Постанова № 42748749, 17.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 р. Справа № 818/2791/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін: позивача - Макаренка М.А., відповідача - Сіренко І.С. Парафійника П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Наумівський спиртовий завод" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.11.2014р. по справі № 818/2791/14

за позовом Державного підприємства "Наумівський спиртовий завод"

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Державне підприємство "Наумівський спиртовий завод" (далі по тексту - ДП "Наумівський спиртзавод") звернулось до суду з позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - Сумська ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області, відповідач), в якому просив суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - Сумська ОДПІ) від 24.06.2014 року № 0000942200.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 року по справі № 818/2791/14 в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Наумівський спиртовий завод" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 року по справі № 818/2791/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що відпуск фракції головної етилового спирту (далі по тексту - ФГЕС) покупцю ТОВ «Імперіал» здійснено позивачем у відповідності з нормами Податкового кодексу України, на підставі нарядів, виданих Міністерством доходів і зборів України, та довідки, виданої ДПІ в Обухівському районі Київської області, про обсяг і мету використання ТОВ «Імперіал» фракції головної етилового спирту № 2 від 08.04.2013 року, згідно з якою ТОВ «Імперіал» взято на облік і заявлене отримання ФГЕС для виробництва засобу рідкого для розпалювання вогню зі сплатою акцизного податку за ставкою 0 грн. за 1 літр ФГЕС. Тобто, ДПІ в Обухівському районі, видаючи 08.04.2013 року вищезазначену довідку та приймаючи від ТОВ «Імперіал» податкові векселі, авальовані банком, підтвердила, що ФГЕС призначена для виробництва підакцизної продукції за ставкою акцизного податку 0 грн. за 1 літр ФГЕС. З огляду на викладене, позивач, отримавши наряд на відпуск ФГЕС та копії авальованих банком векселів на суму акцизного податку, відповідно до пп.213.3.5 п.213.3 ст.213, пп.229.1.1. п.229.1 ст.229 ПК України здійснив відпуск ФГЕС без сплати акцизного податку.

Вказує, що ані Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР, ані Податковий кодекс України не містять визначення фракція головна етилового спирту, а відтак, у відповідності до пп.14.1.237 п.14.1 ст.14, п.215.1 ст.215, ФГЕС не відноситься до підакцизних товарів. З огляду на викладене, вважає безпідставними твердження суду першої інстанції про те, що ФГЕС є підакцизною продукцією, а продукція, яка вироблялась з неї (засіб рідкий для розпалювання вогню) не є підакцизною продукцією, а також заснований на цьому твердженні висновок про відсутність у позивача права на застосування податкової пільги.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 року по справі № 818/2791/14 скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Представники відповідача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просили суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Зазначили, що у розшифровках оборотів, які не підлягають або звільняються від оподаткування акцизним податком (за липень, серпень, жовтень 2013 року) та Звіті про суми податкових пільг за 2013 рік сума акцизного податку в розмірі 12701039,37 грн., яка нарахована на обсяги реалізованої ФГЕС, відображена як сума акцизного податку, не сплаченого з операцій, що підлягають оподаткуванню. Пояснили, що звільняються від оподаткування операції з реалізації підакцизних товарів (продукції), крім нафтопродуктів, вироблених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції). Підставою для відпуску покупцеві ФГЕС з акцизного складу без оплати акцизного податку коштами та з використанням пільги було забезпечення його сплати податковими векселями. Покупцем ТОВ «Імперіал» при отриманні ФГЕС надано прості векселі, авальовані АБ «Укргазбанк» і взяті на облік ДПІ в Обухівському районі, а також довідками про взяття на облік податкових векселів, що підтверджують зобов'язання зі сплати сум акцизного податку, виданих ДПІ в Обухівському районі. Враховуючи, що засіб рідкий для розпалювання вогню, на виробництво якого Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперіал» було отримано на ДП «Наумівський спиртовий завод» фракцію головну етилового спирту, не є підакцизною продукцією, тому податкову пільгу зі сплати акцизного податку при реалізації ФГЕС застосовано неправомірно. Видача податкового векселя при реалізації підакцизних товарів (продукції), що використовується для виробництва підакцизних товарів (продукції), Податковим кодексом не передбачена. Вказали, що податкові векселі, видані на ДП «Наумвівський спиртзавод» для придбання ФГЕС, погашені на підставі довідок про цільове використання ФГЕС без сплати акцизного податку. Вважає, що наряди на відпуск ФГЕС не дають права на застосування платником податків податкової пільги по нарахуванню та сплаті акцизного податку.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 14.05.2014 р. по 03.06.2014 р. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питання здійснення контролю за дотриманням платником податків законодавства у частині правомірності використання податкових пільг з акцизного податку при реалізації фракції головної етилового спирту ДП "Наумівський спиртзавод".

