Ухвала суду № 42749074, 12.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2015 рокусправа № 804/4022/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі № 804/4022/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У березні 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), у якому, з урахуванням уточнених вимог ( а.с.102-112 т.1) просить:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000121703 від 11.11.2013 року щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 51 293,66 грн. (основний платіж - 41 698,58 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9595,08 грн.);

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000131703 від 11.11.2013 року щодо стягнення адміністративного штрафу - 510 грн.;

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000151703 від 11.11.2013 року щодо збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 3272,50 грн. (основний платіж - 2618 грн., штрафні (фінансові) санкції - 654,50 грн.);

- визнати протиправним і скасувати вимогу про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 86573,71 грн. за № 7555/10/04-03-17-01 від 03.04.2014 року та рішення № 00004251703 від 03.04.2014 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 6486,92 грн., винесених відповідачем.

Вимоги обґрунтовувала тим, що Позивачем було надано всі первинні бухгалтерські та фінансово-господарські документи, що підтверджується складеними та підписаними службовими особами Відповідача описами, при цьому будь-які документи на підтвердження факту відмови надання Позивачем конкретних документів в матеріалах справи відсутні. Також зазначає, що податковим органом у акті перевірки викладені порушення без посилань на первинні документи, крім того, при формуванні висновків перевірки були зазначені лише факти занижень податкових зобов'язань та залишено поза увагою факти помилкового завищення Позивачем податкових зобов'язань. Висновки податкового органу щодо нереальності господарських відносин Позивача з його контрагентами ґрунтуються лише на висновках актів перевірок цих контрагентів без дослідження їх первинних документів, в той час як ФОП ОСОБА_1 до перевірки було надано усі первинні документи на підтвердження факту здійснення господарських операцій, а недійсність правочину може бути встановлена лише законом. (том 1 а.с.2-11,102-112)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 11.11.2013 р. №0000131703 та №0000151703.

Визнати протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 р. №0000121703 в частині 35076,85 грн. за основним платежем та 8069,71 грн. штрафних санкцій.

В решті позовних вимог відмовлено.

Судове рішення обґрунтовано тим, що податковий орган дійшов помилкового висновку про завищення Позивачем витрат за ІV квартал 2010 року, 2011 рік, 2012 рік на загальну суму 276 470,20 грн., оскільки, з урахуванням наданих до суду первинних документів, сума завищення витрат Позивача за відповідний період становить лише 44 144,85 грн., у зв'язку з чим необґрунтованим є і визначення Позивачу розміру єдиного внеску в сумі 72 458,94 грн. Крім того, ФОП ОСОБА_1 надано до суду належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських відносин між Позивачем та його контрагента, що свідчить про помилковість висновку податкового органу щодо заниження Позивачем податку на додану вартість. Недоведеним є і твердження Відповідача про ненадання ФОП ОСОБА_1 до перевірки документів, оскільки такий факт не було посвідчено належними доказами. (том 8 а.с.64-68)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Дніпродзержинська ОДПІ подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року, та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказували на те, що судом першої інстанції не враховано, що Позивачем до перевірки не було надано інформацію про ціни придбання та реалізації товарів (робіт, послуг), торгівельну націнку, документи на підтвердження транспортування ТМЦ, при цьому вказане порушення було відображено у акті № 976/04-03-17-03/НОМЕР_1 від 28.10.2013 р. Ними було донараховано суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у відповідності до приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Щодо збільшення суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб зазначили, що Позивачем виробництво пластмасових ручок здійснювалося у приміщенні, орендованому для здійснення діяльності, пов'язаної з виробництвом ПЕТ тари , витрати на оренду якого було включено до собівартості виготовлення ПЕТ-пляшок, серед найманих працівників не значились робітники, зайняті у виробництві ручок, не встановлено витрат на придбання сировини та основних допоміжних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, що і зумовило завищення витрат у перевіряємому періоді. Крім того, відповідно до висновків актів перевірки контрагентів Позивача ТОВ «Вікові традиції» та ТОВ «Південні традиції» встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій вказаними контрагентами. Крім того, внаслідок коригування ДПІ в Приморському районі м. Одеси та Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у ФОП ОСОБА_1 рахується завищення податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаними контрагентами. (том 8 а.с.97-102)

ФОП ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Зазначала, що податковим органом дійсно направлялися письмові вимоги про надання документів, в яких не зазначався їх конкретний перелік, і нею , в міру її знань із обліку, було надано відповідні бухгалтерські та фінансово-господарські документи, що підтверджується відповідними описами. Вважає, що Відповідач дійшов помилкового висновку про заниження Позивачем податку на додану вартість, оскільки такі висновки ґрунтуються не на підставі первинних документів, а акт перевірки не містить систематизованого викладу виявлених під час перевірки фактів порушень. Зазначає, що нею до перевірки було надано усі необхідні первинні документи, які в повній мірі відповідають вимогам чинного законодавства. (а.с.110-121)

Крім того, по даній справі Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено додаткову постанову від 22 липня 2014 року , якою, у зв'язку з невирішенням усіх позовних вимог ФОП ОСОБА_1 :

визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату недоїмки єдиного внеску № 7555/10/04-03-17-01 від 03.04.2014 року в частині 72 458,94 грн.;

взнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій № 0004251703 від 03.04.2014 року в частині 5545,16 грн.

Вказана додаткова постанова сторонами оскаржена не була. ( а.с.89,90 том 8 )

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення від 22.05.2014 року в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 01.10.2013 року по 21.10.2013 року уповноваженими податкового органу проведено документальну планову невиїзну перевірку діяльності ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року", за результатами якої 28.10.2013 року складено Акт № 975/04-03-170/НОМЕР_1.

Відповідно до висновків вказаного акту встановлено, зокрема, наступні порушення:

- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, з урахуванням п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, в частині ненадання до перевірки документів у повному обсязі;

- розділу ІV ст.13 Декрету № 13-92, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності за період, що перевірявся всього у сумі 41 698, 59 грн. ,

- п.б) п.19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п.51.1 ст.51, п.176.2 (б) ст.176 Податкового кодексу України, в частині не включення до Податкових Розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за ІV квартал 2010 року, І квартал 2011 року, ІІ квартали 2011 року, суми доходів, виплачених фізичним особам-підприємцям.

- п.2 ст.7, п.11 ст.8 розділу ІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", з урахуванням п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з єдиного соціального внеску на загальну суму 86573,71 грн.,

- наявність ознак відсутності реального здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Південні Традиції" (філія "Партнери" ТОВ "Південні Традиції" та філія "Алкоклуб" ТОВ "Південні Традиції") у травні - вересні 2011 року та ТОВ "ТД "Вікові Традиції" у листопаді 2011 року.

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.3 ст.5, п.1 ст.7 Господарського кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 2618 грн.,

Письмові заперечення, Подані Позивачем на Акт перевірки, залишені податковим органом без задоволення .

На підставі вказаного акту Перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення:

- № 0000121703, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на суму 51 293,66 грн. (основний платіж - 41 698,58 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9595,08 грн.),

-№ 0000131703, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію в розмірі 510 грн.

- № 0000151703, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3272,50 грн. (основний платіж - 2618 грн., штрафні (фінансові) санкції - 654,50 грн.).

Крім того, 27.12.2013 року працівниками ОДПІ складено акт № 2211/04-03-17/03/НОМЕР_1 "Про результати документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань, що стали предметом оскарження, а саме: щодо встановлених документальною плановою невиїзною перевіркою порушень в частині не надання до перевірки документів у повному обсязі, збільшення суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності, єдиного соціального внеску та податку на додану вартість, за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року", згідно з яким, висновки, викладені у п.1-7 розділу ІІІ "Висновки" акту перевірки від 28.10.2013 року № 975/04-03-170/НОМЕР_1 залишено без змін.

Крім того, рішенням Міністерства доходів і зборів України від 12.02.2014 року № 861/к/99-99-10-01-07-15 було скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000161703, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з єдиного соціального внеску на загальну суму 93 060,62 грн. Однак, на підставі вказаного рішення та з урахуванням висновків, викладених у акті перевірки від 28.10.2013 року № 975/04-03-170/НОМЕР_1 відповідачем сформовано та виставлено позивачеві вимогу № 7555/10/04-03-17-01 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 86 573,71 грн. та винесено рішення № 00042511793 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 6486,92 грн.

Скасування вказаних податкових повідомлень-рішень, сформованої вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій і було предметом судового спору.

Задовольняючи частково позовні вимоги ФОП ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган дійшов помилкового висновку про завищення Позивачем витрат за ІV квартал 2010 року, 2011 рік, 2012 рік на загальну суму 276 470,20 грн., оскільки, з урахуванням наданих до суду первинних документів, сума завищення витрат Позивача за відповідний період становить лише 44 144,85 грн., у зв'язку з чим необґрунтованим є і визначення Позивачу розміру єдиного внеску в сумі 72 458,94 грн. Крім того, ФОП ОСОБА_1 надано до суду належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських відносин між Позивачем та його контрагента, що свідчить про помилковість висновку податкового органу щодо заниження Позивачем податку на додану вартість. Недоведеним є і твердження Відповідача про ненадання ФОП ОСОБА_1 до перевірки документів, оскільки такий факт не було посвідчено належними доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо стягнення адміністративного штрафу за ненадання до перевірки документів у повному обсязі.

Дійсно, відповідно до п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Сторонами визнано, що на запити податкового органу Позивач надавала податковому органу наявні у неї первинні документи.

За позицією ДПІ - Позивачем були надані документи, однак не у повному обсязі. Відповідно до п. 85.6. ст. 85 ПК України, який кореспондується з пунктом 2.3.2.2. Порядок № 395, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Однак акт про відмову у наданні документів, із зазначенням конкретного переліку документів, від надання яких Позивач саме відмовився, ні у процесі перевірки, ні до суду податковим органом не надано, що свідчить про відсутність належних доказів щодо відмови ФОП ОСОБА_1 у наданні документів, а отже - і відсутність підстав для винесення податкового повідомлення-рішення про застосування адміністративних штрафів та санкцій на суму 510 грн.

Щодо донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2618.00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 654.5 грн.

За позицією податкового органу - Позивачем безпідставно формовано податковий кредит, по взаємовідносинах з ТОВ "Південні Традиції" (філія "Партнери" ТОВ "Південні Традиції" та філія "Алкоклуб" ТОВ "Південні Традиції") у травні - вересні 2011 року та ТОВ "ТД "Вікові Традиції" у листопаді 2011 року, оскільки за результатами перевірок вказаних контрагентів встановлено порушення в частині недодержання приписів статей 203,207,215,228 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені даними правочинами, тобто, через відсутність реального вчинення господарських операцій. При цьому ОДПІ посилається лише на висновок акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо ТОВ "Південні Традиції" та на Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ТД "Вікові Традиції".

За позицією Позивача, з якою погодився суд першої інстанції - Позивачем надано до суду як первинні бухгалтерські документи так і всі інші документи, якими оформлені операції, що підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у вказаних контрагентів, зауважень до оформлення яких у податкового органу не виникало, як не виникало зауважень і щодо того, що придбані товари ( алкогольні напої) у подальшому були реалізовані позивачем.

Відповідачем не спростовано, що укладені договори не визнавались недійсними, учасники господарських операцій були платниками ПДВ. Посилання ОДПІ на відсутність у Позивача товарно-транспортних накладних, як на доказ відсутності реальності господарської операції, визнається колегією суддів безпідставним, оскільки наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій за наявності інших підтверджуючих документів. Відсутність саме товарно-транспортних накладних не є підставою для не включення вартості придбаних товарів до валових витрат та формування податкового кредиту.

За таких обставин та з огляду на приписи статті 61 Конституції України щодо індивідуальної відповідальності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення № 0000151703 від 11.11.2013 року .

Щодо правильності визначення складу витрат та збільшення у зв'язку з допущеними порушеннями суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.

Сторонами визнано, що у перевіряємий період ФОП ОСОБА_1 отримувала дохід від здійснення таких видів діяльності : роздрібна торгівля алкогольними напоями ( діяльність кафе); виробництво ПЕТ тари (виробництво тари із пластмас); виробництво пластмасових ручок ( виробництво тари з пластмас).

За позицією податкового органу, оскільки виробництво пластмасових ручок здійснювалося Позивачем у приміщенні, орендованому для здійснення діяльності, пов'язаної з виробництвом ПЕТ тари, витрати на оренду якого було включено до собівартості виготовлення ПЕТ пляшок, серед найманих працівників не значились робітники, зайняті у виробництві ручок, не встановлено витрат на придбання сировини та основних допоміжних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, саме це зумовило безпідставне завищення витрат і, як наслідок - донарахування податку з доходу фізичних осіб.

Таку позицію податкового органу колегія суддів вважає необґрунтованою , адже ні в акті перевірки, ні у апеляційній скарзі податковий орган не зазначив, на підставі яких доказів перевіряючи дійшли вищевказаного висновку, не заперечуючи при цьому факту виготовлення ручок, їх кількість і подальшу реалізації. Зазначаючи про те, що серед найманих працівників не значились робітники, зайняті у виробництві ручок, податковим органом не опрошено жодного із працівників для з'ясування , яка конкретно робота ними виконувалось , не вчинено додаткових дій щодо з'ясування технологічного процесу виготовлення ручок та необхідності задіяння при цьому спеціальних механізмів та агрегатів. Само по собі виготовлення в одному орендованому приміщенні ПЕТ пляшок та ручок, достеменно не свідчить про безпідставне завищення Позивачем витрат у перевіряємому періоді саме на спірну суму, а є лише припущенням перевіряючих.

В той же час висновок суду першої інстанції про те, що наявні у справі первинні документи, книги обліку доходів і витрат, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, виписки з банку, чеки, акти закупівлі та виконаних робіт, що досліджувались у судовому засіданні ( томи 2-8), дали підстави вважати, що сума завищення витрат позивача за періоди ІV квартал 2010 року, 2011 рік та 2012 рік склала лише 44 144,85 грн. ( позивачем вказаний висновок суду визнається, а тому додаткових доказів не потребує).

За таких обставин скасування податкового повідомлення - рішення № 0000121703 в частині донарахування грошового зобов'язання в розмірі 35076,85 грн. за основним платежем та в розмірі 8069,71 грн. за штрафними санкціями є законним та обґрунтованим.

В межах доводів апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі № 804/4022/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 17 лютого 2015 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Н.А. Олефіренко