Ухвала суду № 42749052, 17.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2015 рокусправа № 804/6660/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінокк" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

У травні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2013 року №0005742201, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Барвінокк" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 752 386,25 грн., з яких 601 909,00 грн. за основним платежем та 150 477,25 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення від 31 березня 2014 року №0002561502, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Барвінокк" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 266 578,75 грн., з яких 1 813 263,00 грн. за основним платежем та 453 315,75 за штрафними санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24 грудня 2013 року №0005742201 та від 31 березня 2014 року №0002561502, винесені Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінокк" зареєстроване як юридична особа 23.02.2011 року Солонянською районною державною адміністрацією та перебуває на податковому обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Посадовими особами Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в період з 12.11.2013 року по 02.12.2013 року було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Барвінокк" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 24.02.11 по 31.12.12, валютного та іншого законодавства за період з 24.02.11 по 31.12.12, за результатами якої було складено Акт від 09.12.2013 року №341/22-01/37490799

Не погодившись з висновками акту, позивач подав заперечення на акт перевірки від 09.12.2013 року №341/22-01/37490799, які були залишенні без задоволення.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 24 грудня 2013 року №0005742201, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Барвінокк" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 752 386,25 грн., з яких 601 909,00 грн. за основним платежем та 150 477,25 грн. за штрафними санкціями та №0005752201, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Барвінокк" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 274 453,75 грн., з яких 1 819 563,75 грн. за основним платежем та 454 890,75 за штрафними санкціями.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями - рішеннями позивачем було подано до головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області скаргу за результатами розгляду якої головним управлінням Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області було прийнято рішення від 14.03.2014 року, яким було залишено без змін податкове повідомлення - рішення Дніпропетровської ОДПІ від 24 грудня 2013 року №0005742201 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 752 386,25 грн., а скаргу платника податків на зазначене податкове повідомлення - рішення - без задоволення та скасовано податкове повідомлення - рішення Дніпропетровської ОДПІ від 24 грудня 2013 року в частині збільшення ТОВ "Барвінокк" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7 875 грн., а в іншій частині скаргу на зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без задоволення.

У зв'язку зі скасуванням податкового повідомлення-рішення Дніпропетровської ОДПІ від 24 грудня 2013 року №0005752201, Дніпропетровською ОДПІ на підставі рішення ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0002561502 від 31.03.2014 року про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на 2266578,75 грн., з них за основним платежем 1813263 грн., та за штрафними санкціями 453315,75 грн.

На рішення головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області від 14.03.2014 року позивачем було подано скаргу до Міністерства доходів і зборів України, за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 11.04.2014 року, яким залишено без податкові повідомлення - рішення Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.12.2013 року №0005742201, №0005752201 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу залишено без задоволення.

За висновками акту перевірки від 09.12.2013 року №341/22-01/37490799 податковим органом встановлені наступні порушення: підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року на суму 1819563 грн., в тому числі за II квартал 2012 року на 1493399 грн., за ІІІ квартал 2012 року на 287214 грн., за IV квартал 2012 року на 38950 грн.;

пункту 198.5 статті 198, пункту 198.6 статті 198, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено його заниження у розмірі 601909 грн., яка склалася за рахунок заниження ПДВ у розмірі 637550 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2012 року на суму 497884 грн., за травень 2012 року на суму 19519 грн., за листопад 2012 року на суму 120147 грн., та його завищення на суму 35641 грн., у тому числі за червень 2012 року на суму 6937 грн., за липень 2012 року на суму 8360 грн., за серпень 2012 р. на суму 5549 грн., за вересень 2012 року на суму 5863 грн., за жовтень 2012 року на суму 8932 грн., за листопад 2012 року на суму 16378 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з підтвердження позивачем належним чином оформленими первинними документами реального здійснення операцій, на підставі яких позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит з ПДВ.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно пп. 138.2, 138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу валових витрат.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для формування податкового кредиту по ПДВ платник повинен підтвердити належними та достовірними документами факт придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях та пред'явити оформлені належним чином податкові накладні, складені постачальником з урахуванням сум податку на додану вартість.

Усі здійснювані платником господарські операції мають опосередковуватися складенням первинних документів, що відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Подання платником належним чином оформлених документів, передбачених законодавством у сфері оподаткування, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе, що відомості у цих документах є неповними, недостовірними та (або) протирічливими.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ "Альянс Маркет Груп" укладений договір поставки №51 від 20.06.2012 року, відповідно до якого позивач здійснював постачання поролону. Для оформлення операцій сторонами складені: 25.06.2012 року видаткова накладна №86 та податкова накладна №41 за номенклатурою постачання поролон 45-45 2000х1200х1020 в кількості 2093,75 кг на суму 100500 грн., у тому числі 16750 грн. ПДВ; 02.11.2012 року видаткова накладна №191та податкова накладна №30 за номенклатурою постачання поролон 22-40 2000х1200х1000 в кількості 4210,526 кг на суму 1600010 грн., у тому числі 26666,67 грн. ПДВ;

Транспортування здійснено ПП "Анлі" на замовлення ТОВ "Барвінокк", вантажоодержувач ТОВ "Альянс Маркет Груп" згідно ТТН №86 та №87 від 25.06.2012 року та №191 від 02.11.2012 року автомобілем МАН L200 АЕ7793АЕ за довіреностями №37 та №85 із виданням сертифікатів.

Між позивачем та ТОВ "Абсолют Бест" був укладений договір поставки №49 від 20 червня 2012 року, на виконання якого 25.06.2012 року складені видаткова накладна №87 та податкова накладна №15 за номенклатурою постачання поролон 45-45 2000х1200х1020 в кількості 1991,5 кг на суму 95592 грн., у тому числі 15932 грн. ПДВ, виписана ТТН.

Доставка товару здійснювалась автопідприємством ПП "Анлі", що підтверджується наявними товарно-транспортними накладними, заявками на перевезення.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Альянс Маркет Груп", ТОВ "Абсолют Бест" та ПП "Анлі" на підставі яких були сформовані валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

Крім того, висновками акту перевірки не встановлено дефекту будь-якого первинного документу або обставин, які б свідчили про нереальність укладеної позивачем з його контрагентом угоди.

Факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Альянс Маркет Груп", ТОВ "Абсолют Бест" та ПП "Анлі" підтверджується відповідними первинними документами, які були в наявності у відповідача під час проведення перевірки та досліджувалися ним, що не заперечується відповідачем.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є документами первинного обліку.

При цьому, як вбачається з встановлених судом обставин справи та підтверджується наявними у ній доказами, у розглядуваному випадку висновок податкового органу про те, що фінансово-господарська діяльність позивача здійснювалась без мети настання правових наслідків, мотивований порушеннями, допущеними контрагентами позивача, тобто третьою особою, а саме відсутність у контрагентів ознак реальності вчинення господарських операцій.

Крім того, висновок податкового органу сформований на припущеннях, оскільки він зроблений на підставі висновків Акту ДПІ у Київському районі м. Харкова від 05.02.2013 року №55/22.4-07/37878627 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Альянс Маркет Груп", Акту ДПІ у Київському районі м. Харкова від 05.02.2013 року № 51/2204/32000288 2Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Абсолют Бест" та Акту Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 15.12.2012 року №5676/22-4/33857341 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Анлі", якими встановлено нереальність господарських операцій вказаних контрагентів позивача. Тобто висновок податкового органу не ґрунтується на дослідженні первинних документів.

Водночас, відповідачем не наведено доводів та не подано доказів, які безспірно б підтверджували недобросовісність саме позивача, як платника податків та\або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності названих покупців.

При цьому, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

За таких обставин у суду відсутні підстави для невизнання поданих позивачем первинних документів, які містять необхідну для цілей оподаткування інформацію про зміст та обсяг спірних операцій, як неналежне документальне підтвердження їх виконання.

Таким чином, висновки податкового органу, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка правовідносинам між позивачем та його контрагентами, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 18.02.2015 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: О.О. Круговий