Постанова № 42748518, 11.02.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 року Справа № 813/8010/14

16 год. 28 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача Кулініч О.А.,

від відповідача не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовантажмаш», -

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова (далі - позивач, УПФ України в Шевченківському районі м. Львова) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовантажмаш» (далі - відповідач, ТОВ «Автовантажмаш»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 32096,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем не відшкодовано витрати УПФ України в Шевченківському районі м. Львова на виплату пенсії колишнім науковим працівникам, що становить різницю між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за серпень - жовтень 2014 року в розмірі 32096,97 грн. Оскільки відповідачем вказана сума добровільно у встановлені строки не сплачена, позивач звернувся з позовом до суду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

22.12.2014 року за вх. № 44994 надійшло заперечення відповідача проти позову /а.с.101-101/, відповідно до якого зазначив, що позивачем не надано доказів, що ТОВ «Автовантажмаш» є підприємством, установою чи організацією, на яке поширюється дія Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність». Крім цього, зазначив, що позивачем не надано документів, які підтверджують призначення пенсій за період серпень - жовтень 2014 року та документів, які підтверджують виплату наукових пенсій. З врахуванням викладеного просив у задоволенні позову відмовити.

10.02.2015 року за вх. № 164ел. надійшло клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності представника відповідача /а.с.136/.

Тому, з врахуванням строків розгляду справи визначених ст. 122 КАС України, відповідно до ч. 4 ст. 128 та ч. 6 ст. 71 КАС України, суд розглядає справу за відсутності відповідача на основі наявних доказів.

Суд з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Автовантажмаш» зареєстроване, як юридична особа 28.04.2009 року з присвоєнням коду ЄДРПОУ 00310901 /а.с.137-142/ та перебуває на обліку в УПФ України в Шевченківському районі м. Львова /а.с.5/

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра - міністра соціальної політики України.

У п. 3 Положення викладено основні завдання Пенсійного фонду України, одним з яких є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно з законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів.

Відповідно до п. 7 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Економічні, соціальні та правові гарантії наукової та науково-технічної діяльності визначено Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" (далі - Закон України № 1977).

Відповідно до вимог ст. 24 цього нормативного акта, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року затверджено «Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи» (далі - Порядок).

Згідно з п. 2, 4 цього Порядку, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення (п. 5 Порядку).

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом встановлено, що за період роботи у ТОВ «Автовантажмаш» право на призначення пенсії отримали наукові працівники: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_2

Пенсія вищевказаним пенсіонерам призначена на підставі довідок про підтвердження наукового стажу, виданих ВАТ «Автовантажмаш», правонаступником якого є ТОВ «Автовантажмаш», що підтверджено долученими до матеріалів справи довідками про підтвердження наукового стажу, довідками про наукову, науково-технічну діяльність, розпорядженнями про призначення пенсії /а.с. 46-84, 106, 116/.

Судом встановлено, що відповідачу направлено повідомлення № 5958/04-28 від 02.07.2014 року, № 4539/04-16 від 13.05.2014 року, № 7286/04-28 від 22.08.2014 року, № 6997/04-28 від 07.08.2014 року, № 7825/04-28 від 11.09.2014 року /а.с.7-16/, що долучені до матеріалів справи разом з доказами їх одержання.

Також, як встановлено зі змісту довідки позивача про статус Головного Спеціального Конструкторського Бюро автонавантажувачів (ГСКБ автонавантажувачів) з експериментальною базою, реорганізованого в НВО «Автовантажмаш» і ВАТ «Автовантажмаш», як наукової установи, організації № 102 від 18.02.2002 року, ВАТ «Автовантажмаш» відповідно до Наказу Мінавтопрому України № 1598 від 16.12.1994 року є правонаступником НВО «Автовантажмаш» та ГСКБ автонавантажувачів /а.с.85/.