За результатами перевірки складено акт від 11.06.2014 року № 31/22/00375208, яким зафіксовано порушення позивачем вимог підпунктів 229.1.1, 229.1.2 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством не сплачено податок на загальну суму 12701039,37 грн., у т.ч. за липень 2013 року - 1627924,06 грн., серпень 2013 року - 7757285,31 грн., жовтень 2013 року - 3315830,0 грн.; підпункту 213.3.5. пункту 213.3. статті 213 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено неправомірне застосування податкової пільги по акцизному податку по коду 14020033 "Звільняються від оподаткування операції з реалізації підакцизних товарів (продукції), крім нафтопродуктів, вироблених на митній території України, що використовується як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції)" (а.с.6-12).

На підставі наведених висновків акту Сумською ОДПІ ГУ Міндоходів у Сумській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000942200 від 24 червня 2014 р., яким позивачеві донараховано акцизного податку в сумі 12701039,37 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 3175259,84 грн. (а.с. 5).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ДП "Наумовський спиртзавод" використав безпідставно податкову пільгу зі сплати акцизного збору, встановлену в підпункті 213.3.5 пункту 213.3 статті 213 ПК України, оскільки контрагент позивача ТОВ "Імперіал" здійснює виробництво продукції із отриманої від позивача фракції головної етилового спирту, яка не відноситься до переліку підакцизної продукції, а тому відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення, підстави для його скасування відсутні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пп.9.4.1 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків і зборів відноситься акцизний податок.

За визначенням пп.14.1.1 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

У свою чергу, у відповідності до пп.14.1.145 п.14.1 ст.14 ПК України підакцизними товарами (продукція) є товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку; реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.215.1 ст.215 ПК України до підакцизних товарів належать, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво.

Підпунктом 215.3.1 п.215.3 ст.215 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено сплату акцизного податку з такого товару, як спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації (код УКТЗЕД 2207) - 49,49 грн. за 1 літр 100%-го спирту.

Відповідно до підпункту 213.3.5 пункту 213.3 статті 213 ПК України до операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, віднесено, зокрема, операції з реалізації підакцизних товарів (продукції), крім нафтопродуктів, вироблених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з нарядами на відпуск спирту, умовами відпуску є виконання Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 року та Постанови Кабінету Міністрів України № 1266 від 29.08.2002 року.

Як встановлено статтею 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-ВР суб'єкти господарювання - виробники спирту етилового здійснюють його реалізацію вітчизняним споживачам через державні підприємства (організації), спеціально уповноважені на це Кабінетом Міністрів України, які отримали ліцензію на право оптової торгівлі.

Розподіл спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового між суб'єктами господарювання - резидентами України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, та відповідно до Єдиного державного реєстру виробників спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Імпорт, експорт або оптова торгівля спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензій лише державними підприємствами (організаціями), спеціально уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України, крім оптової торгівлі спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі, яка може здійснюватися за наявності ліцензії закладами охорони здоров'я та суб'єктами господарювання (організаціями) зооветеринарного постачання незалежно від форм власності. Кабінет Міністрів України веде реєстр зазначених закладів охорони здоров'я та суб'єктів господарювання зооветеринарного постачання.

Відвантаження спирту етилового з акцизного складу здійснюється на підставі дозволу, виданого уповноваженим представником органу доходів і зборів на такому акцизному складі. Дозвіл на відпуск спирту етилового з акцизного складу (крім відпуску спирту етилового на експорт) надається за умови сплати акцизного податку з спирту, що повинен бути переданий, грошовими коштами або забезпечення сплати акцизного податку податковим векселем, авальованим банком (податковою розпискою).

Відповідно до п.п.14.1.176. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі - податковий вексель для цілей розділу VI цього Кодексу), - простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.204. п.14.1. ст.14 ПКУ зазначено, що вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити до Державного бюджету України відповідну суму коштів і є податковим зобов'язанням, визначеним векселедавцем самостійно і узгодженим з дня взяття на облік векселя контролюючим органом за місцезнаходженням векселедавця, а в разі, якщо законодавством передбачено відстрочення із сплати митних платежів, - з дня митного оформлення товарів у відповідний режим.

Матеріалами справи підтверджено, що між ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (Комісіонер) та ДП "Наумівський спиртзавод" (Комітент) був укладений договір комісії від 10.07.2013 р. № 49-к (а.с. 79-82), за умовами якого Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента укласти за плату від свого імені, але за рахунок Комітента один або декілька договорів поставки на внутрішній ринок у 2013 році фракції головної етилового спирту в кількості не менше 10 дал. за ціною не нижче 10 грн. за 1 дал Товару (а.с.79-82).

В рамках виконання умов зазначеного договору між ДП «Укрспирт» (Постачальник), ДП «Наумівський спиртазвод» (Вантажовідправник) та ТОВ «Імперіал» (Покупець) укладено договір поставки фракції головної етилового спирту на внутрішній ринок від 10.07.2013 року № 49 (а.с.83-86), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, Вантажовідправник - відвантажити, а Покупець - прийняти та оплатити фракцію головну етилового спирту (Далі - Товар) в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, для виробництва Засобу рідкого для розпалювання вогню». Згідно з Додатковою угодою № 1 до договору від 09.09.2013 року, загальна кількість Товару, що постачається у 2013 році, становить 26100 дал, у т.ч. у 3 кварталі 2013 року - 19400 дал, у 4 кварталі 2013 року - 6700 дал, загальна вартість Товару складає 574200, 00 грн. із розрахунку вартості одного декалітра товару 22 грн. 00 коп. (з урахуванням ПДВ) (а.с.87).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаного договору позивачем ДП «Наумівський спиртзавод» було відвантажено ТОВ «Імперіал» фракцію головну етилового спирту (далі по тексту - ФГЕС) на підставі нарядів на відпуск спирту, виданих Міністерством доходів і зборів України за рознарядками № 29-ФГЕС та № 34-ФГЕС : № 58фгес від 17.07.2013 року - в кількості 19400 дал № 78 фгес від 19.09.2013 року - 6700 дал, (а.с.14-15).

