Постанова № 42748455, 18.02.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2015 року Справа № 813/280/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М., розглянувши у м. Львові у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Городоцького об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Державного підприємства «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в:

Скорочене провадження у справі відкрито 22.01.2015 року.

Поштова кореспонденція отримана відповідачем особисто 30.01.2015 року.

З врахуванням того, що на адресу суду від відповідача не надходило заперечення проти позову та заяви про визнання позову, суд вважає за можливе, у відповідності до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Державне підприємство «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» зареєстроване, як суб’єкт підприємницької діяльності Яворівською районною державною адміністрацією 28.09.2006 року, перебуває на податковому обліку у Яворівському відділенні Городоцької ОДПІ з 29.09.2006 року.

Згідно з довідкою позивача № 3414/10/2500 від 04.12.2014 року за відповідачем рахується заборгованість по платежах до бюджету в сумі 168 852,84 грн., а саме:

• по податку на додану вартість:

18.02.2013 року боржником подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року, в якій самостійно задекларовано до сплати 10394,00 грн.

19.03.2013 року боржником подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року, в якій самостійно задекларовано до сплати 6806,00 грн.,

16.04.2013 року боржником подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року, в якій самостійно задекларовано до сплати 5572,00 грн.,

17.05.2013 року боржником подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року, в якій самостійно задекларовано до сплати 8632,00 грн.,

18.06.2013 року боржником подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2013 року, в якій самостійно задекларовано до сплати 5085,00 грн.,

17.07.2013 року боржником подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2013 року, в якій самостійно задекларовано до сплати 5537,00 грн.,

20.08.2013 року боржником подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2013 року, в якій самостійно задекларовано до сплати 4898,00 грн.,

18.09.2013 року боржником подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року, в якій самостійно задекларовано до сплати 9475,00 грн.,

15.10.2013 року боржником подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2013 року, в якій самостійно задекларовано до сплати 9162,00 грн.,

19.11.2013 року боржником подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, в якій самостійно задекларовано до сплати 4925,00 грн.,

17.12.2013 року боржником подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року, в якій самостійно задекларовано до сплати 4832,00 грн.,

16.01.2014р. відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року, в якій визначив податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 4830,00 грн.

20.02.2014р. відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2014 року, в якій визначив податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 5814,00 грн.

18.03.2014р. відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014 року, в якій визначив податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 5765,00 грн.

17.04.2014р. відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року, в якій визначив податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 11392,00 грн.

20.05.2014р. відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року, в якій визначив податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 10722,00 грн.

19.06.2014р. відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року, в якій визначив податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 8794,00 грн.

18.07.2014р. відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року, в якій визначив податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 8014,00 грн.

18.08.2014р. відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року, в якій визначив податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 7785,00 грн.

17.09.2014р. відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року, в якій визначив податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 8755,00 грн.

20.10.2014р. відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року, в якій визначив податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 6184,00 грн.

19.11.2014р. відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, в якій визначив податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 7111,00 грн.

Залишок несплаченої пені 2377, 93 грн.

Всього борг по податку на додану вартість становить 162 861,93 грн.

• плата за землю:

19.02.2013р. відповідач подав податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік, в якій визначив податкове зобов'язання у сумі 1026,67 грн. (с.Новий Яр, Залузька с.р.).

12.03.2014р. відповідач подав податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, в якій визначив податкове зобов'язання у сумі 1026,67 грн. (с.Новий Яр, Залузька с.р.).

12.03.2014р. відповідач подав податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, в якій визначив податкове зобов'язання у сумі 1276,76 грн. (смт.Немирів, Немирівська с.р.).

12.03.2014р. відповідач подав податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, в якій визначив податкове зобов'язання у сумі 191,85 грн. (с.Старичі, Старицька с.р.).

12.03.2014р. відповідач подав податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, в якій визначив податкове зобов'язання у сумі 2468,96 грн. (с.Вербляни, Залузька с.р.).

Всього борг по платі за землю становить 5 990,91 грн.

Враховуючи вищенаведене сума несплати становить 168 852,84 грн.

Позивачем вживались заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу, зокрема надіслано податкову вимогу від 02.10.2012 року за № 111.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Відповідно до ст. 16 ПК України платник податків зобов’язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.41.5 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Підпунктом 20.1.28 п.20.1 ст.20 ПК України визначено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

У п. 57.1 ст.57 ПК України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що вказана ним сума податкових зобов‘язань є не узгодженою, оспорювалась в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи, суд дійшов до висновку, що згадане податкове зобов‘язання є податковим боргом. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту погашення боргу перед бюджетом та не спростував вимог позивача, а тому податковий борг підлягає стягненню.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч. 4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-165, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, –

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» (81051, Львівська область, Яворівський район, с. Новий Яр, ЄДРПОУ 34509953) на користь державного бюджету кошти в сумі 168 852,84 грн. (сто шістдесят вісім тисяч вісімсот п’ятдесят дві гривні вісімдесят чотири копійки).

Постанова виконується негайно відповідно до п.9 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Сакалош В.М.