Ухвала суду № 42748766, 12.02.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/25352/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Романюк Л.Ф.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

12 лютого 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Лозінської Н.В.,

позивача - ОСОБА_2

відповідача - Сінгаєвської О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправними дій відповідача, скасування постанови про повернення виконавчого документу, про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Вінницького міського суду м. Вінниці від 09 грудня 2014 року позов задоволено, а саме визнано дії Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області щодо винесення постанови державного виконавця від 30.10.2014р. виконавче провадження №26806660 про повернення виконавчого листа №2-а-3685-2007р., виданого Замостянським районним судом м.Вінниці 21.04.2008р. протиправними. Скасовано постанову старшого державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області від 30.10.2014р. виконавче провадження №26806660 про повернення виконавчого листа №2-а-3685-2007р., виданого 21.04.2008р. Замостянським районним судом м. Вінниці. Зобов'язано Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Вінницькій області виконати в повному обсязі відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.11.2007р. по адміністративній справі №2-а-3685/2007 за виконавчим листом №2-а- 3685/2007р., виданим 21.04.2008р. Замостянським районним судом м. Вінниці.

Не погодившись з ухваленим рішенням, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на те, що судом першої інстанції не було повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати незаконну і необґрунтовану, на його думку, постанову Вінницького міського суду м. Вінниці від 09 грудня 2014 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 01.11.2007 року по адміністративній справі № 2-а-3685-2007 вирішено стягнути з Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради на користь ОСОБА_5 недоплаченої грошової допомоги як учаснику війни, нагородженого медаллю за 2004-2007 роки в сумі 4602,80 грн. Постанова набула законної сили 12.11.2007 року. Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 31.03.2011 року замінено сторону виконавчого провадження з померлої ОСОБА_5 на її правонаступника ОСОБА_4

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2012 року замінено сторону виконавчого провадження - боржника з Головного управління праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради на Департамент праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради, який на сьогодні є боржником.

Постановою старшого державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Плахотнюк Н.Ю. від 30.10.2014 року виконавчий лист №2-а-3685-2007, виданий 21.04.2008 року Замостянським районним судом м. Вінниці повернуто стягувачу на підставі п.9 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження, а також з посиланням на Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що саме відповідач, а не стягувач у виконавчому провадженні, має використати всі передбачені законодавством засоби з метою забезпечення своєчасного і повного виконання судового рішення, а тому постанова від 30.10.2014 року про повернення виконавчого документа стягувачу є такою, що порушує права позивача, як стягувача у виконавчому провадженні.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 47 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено підстави та порядок повернення виконавчого документа стягувачу.

Як досліджено з постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.10.2014 року державний виконавець зазначила підставу такого повернення, а саме п.9 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження".

Вимогами п.9 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 3.15 Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року №489/20802 (далі - Інструкція), підставою для повернення виконавчого документа є встановлення безпосередньо у Законі заборони звертати стягнення на окреме майно чи кошти боржника.

Таким чином, державний виконавець мала встановити, що безпосередньо у законі встановлена заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника у виконавчому провадженні і у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також що в законі наявна заборона щодо проведення інших виконавчих дій стосовно цього боржника, що виключає можливість виконання виконавчого листа № 2-а-3685-2007.

Крім того, про наявність обставини, зазначених у п.9 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний скласти акт, що передбачено ч.2 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження".

Однак, державним виконавцем, в порушення вимог ч.2 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", акт про наявність обставин, вказаних у п.9 ч.1 ст.47 цього ж Закону складений не був.

Також, не враховано державним виконавцем і вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 року та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (у редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови).

У відповідності до п.7 зазначеного Порядку у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Положеннями п. 47 Порядку передбачено безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, де зазначено, що таке здійснюється Казначейством на підставі поданих: органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.п.1,3 ч.3 ст.2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

При розгляді справи встановлено, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, ним не доведено правомірності винесення постанови від 30.10.2014 року ВП №26806660 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі статтей 47, 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198 та ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар