Постанова № 42748902, 12.02.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року Справа № 813/128/15

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Козак О.О.,

представника позивача - Щипель Г.І.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області до Приватної агрофірми «Нива» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом про стягнення з Приватної агрофірми «Нива» заборгованості в сумі 2 891,43 грн.

Ухвалою від 15.01.2015 року відкрито скорочене провадження у справі в порядку передбаченому ст. 183-2 КАС України. Відповідачу запропоновано у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

28.01.2015 року на адресу суду за вх. № 2552 надійшло заперечення від відповідача, відповідно до якого останнім зазначено, що позовні вимоги ним не визнаються.

31.01.2015 року ухвалою суду було призначено справу до судового розгляду в загальному порядку.

В судовому засіданні 12.02.2015 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області направлялись ПАФ «Нива» розрахунки з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на загальну суму 2 891,43 грн. Дана сума боргу платником не сплачена. У зв'язку із невідшкодуванням відповідачем боргу по пільгових пенсіях у вищевказаному розмірі, такий підлягає до стягнення судом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та просила суд позов задовольнити.

Позиція відповідача наведена у письмовому запереченні, яке мотивоване тим, що згідно з протоколом № 1 від 12.07.2001 року загальних зборів уповноважених пайовиків майна ПАФ «Нива», майно пайового фонду було розподілено між власниками майнових паїв - працівниками і пенсіонерами господарства. Майнові паї, які були виділені пенсіонерам пільговиками в подальшому були продані ними іншим особам. Згідно заяви-пояснення пільговика ОСОБА_2, який отримав і продав свій майновий пай випливає, що пенсіонери, яким призначено пільгову пенсію, не передавали своїх майнових й земельних паїв для створення ПАФ «Нива». Таким чином, ПАФ "Нива" не повинна відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, а відтак витрати на доставку і виплату пільгових пенсій повинні здійснювати ті особи, які придбали в пенсіонерів-пільговиків майнові паї. До того ж ПАФ «Нива» є правонаступником тільки в частині прийнятих для господарювання земельних та майнових паїв минулих членів АС «Нива».

В судове засідання 12.02.2015 року відповідач не з'явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Що ж до клопотання представника відповідача про перенесення розгляду справи на квітень - травень 2015 року у зв'язку з перебуванням останнього на медичному обстеженні та лікуванні, суд до уваги таке не бере, оскільки обставини викладені у ньому не підтверджено належними доказами.

Дослідивши документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Приватна агрофірма "Нива" діє на підставі статуту, переєстрованого Пустомитівською районною радою 29.03.2000 року, ідентифікаційний № 00854363, реєстраційний номер 1745.

Управлінням Пенсійного фонду в Пустомитівському районі 13.01.2014 року було надіслано Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з січня по грудень 2014 року. Право на пільгову пенсію здобу працівник ПАФ «Нива» ОСОБА_2

Згідно поданого розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з жовтня по грудень 2014 року відповідачу належить до сплати 2 891,43 грн.

Відтак, загальна сума заборгованості Приватної агрофірми "Нива" становить 2 891,43 грн.

Судом встановлено, що спору щодо суми заборгованості чи наявності правових підстав для виплати вказаній вище особі пільгової пенсії між сторонами не виникло. По суті спір виник з приводу наявності законних підстав вимагати саме у відповідача відшкодовувати заборгованість на зазначену вище суму.

Вирішуючи питання щодо правомірності виставлення позивачем ПАФ «Нива» розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за оскаржуваний період, судом взято до уваги наступне.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме, відповідно до норм Законів України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII, «;Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР відшкодуванню підлягали пенсії, призначені за пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» діяв наступний порядок покриття витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій.

Обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б»-«з» статті 13 було передбачено частиною 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 лютого 2000 року №1461-III частину 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було виключено та одночасно цим же Законом доповнено статтю 2 та статтю 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» пунктами, якими було встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування платниками збору витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачений також Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 року №16-6 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 року за №998/6189).

Отже, обов'язок підприємств відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» був передбачений на законодавчому рівні, також і до 28.01.2001 року.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи.

Керуючись абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 пункту 1 статті 2 цього Закону.

Виходячи з наведених норм вбачається, що відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Положеннями статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Таке ж саме визначення страхових внесків наведено і в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663). Цією Інструкцією на даний час визначено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції №64/8663 встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

У пункті 6 зазначеної Інструкції № 64/8663 зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, як 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції №64/8663 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.5 вказаної Інструкції №64/8663, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пунктом 6.8 Інструкції №64/8663 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

На підставі вищезазначених норм, позивачем направлявся відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", проте відповідачем заборгованість відшкодована так і не була.

Що ж до посилання відповідача на те, що ПАФ "Нива" є правонаступником лише частини прийнятих для господарювання земельних та майнових паїв колишніх членів агроспілки "Нива", суд вважає таке безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6.3. Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Згідно з ст. 37 Цивільного кодексу УРСР, який був чинним на час реорганізації Агроспілки «Нива» та державної реєстрації ПАФ «Нива», юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації.

При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходять до новостворених юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої.

Частиною другою п. 15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, визначено, що у разі перереєстрації (створення) суб'єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов'язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Як встановлено ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2009 року по справі № 22-а-18062/08/9104, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.09.2010 року у справі № 32/156/5015 за позовом УПФУ в Пустомитівському районі Львівської області до ПАФ «Нива» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно розпорядження представника Президента Пустомитівського району № 407 від 11.11.1993 року радгосп «Жовтневий» перетворений у держгосп «Нива», який згідно розпорядження голови Пустомитівської районної ради № 134 від 18.04.1995 року реорганізовано в агроспілку «Нива», яка в свою чергу була реорганізована в ПАФ «Нива» згідно рішення Пустомитівської районної державної адміністрації від 29.03.2000 року № 1745.

ПАФ «Нива» діє на підставі статуту, перереєстрованого Пустомитівською районною радою 29.03.2000 року, ідентифікаційний номер 00854363, реєстраційний номер 1745. В пункті 3.2 розділу III статуту ПАФ «Нива» зазначено, що агрофірма є правонаступником майнових прав реформованої Агроспілки «Нива» Пустомитівського району.

12.06.2000 року до п. 3.2 розділу III статуту ПАФ «Нива» було внесено зміни та доповнення та викладено його в наступній редакції: «Агрофірма набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації. Агрофірма є правонаступником усіх прав та зобов'язань реорганізованої Агроспілки «Нива» Пустомитівського району».

Таким чином, вказаними судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено, що ПАФ «Нива» є правонаступником усіх прав та зобов'язань реорганізованої Агроспілки «Нива», яка в свою чергу була правонаступником держгоспу «Нива», а остання правонаступником радгоспу «Жовтневий».

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у якіих беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.

Вказані обставини підтверджується також тим, що ПАФ «Нива» зберегло за собою ідентифікаційний код Агроспілки «Нива», що з огляду на п. 15 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 118, вправі були робити тільки правонаступники.

Відтак, твердження відповідача, що ПАФ «Нива» є лише частковим правонаступником Агроспілки «Нива» до уваги судом не беруться, оскільки ПАФ «Нива» є правонаступником Агроспігки «Нива» за усіма її зобов'язаннями без винятку. Збір на відшкодування витрат з виплати пенсій зобов'язані сплачувати особи у яких працювали (не обов'язково працюють на час сплати збору) особи, яким призначено пенсію, або їх правонаступники.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідачем не заперечується право особи, зазначеної в розрахунку на пільгові пенсії, більш того всі документи подані для призначення пенсії, а також акти зустрічних перевірок пільгової роботи, були підписані директором підприємства ОСОБА_3 До того ж, розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій поданий позивачем, відповідачем не оскаржувався.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, а також зважаючи на те, що ОСОБА_2 (працівник відповідача) здобув увесь свій пільговий стаж (23 роки 4 міс.) на ПАФ «Нива», суд вважає, що саме відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу усі витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відтак, враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги те, що заборгованість відповідачем так і не погашена, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватної агрофірми «Нива» (81126, с.Лисиничі, Пустомитівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 00854363) на користь Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області (81100, Львівська область, Пустомитівський район, м. Пустомити, вул. Шевченка, 13, ЄДРПОУ 22371429) заборгованість з фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 2 891,43 грн. (дві тисячі вісімсот дев'яносто одна гривня сорок три копійки).

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 18 лютого 2015 року.

Суддя Сакалош В.М.