Слід відмітити, що відповідачем по справі підтверджується чинність нарядів № 58фгес від 17.07.2013 року та № 78фгес від 19.09.2013 року.

Відповідно до довідки ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС № 2 від 08.04.2013 року про обсяг і мету використання фракції головної етилового спирту, ТОВ «Імперіал» взяте на облік як платник податків, подало плановий розрахунок обсягів виробництва засобу рідкого для розпалювання вогню «Прометей», заявило про отримання ФГЕС для виробництва засобу рідкого для розпалювання вогню із сплатою акцизного податку за ставкою 0 грн. за 1 літр фракції головної етилового спирту 162000 дал, у т.ч. за 2 квартал - 54000 дал, 3 квартал - 54000 дал, 4 квартал - 54000 дал (а.с.13).

Також, матеріалами справи підтверджено, що покупцем ТОВ «Імперіал» видано прості векселі на підтвердження зобов'язання зі сплати сум акцизного податку, які було авальовано АБ «Укргазбанк» та взято на облік Державною податковою інспекцією в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області, про що повідомлено Податковий пост ДП Наумівського спиртового заводу (а.с.16-25).

Колегія суддів зауважує, що відповідач, взявши на облік авальовані банком векселя ТОВ «Імперіал» та видавши про це відповідні довідки Податковому посту ДП «Наумівський спиртовий завод», підтвердив відпуск ФГЕС на умовах оподаткування за ставкою 0%.

За таких обставин, враховуючи наявність чинних нарядів на відпуск спирту, довідки про обсяг і мету використання ФГЕС, довідок про взяття на облік податкових векселів, що підтверджують зобов'язання зі сплати сум акцизного податку, колегія суддів вважає правомірним відпуск ДП «Наумівський спиртзавод» ФГЕС Товариству з обмеженою відповідальністю «Імперіал» з оподаткуванням даної господарської операції за ставкою 0%.

Пунктом 7 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком і податкових розписок, що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб'єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1257 (далі Порядок) передбачена відповідальність за оформлення податкового векселя векселедавцем.

Відповідно до пункту 16 Порядку векселедавець є платником акцизного податку відповідно до п.п.212.1.7 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України у разі нецільового використання спирту етилового, та несе відповідальність, передбачену п.п.229.1.17 п.229.1 ст.229 ПК України, з урахуванням обсягу спирту, використаного не за призначенням.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено нецільового використання придбаної у позивача ФГЕС. Так, мета придбання, зазначена у нарядах на відпуск спирту, відповідає фактичному використанню придбаного товару, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, як вбачається з довідки від 03.09.2014 року № 2283/10/10-16-22-04-31583272 (а.с.59-69), ДПІ в Обухівському районі ГУМ у Київській області було проведено позапланову перевірку ТОВ "Імперіал" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ДП "Наумівський спиртзавод" за період з 01.01.2013р., за результатами якої документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає порушення вимог пп.229.1.1., пп.229.1.2 п.229.1 ст.229, пп.213.3.5 п.213.3 ст.213 Податкового кодексу України в діях ДП «Наумівський спиртзавод» при оподаткуванні реалізованого ТОВ «Імперіал» товару за ставкою 0%, та, відповідно, для донарахування позивачеві грошового зобов'язання з акцизного податку в сумі 12701039,37 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 24.06.2014 року № 0000942200 діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даного податкового повідомлення-рішення.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права в частині визнання нечинним вказаного податкового повідомлення-рішення не є належним способом судового захисту прав позивача у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з п.1 ч.4 ст.104 КАС України адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

При цьому, слід вказати, що Податковим кодексом України не передбачено визнання податкового повідомлення-рішення нечинним в судовому порядку.

У зв'язку з викладеним, достатнім та належним способом захисту прав позивача у спірних відносинах є саме скасування податкового повідомлення-рішення Сумської ОДПІ ГУ Міндоходів від 24.06.2014 року № 0000942200.

У відповідності до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.202 КАС України неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 10.11.2014 р. по справі № 818/2791/14 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Наумівський спиртовий завод" задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.11.2014р. по справі № 818/2791/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Наумівський спиртовий завод» до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області від 24.06.2014 р. № 0000942200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Наумівський спиртовий завод» (42433, с. Наумівка, Краснопільський район, Сумська область, р/р 260017058900 в АТ «Райфайзен Банк Аваль» МФО 380805 код ЗКПО 00375208, ІПН 003752018063) судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. та за подання апеляційної скарги в розмірі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18.02.2015 р.