Ухвала суду № 42749056, 03.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2015 рокусправа № 804/8253/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпрометиз" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 р. по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Дніпрометиз" до Дніпропетровської митниці Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

У липні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення форми "Р" від 21.05.2013 року № 62, складене Дніпропетровською митницею на підставі акту перевірки № 21/13/110000000/05393145 від 30.04.2013 року про визначення податкового зобов'язання ПАТ "Дніпрометиз" за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності - 24 327,05 грн. (з яких: 20 303,88 грн. за основним платежем, 4 023,17 грн. за штрафними санкціями) та № 61, складене Дніпропетровською митницею на підставі акту перевірки № 21/13/110000000/05393145 від 30.04.2013 року про визначення податкового зобов'язання ПАТ "Дніпрометиз" за платежем: мито на товари, що ввозиться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності - 778,71 грн. (з яких: 622,97 грн. за основним платежем, 155,74 грн. за штрафними санкціями).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "Дніпрометиз" 30.06.1995 року зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами митного органу у період з 18.03.2013 року по 26.04.2013 року було проведено планову виїзну документальну перевірку стану дотримання ПАТ "Дніпрометиз" законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, за результатами якої було складено акт № 21/13/110000000/05393145 від 30.04.2013 року.

У вказаному акті встановлено порушення ст. 267 МК України в частині не включення до складу митної вартості товару витрат на транспортування, статті 190 розділу 5 "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України. Зазначене призвело до заниження податкового зобов'язання підприємства по податках, контроль за справлянням яких покладений на митні органи, на суму 20 926, 84 грн., у т.ч. мито - 622, 97 грн. та ПДВ - 20 303, 88 грн.

На підставі акту перевірки № 21/13/110000000/05393145 від 30.04.2013 року Дніпропетровською митницею були прийняті оскаржувані податкові повідомлення форми "Р" від 21.05.2013 року № 61, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в загальному розмірі 778,71 грн., в тому числі: за основним платежем в сумі 622,97 грн. та за штрафними санкціями 155,74 грн. та № 62, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в загальному розмірі 24 327,05 грн., в тому числі: за основним платежем в сумі 20 303,88 грн. та за штрафними санкціями 4023,17 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з правомірності донарахування митним органом податкових зобов'язань внаслідок виявлення під час перевірки розбіжностей (зокрема щодо включення транспортних витрат до митної вартості) між даними, зазначеними декларантом у ВМД та даними бухгалтерського обліку декларанта.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 267 Митного кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, у тому числі, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

За змістом частини третьої статті 267 Митного кодексу України, чинного на момент виникнення спірних відносин, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Згідно з частиною першою статті 262 Митного кодексу України, чинного на момент виникнення спірних відносин, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Аналогічні норми передбачені МК України (від 13.03.2012 року).

Таким чином, аналіз вказаних положень свідчить про те, що транспортні витрати після ввезення товару на митну територію України не включаються до митної вартості товарів за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, та за умови документального підтвердження та можливості їх обчисленню.

При цьому, у митного органу відсутній обов'язок щодо виділення із загальної вартості транспортних витрат вартості послуг з транспортування, понесених позивачем після ввезення товару на митну територію України, за умови, якщо декларантом під час митного оформлення не розмежовано вартість транспортних послуг до митної території України та після.

Таким чином, враховуючи те, що митна вартість визначається під час переміщення товарів через митний кордон, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені умови мають бути виконані декларантом під час заявлення митної вартості шляхом подання декларації митної вартості.

Декларантом на момент визначення митної вартості та подання митному органу відповідної декларації окремо не виділено вартість транспортування товарів після їх ввезення на митну територію України із загальної вартості витрат.

Так, під час проведення перевірки декларування митної вартості митницею було встановлено, що позивач для перевезення автомобільним транспортом імпортних вантажів, придбаних у іноземних постачальників на умовах FСА, у періоді, що перевірявся, користувався послугами підприємств-експедиторів та перевізників. Всі розрахунки здійснювалися за надані послуги з міжнародного перевезення вантажів на умовах FСА, задекларовані у митних деклараціях.

Пунктом 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 передбачено перелік документів, які подаються для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару.

Під час митного оформлення позивачем були надані довідки про транспортні витрати.

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідно до актів виконаних робіт позивачем надані не всі довідки транспортних організацій, крім того надані довідки не містять реквізитів товаротранспортного документа, що передбачено п. 8 Порядку № 1766, містять не всі необхідні підписи та не можуть бути визнані первинними документами в розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Під час проведення перевірки невідповідність інформації щодо розміру транспортних витрат, заявленої позивачем при здійсненні митного оформлення, відомостям, що містяться в первинних документах, а саме: в актах виконаних робіт, виданих підприємствами-експедиторами (перевізниками), відсутній розподіл загальної вартості транспортно-експедиційних послуг між перевезенням до митної території України та в її межах, що підтверджується відповідними доказами наявними в матеріалах справи.

Таким чином, з огляду на підтвердження в ході розгляду справи декларування позивачем не в повному обсязі сум, сплачених за транспортування товарів, ввезених на митну територію України на умовах поставки FСА та відсутність в актах виконаних робіт розподілу вартості перевезення на міжнародне та внутрішнє, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності висновків митного органу про заниження реальної вартості товарів та не донарахування відповідних податкових зобов'язань.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлено обставини справи та надана правильна правова оцінка, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпрометиз" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 13.02.2015 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: О.О. Круговий