судді, було скасовано саме Указом виконуючого обов'язки Президента України від 18 березня 2014 р. № 311/2014.

Відповідно до абзаців 2 та 3 пункту 7 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» неопубліковані акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності з моменту одержання їх державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо органом, що їх видав, не встановлено інший строк набрання ними чинності.

Акти Верховної Ради України і Президента України про призначення відповідно до законодавства на посади і звільнення з посад набирають чинності з моменту їх прийняття.

Судом встановлено, що Указ № 311/2014 було отримано Окружним адміністративним судом міста Києва 19.03.2014 року.

За таких обставин, враховуючи, що Указ Президента України від 18 червня 2010 року № 709/2010 в частині звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва П.ОСОБА_7 у зв'язку з порушенням присяги судді, протиправним чи незаконним не визнавався та був чинним з моменту прийняття - 18 червня 2010 року до 18 березня 2014 року, колегія суддів вважає, що підстави для скасування оскаржуваного наказу голови ОАС м. Києва від 19 березня 2014 р. № 75/к в цій частині відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Колегія суддів також зауважує, що обставини стосовно законності або незаконності Указу Президента України № 709/2010 від 18 червня 2010 року, яким позивача було звільнено з посади судді, виходять за межі предмета доказування у даній справі № 810/2960/14, як власне і обставини щодо законності або незаконності звільнення позивача.

Стосовно вимог про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок розгляду трудових спорів суддів має свої особливості і регулюється Законом України «Про судоустрій і статус судів», разом з тим, враховуючи, що спірні правовідносини не стосуються застосування до позивача дисциплінарних стягнень, то відповідний трудовий спір розглядається у загальному порядку.

Як вбачається зі ст. 222 КЗпП, особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюються законодавством.

Як було встановлено та зазначалося вище, постановою Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2011 року (справа № П-136/10), з урахуванням ухвали про виправлення описки від 01 лютого 2011 року було визнано незаконним рішення ВРЮ від 07 червня 2010 року № 453/0/15-10 «Про внесення подання Президенту України про звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду м. Києва Ковзеля Петра Олеговича за порушення присяги».

Разом з тим, враховуючи, що разом із зазначеними вище позовними вимогами ОСОБА_6 питання стосовно виплати йому середньомісячного заробітку та щомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу Вищим адміністративним судом України не вирішувалося, а, крім того, Указ Президента України від 18 червня 2010 року № 709/2010 був чинним з моменту прийняття - 18 червня 2010 року до 18 березня 2014 року, то підстави для задоволення вимог позивача про стягнення суддівської винагороди (заробітної плати) за час вимушеного прогулу за період з 7 серпня 2010 р. по 18 березня 2014 р., також відсутні.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, оскільки оскаржувана постанова прийнята судом із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, крім того, висновки суду не відповідають обставинам справи, відтак обґрунтованою є позиція апелянта щодо наявності підстав для скасування спірного судового рішення та прийняття нового - про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, крім того, висновки суду не відповідають обставинам справи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Окружного адміністративного суд міста Києва на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Окружного адміністративного суду м. Києва, Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України про зобов'язання змінити формулювання наказу та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддіА.Б Парінов О.О. Беспалов

Повний текст постанови виготовлено 17 лютого 2015 року.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.