Постанова № 42749391, 16.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2015 року 810/201/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Прометей"доБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській областіпроскасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Прометей" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення від 12.12.2014 №7353/10/10-04/15-30 про відмову у реєстрації ПАТ "Прометей" як платника єдиного податку та зобов'язання зареєструвати ПАТ "Прометей" як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку четвертої групи із ставкою п'ять відсотків від доходів включаючи податок на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий орган неправомірно відмовив у застосуванні спрощеної системи оподаткування, тому він звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач будь-яких пояснень та заперечень проти позову до суду не надав.

16 лютого 2015 року представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідачем не надано суду доказів поважності причин неможливості забезпечення явки представника відповідача на судове засідання, а тому суд на підставі ч. 4 та ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Приватне акціонерне товариство "Прометей" є юридичною особою, що зареєстрована 14.01.1992.

Як зазначив позивач у позовній заяві, він 11.12.2014 звернувся до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2015, четвертої групи платників податків із ставкою 5 відсотків від доходів, включаючи податок на додану вартість.

За результатами розгляду вказаної заяви Бориспільська ОДПІ листом від 12.12.2014 №7353/10/10-04/15-30 відмовила позивачу в застосуванні спрощеної системи оподаткування, оскільки у позивача є податковий борг із земельного податку в сумі 97531,97 грн.

Як зазначив представник позивача під час проведення підготовчого провадження, у позивача на момент звернення до податкового органу із заявою податковий борг був відсутній, адже постановою господарського суду Київської області від 01.03.2013 у справі №Б24/064/12 Публічне акціонерне товариство "Прометей" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 в адміністративній справі №810/4095/14 суд скасував податкову вимогу Бориспільської ОДПІ від 23.05.2013 №263-19 щодо погашення податкового боргу з податку за землю у сумі 9953,52 грн. з тих мотивів, що ПАТ "Прометей" визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Судом встановлено, що податкові зобов'язання, щодо яких у позивача утворився податковий борг, визначені ним самостійно у сумі 119681,33 грн. на підставі податкової декларації з плати за землю за 2013 рік, поданої до податкового органу 14.02.2013.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між стонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298 статі 198 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Статтею 299 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. У разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

Згідно з положеннями підпункту 1 пункту 299.6 статті 299 Податкового кодексу України підставою для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу.

Зокрема, підпунктом 291.5.8 пункту 291.5 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

В силу підпункту 14.1.175 підпункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В даній справі судом встановлено, що позивач самостійно визначив суму податкового зобов'язання зі сплати земельного податку за 2013 рік у сумі 119681,33 грн., подавши до податкового органу податкову декларацію від 14.02.2013.

Статтею 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Разом з тим, цей кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 1 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 87.10 статті 87 Податкового кодексу України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 8 частини першої статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно частини восьмої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно з частиною другою статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими.

Таким чином, в ліквідаційній процедурі пред'являються та відповідно задовольняються вимоги, що виникли під час провадження у справі про банкрутство, тобто в процедурах розпорядження майном боржника та санації боржника.

Відповідно до приписів абзацу 9 частини першої статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених розділом ІІІ "Ліквідаційна процедура".

Також, статтею 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено наслідки визнання боржника банкрутом, зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута завершується; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Таким чином, з моменту визнання боржника банкрутом припиняється виникнення нових зобов'язань боржника, в тому числі з податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Постановою господарського суду Київської області від 01.03.2013 визнано банкрутом Публічне акціонерне товариство "Прометей" та відкрито ліквідаційну процедуру, постановлено, що господарську діяльність Публічного акціонерного товариства "Прометей" завершено, строк виконання всіх грошових зобов'язань Публічного акціонерного товариства "Прометей" вважати таким, що настав 01.03.2013, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, звільнено керівника банкрута з роботи у зв'язку з банкрутством Публічного акціонерного товариства "Прометей" та припинено повноваження власника (власників) майна банкрута.

З огляду на вищевикладене вбачається, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури його господарська діяльність завершується і Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено виникнення нових зобов'язань зі сплати податків у підприємства-банкрута під час проведення процедури його ліквідації.

Суд звертає увагу, що ухвалою Господарського суду Київської області від 12.12.2013 у справі № Б24/064-12 заяву Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мідоходів у Київській області про визнання кредитором з грошовими вимогами у сумі 49847,28 грн. (земельний податок з березня 2013 року по вересень 2013 року) було відхилено з підстав нарахування вказаних зобов'язань за час здійснення ліквідаційної процедури.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мідоходів у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 12.12.2013 у справі № Б24/064-12 повернуто заявнику без розгляду.

Отже, враховуючи викладене, оскаржуване позивачем рішення прийнято відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства і без достатніх на це підстав, оскільки у позивача не могло виникнути жодних зобов'язань, зокрема зі сплати податків, якщо такі не пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

У зв'язку з цим, рішення від 12.12.2014 №7353/10/10-04/15-30 є протиправним і підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання зареєструвати ПАТ "Прометей" як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку четвертої групи із ставкою п'ять відсотків від доходів включаючи податок на додану вартість, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Слід відмітити, що за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, компетенція відповідача щодо внесення відповідних записів до реєстру платників податку є дискреційним повноваженням та виключною функцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу державної влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Також, Постановою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2010 №П-278/10 встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, суд не вправі зобов'язувати суб'єкта владних повноважень в даному випадку зареєструвати ПАТ "Прометей" як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників податку четвертої групи із ставкою п'ять відсотків від доходів включаючи податок на додану вартість, оскільки процедура такої реєстрації передбачена нормами статей 298, 299 Податкового кодексу України і не може бути змінена рішенням суду.

Водночас, суд для повного захисту прав та інтересів позивача вирішив вийти за межі позовних вимог і зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивачу від 11.12.2014 і прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд звертає увагу, що відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Прометей" - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 12.12.2014 №7353/10-04-15-33 про відмову у реєстрації Публічного акціонерного товариства "Прометей" (код за ЄДРПОУ 14314498) як платника єдиного податку.

Зобов'язати Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства "Прометей" про застосування спрощеної системи оподаткування від 11.12.2014 за вих. № 12934/10 з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Прометей" (код за ЄДРПОУ 14314498) сплачений судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.