Враховуючи те, що на час роботи колишніх наукових працівників ТОВ «Автовантажмаш» було державним підприємством, відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 24 Закону № 1977 та п. 2, 4 Порядку, різниця між сумою пенсії, обчислена відповідно до вимог вказаного Закону та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств фінансується наступним чином: 50 % різниці у розмірі пенсії - за рахунок коштів державного бюджету; 50 % різниці у розмірі пенсії - за рахунок коштів цих підприємств.

Крім цього, на спростування заперечень відповідача, позивачем також долучено документи, що підтверджують докази виплати пенсії науковим працівникам, а саме довідки про суми пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" /а.с.18-28, 30-45/.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Представником позивача до матеріалів справи долучено копії судових рішень, що набрали законної сили, зокрема, постанову Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-5466/12/1370 від 01.10.2012 року; ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у справі № 178359/12/9104 від 28.03.2013 року, № 876/15497/13 від15.01.2015 року /а.с.123-132/. Такими рішення встановлено, що за період роботи у товаристві право на призначення пенсії отримали наукові працівники, пенсія яким призначена на підставі довідок про підтвердження наукового стажу, виданих ВАТ «Автовантажмаш», правонаступником якого є ТОВ, що підтверджено долученими до матеріалів справи довідками про підтвердження наукового стажу, довідками про наукову, науково-технічну діяльність, розпорядженнями про призначення пенсій. Вказані особи перебувають на обліку в УПФ, що підтверджено довідками. На виконання ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Порядку, відповідачу були направлені повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеною відповідно до Закону № 1977-ХІІ і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за відповідні періоди.

Обставини встановлені у вищевказаних судових рішеннях підтверджують висновки позивача щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованість по відшкодуванню різниці витрат між сумою пенсії, призначеної як науковому працівнику та сумою пенсії, обчисленої на загальних підставах за період серпень - жовтень 2014 року.

Крім того, відповідно до вказаних судових рішень стягнуто заборгованість відповідача на користь позивача, яка виникла внаслідок невідшкодування ТОВ «Автовантажмаш» витрат, понесених органом Пенсійного фонду України на виплату пенсії колишнім науковим працівникам, що становить різницю між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за періоди, що передували оспорюваному.

Судом не бере до уваги надані відповідачем заперечення проти позову, оскільки, з аналізу наведених норм встановлено, що різниця між сумою пенсій за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств фінансується у співвідношенні: 50% - за рахунок коштів державного бюджету та 50% - за рахунок коштів цих підприємств (їх правонаступників).

Наданими суду матеріалами справи підтверджується, що працівникам відповідача призначена пенсія відповідно до вимог Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», а відтак, у відповідача виник передбачений законодавством обов'язок щодо відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної як науковому працівнику та сумою пенсії, обчисленої на загальних підставах.

Суд звертає особливу увагу на той факт, що відповідачем не оскаржено повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, як рішення про призначення вказаних пенсій, особам, що перелічені у повідомленнях. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, заборгованість відповідача - ТОВ «Автовантажмаш» з відшкодування різниці витрат між сумою пенсії, призначеної як науковому працівнику та сумою пенсії, обчисленої на загальних підставах за період з серпень - жовтень 2014 року, станом на час розгляду справи, становить 32096,97 грн., підтверджується вищевказаними доказами, а також розрахунком заборгованості для покриття суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за вказаний період /а.с.6/, така є узгодженою. Докази сплати відповідачем вказаної суми заборгованості станом на час розгляду справи відсутні.

Оскільки станом на дату судового розгляду справи заборгованість відповідача в сумі 32096,97 грн. не погашена, позовні вимоги УПФ України у Шевченківському районі м. Львова є обґрунтованими, документально підтвердженими та слід задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 183-2 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автовантажмаш» (м. Львів, вул. Шевченка, 323; ЄДРПОУ 00310901) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова (м. Львів, вул. Замарстинівська, 170; ЄДРПОУ 20847520) заборгованість з відшкодування витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», із сумою пенсій обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період серпень - жовтень 2014 року в сумі 32096 (тридцять дві тисячі дев'яносто шість) грн. 97 коп.

3. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 16.02.2015 року.

Суддя Кравців О.Р.