Ухвала суду № 42749040, 12.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2015 рокусправа № 804/6785/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року у справі №804/6785/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Поліпром» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000652203 від 26.12.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №0000652203 від 26.12.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 308772 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 154386 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано незгодою з оскаржуваним рішенням відповідача прийнятому за результатами перевірки та висновками відповідача про заниження позивачем ПДВ у липні 2013р. у сумі 308772 грн. внаслідок порушення п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.193.1 ст.193, п. 198.1 ст.198 ПК України та положень ч.1 ст.203, ч.1,2 ст.215 ЦК України. Проведені господарські операції є реальними та підтверджуються відповідними первинними документами, які не були безпосередньо досліджені відповідачем під час перевірки та помилкового врахування відповідачем податок на додану вартість у вартості товару при здійсненні експорту товару.

Відповідачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що при експорті товару позивачем в порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, ст.ст. 138, 139 ПК України не враховано суму ПДВ, яка входить до вартості товару при попередньому придбанні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем в період з 27.11.2013р. по 10.12.2013р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення експортних операцій ТОВ НВП «Поліпром» за період квітень-липень 2013р., за результатами якої було складено акт від 10.12.2013р. №1240/223/19155069.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.193.1 ст.193, п.198.1 і п.198.3 ст.198 ПК України, ч.1 ст.203, ч.1,2 ст.215 ЦК України та заниження ПДВ у липні 2013р., який підлягає сплаті до бюджету у сумі 308772 грн. (а.с.16-31 том 1).

На думку податкового органу, реалізація товару без врахування в ціні продажу всіх понесених витрат дають підстави вважати, що купівля товару та його подальша реалізація на експорт за ціною, нижчою від ціни придбання, не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності підприємства, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже, не пов'язана з його господарською діяльністю та є доказом чинення суб'єктом господарювання незаконної господарської діяльності з метою мінімізації податкових зобов'язань, наміром отримання доходу лише шляхом відшкодування ПДВ з бюджету.

За результатами перевірки відповідачем 26.12.2013р. було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000652203 за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з платежем: з податку на додану вартість в загальній сумі 463158,00 грн. (за основним платежем - 308772 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 154386 грн.) - (а.с.15 том 1).

Відповідно матеріалам справи у перевіряємому періоду позивач мав взаємовідносини з такими контрагентами, зокрема, ВАТ "Перечинський лісохімічний комбінат" щодо придбання продукції - брикетів з деревного вугілля та деревного вугілля в асортименті, яка в подальшому була реалізована позивачем на експорт фірмі "Carrbridge Developments Limited" (Великобританія) та фірмі "Ashmond express L.P." згідно укладених контрактів від 28.02.2012р. та від 29.02.2012р., при цьому, реальність вказаних господарських операцій та продаж продукції на експорт у акті перевірки від 10.12.2013р. не оспорюється податковим органом та підтверджена наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, у тому числі і копіями податкових накладних з податку на додану вартість, які надають позивачеві право на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань (а.с.27-29,85-251 Т 1, а.с.1-251 Т 2, а.с.1-251 Т 3, а.с.1-251 Т 4, а.с.1-251 Т 5, а.с.1-250 Т 6, а.с.1-251 Т 7, а.с.1-147 Т 8).

Проте відповідач вважає, що при експорті товару позивачем в порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, ст.. 138 ПК України не враховано суму ПДВ, яка входить до вартості товару при попередньому придбанні, а тому позивачем завищено податковий кредит сформований при придбанні товару, якій продано на експорт. Так податковим органом було встановлено, що згідно наданих до перевірки документів при порівнянні фактурної вартості реалізованої продукції (деревновугільні брикети для грилів та камінів) по ВМД із сукупною сумою ціни (з ПДВ), сплаченої за дану продукцію на території України, фінансовий результат від проведених операцій на експорт - це збиток у липні 2013р. на суму 298 315,46 грн., а саме: у липні 2013р. сума придбання з ПДВ склала 1852629,46 грн., а сума реалізації склала 1 554 314 грн., збиток складає - 298 315,46 грн. (а.с.29 том 1).

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України).

За змістом п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до пп.14.1.71. п. 14.1 ст. 14 звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Проте відповідачем не встановлено та не доведено щодо застосування нижче звичайних цін позивачем, посилання відповідача, що операції позивача є збитковими, оскільки сума реалізації товару за цим договором менше суми придбання товару що призвело за завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість є помилковими, оскільки вказані розрахунки зроблені з урахуванням вартості придбання продукції з ПДВ за договорами поставки.

При цьому, чинним законодавством не передбачено обов'язковості визначення бази оподаткування податком на додану вартість, виходячи з собівартості товару.

Додатково слід зазначити наступне.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Таким чином, отримання прибутку від кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, оскільки вона може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами, продаж позивачем товару за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати як операцією, вчинену поза межами його господарської діяльності.

Отже, визначальним фактором є наявність мети суб'єкта господарювання на отримання прибутку та здійснення діяльності у відповідності з такими цілями. Проте, неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з його господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик неотримання доходу від конкретної операції.

Позивачем зазначено про наявність прибутку позивача від експортної операції (позитивна різниця між собівартість експортованого товару 1543857,46грн. та експортного доходу 1554314грн.).

Таким чином судом встановлено та не спростовано відповідачем, що суми податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі придбаного товару ВАТ «Перечинський лісохімічний комбінат» були відображені позивачем у складі податкового кредиту з урахуванням наявності належно оформлених податкових накладних у відповідності до вимог п.198.6 ст.198 ПК України. Будь-яких доказів щодо розбіжностей у формуванні як позивачем, так і вказаним продавцем товару не виявлено податковою перевіркою, а тому суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено суми ПДВ до податкового кредиту по операціях з купівлі-продажу товару у ВАТ «Перечинський лісохімічний комбінат» з дотриманням вимог ст. 198 ПК України, а твердження відповідача про те, що отримання доходу від конкретно взятої господарської операції є умовною, не узгоджується з нормами ПК України, норми якого не передбачають обов'язковість отримання доходу підприємством від окремо взятої господарської операції.

Враховуючи зазначене, колегія суду приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року у справі №804/6785/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Поліпром» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000652203 від 26.12.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 17 лютого 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак