Постанова № 42748429, 06.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2015 року справа №810/4042/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання- Сакевич Ж.В.;

за участю:

представника позивача- Білека Ю.І. (довіреність №478/14/3 від 27.12.2014 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1"

до інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області

про визнання протиправними дій та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій посадових осіб інспекції з питань захисту прав споживачів у м.Севастополі при проведенні позапланової перевірки магазину ТОВ «Технополіс-1» за адресою: м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграду, 6/13 працівниками інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області та скасування постанови про накладення штрафних санкцій №361 від 31.03.2014 р., ухваленою посадовими особами інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області.

Вимоги аргументовано порушенням відповідачем норм чинного законодавства при проведенні перевірки, внаслідок чого було складено необґрунтований акт, який став підставою винесення незаконної постанови, яка підлягає скасуванню.

У якості обґрунтування позову посилається на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від у справі №826/6626/14, яким встановлені обставини, що не підлягають доказуванню.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити та уточнив, що просить скасувати постанову інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області та вважати відповідачем саме цю інспекцію.

Представник відповідача у судове засідання не з?явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений , заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі до суду не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи та матеріали, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, з наданням їм відповідної правової оцінки, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволення позову, з огляду на таке:

до Держспоживінспекції України надійшло звернення Спілки захисту прав споживачів Солом?янського району м.Києва №406/01-01 від 28.11.2013 р., в якому повідомлялось про порушення ТОВ "Технополіс-1" прав споживачів на якість та безпеку продукції при реалізації товарів у мережі магазинів "Ельдорадо" у зв?язку з порушенням порядку маркування продукції, ненаданням споживачам на вимогу інформації про правила та умови безпечного використання товарів, які перебували у продажу, без нанесення національного знаку відповідності. Держспоживінспекція за результатом розгляду звернення надала територіальним органам згоду на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю магазинів "Ельдорадо", що належать позивачу.

На підставі вказаної згоди, територіальним відділенням Держспоживінспекції у Кіровоградській області було видано наказ №220-од від 04.12.2013 р. на проведення перевірки позивача та оформлено направлення на проведення позапланової перевірки від 04.12.2013 р. №849.

З 05.12.2013 р. по 18.12.2013 р. уповноваженими особами інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області в магазині мережі «Ельдорадо» була проведена позапланова виїзна перевірка на предмет дотримання законодавства про захист прав споживачів при реалізації непродовольчих товарів.

За результатами проведеної перевірки було складено акт №795 від 18.12.2013 р., яким виявлено та зафіксовано факт відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про місцезнаходження та назву виробника товару на доступній мові, чим порушено вимоги ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», а також не представлені прибуткові накладні на товари, що зазначені в п.п.1-8 додатку №7 до акту перевірки, чим порушено п.9 ч.1 ст.23 вищевказаного закону.

Таким чином, проведеною відповідачем перевіркою встановлено факт розповсюдження продукції, а саме: побутової та комп'ютерної техніки (п.п.1-8 акту перевірки) без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації.

В акті перевірки №795 також було відображено, що перевірка проводилась в присутності директора магазину «Ельдорадо», якому перед початком її проведення було пред?явлено наказ №220-од та направлення на перевірку №849 від 04.12.2013 р.

Від підпису та отримання копії акту перевірки директор магазину відмовився.

На підставі складеного акту був винесений припис №795 від 18.12.2013 р., а в подальшому, постановою №361 від 31.03.2014 р., до позивача застосована штрафна санкція у сумі 10490,76 грн. за реалізацію 8 партій товару (позиції №№1-8) додатку №7 до акту перевірки від 18.12.2013 р. №795, що не відповідає вимогам нормативних документів, чим було порушено ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Постанова №361 від 31.03.2014 р. була оскаржена в адміністративному порядку, проте листом Держспоживінспекції України від 23.05.2014 р. №2869-3-11/8 скарга залишена без задоволення.

Як на підставу твердження щодо грубого порушення відповідачем під час здійснення позапланового заходу норм чинного законодавства України позивач вказує на неправомочність звернення спілки захисту прав споживачів у Солом?янському районі м.Києва, вважає, що листи підписані не уповноваженою особою - ОСОБА_1, а також зазначає, що таке звернення не могло бути підставою проведення перевірки господарської діяльності магазинів "Ельдорадо" ТОВ "Дієса" та ТОВ "Ельдорадо-1" в регіонах України.

Крім того, наполягає, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки спростовуються представленими суду документами, зокрема, копією пояснювальної записки супервайзера магазина ОСОБА_2 та ксерокопіями фотографій із пакувальних етикеток на товари аналогічної промислової групи.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами суд зазначає таке:

відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів,

Пунктом 2 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № H77-V передбачено, що заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Однією з підстав для здійснення позапланових заходів згідно ст.6 вказаного Закону є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Підставою для проведення територіальними органами Держспоживінспекції України перевірки магазинів торговельної мережі "Ельдорадо" стало звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, в якому зазначалося про розповсюдження продукції без дотримання вимог, встановлених законодавством.

Позивач посилається на те, що звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва не могло бути підставою для проведення позапланової перевірки, оскільки дані листи підписані не уповноваженою особою - ОСОБА_1, а також вказав, що звернення не може бути підставою для проведення перевірки господарської діяльності позивача

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України №1023-ХІІ з метою захисту своїх законних прав та інтересів споживачі мають право об'єднуватися у громадські організації споживачів (об'єднання споживачів). Частиною І ст. 25 цього ж Закону встановлено право об'єднання споживачів сприяти відповідним державним органам у здійсненні контролю за якістю продукції та обслуговування.

Громадська організація Спілка захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва (і.к 24262555) зареєстрована як юридична особа. Керівник - Дубовик Сергій Олегович. Як було встановлено рішенням суду ОСОБА_1 є головою Секретаріату громадської організації "Спілка захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва". За відсутністю голови правління право підпису доручено голові Секретаріату.

Цим самим спростовується твердження про безпідставність та неправомочність звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва, що стало підставою для проведення позапланових перевірок.

Згідно Закону України "Про захист прав споживачів" під час проведення позапланової перевірки мають з'ясовуватися лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення. Посадові особи повинні ознайомити суб'єкта господарювання з підставою проведення позапланової перевірки і надати копії відповідних документів.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Порядок проведення перевірок органами з питань захисту прав споживачів регулюється Законом України "Про захист прав споживачів", Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.

Відповідно до пунктів 1.7, 2.6 Порядку перевірки проводяться посадовими особами на підставі наказу відповідного органу у справах захисту прав споживачів, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься захід та предмет перевірки, і за наявності направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника відповідного органу у справах захисту прав споживачів і засвідчується гербовою печаткою.

Так, статтею 10 Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Статтею 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється направлення на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Як видно із наданих документів, підставою для проведення відповідачем позапланового заходу- магазинів мережі "Ельдорадо" стало звернення Спілки захисту прав споживачів Солом?янського району м.Києва до Держспоживінспекції України. Держспоживінспекція за результатом розгляду звернення надала територіальним органам згоду на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю магазинів "Ельдорадо", що належать позивачу. На підставі вказаної згоди територіальним відділенням Держспоживінспекції у Кіровоградській області 04.12.2013 р. було видано наказ №220-од на проведення перевірки позивача, оформлено направлення на проведення позапланової перевірки від 04.12.2013 р. №849.

У направленні зазначено найменування суб'єкта господарювання щодо якого здійснюватиметься захід та предмет перевірки. Направлення підписано керівником відповідного органу у справах захисту прав споживачів і засвідчено гербовою печаткою.

Як вбачається із акту перевірки, на підставі якого була прийнята оскаржувана постанова, посадовими особами відповідача перед початком здійснення заходу керівнику суб?єкта господарювання були пред?явлені, наказ, направлення на перевірку та службове посвідчення, яке засвідчує посадову особу; перед початком перевірки надано копії направлення та наказу. Під час проведення позапланової перевірки з?ясуванню піддавались лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення заходу.

Перевірка проводилась за участі директора магазину мережі «Ельдорадо», який допустив перевіряючих на підприємство та надав можливість провести всі необхідні дії. Таким чином, позивач погодився з тим, що дії перевіряючих та надані ними документи були достатніми та законними.

У якості підтвердження доказу наявності на партіях товарів, що стали об?єктом перевірки інформації про виробника на доступній мові, позивачем надані ксерокопії фотографій, відзнятих на пакувальних матеріалах певної промислової групи.

Як вбачається із додатку да акту перевірки відповідача було виявлено відсутність інформації про виробника та його місцезнаходження на доступній мові партії на телевізорів марки «Шарп» 39 ЛЕ, ноутбуків та комплектуючих до них марки «Леново» 2570-323, В300, ємкості для криги та цифрові тюнери «Стронг».

Дослідивши представлені позивачем докази у якості наявної інформації про виробника, суд зважає на таке:

товарні асортименти - група товарів, тісно зв'язаних між собою або в чинність схожості їхнього функціонування, або в чинність того, що їх продають тим самим групам клієнтів, або через ті самі типи торговельних закладів, або в рамках того самого діапазону цін. Товарні асортименти - це вся сукупність виробів, що випускаються підприємством і пропонованих ринку. Вона містить у собі вид товару (автомобіль, трактор, телевізор) і ділиться на асортиментні групи (типи) відповідно до функціональних особливостей, якістю й ціною. Кожна група складається з асортиментних позицій (різновидів або марок), які утворять нижчий ступінь класифікації.

Для проведення ідентифікації певної групи (партії) товару необхідно наявність супровідних документів, накладних, транспортної документації, сертифікатів походження та якості тощо.

При цьому, систематизований перелік товарів має включає код товару, його найменування, одиницю виміру та обліку (ОВО). В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменуваннями і цифровими кодами, які уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи, товарної позиції, товарної підпозиції, товарної категорії, товарної підкатегорії.

Наявність деталізованої систематизації товарних груп надає можливість ідентифікувати певну партію товару лише у разі кодового позначення на товарах, їх маркування за наявності відповідних супровожувальних документів на таку партію товару.

Право споживача на інформацію про товар визначено статтею 15 Закону України 1023-ХІІ "Про захист прав споживачів". Інформація про товари непродовольчої групи повинна містити окрім назви товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються.

Крім того, будь-яка партія товару має бути в обов'язковому порядку маркована. Маркування це комплекс написів, умовних позначень та зображень, які розміщені на зовнішній упаковці, транспортних бірках і самому товарі для цілей індивідуалізації, транспортування, завантаження та розвантаження товару. Маркування має значення не лише для транспортних цілей, але і для інших обставин, зокрема ідентифікації поставки. Якщо контракт не містить вказівок щодо маркування, продавець повинен забезпечити маркування, звичайну для такого виду товару та упаковки, з урахуванням умов транспортування. Якщо в контракт включаються вказівки про маркування, вони носять, зазвичай, детальний характер. Маркування повинна містити відомості, призначені різним адресатам: для покупця - (товарна маркування). Написи для покупця повинні бути зроблені на мові країни покупця. Якщо передбачається тривале транспортування по території країни виробника, написи, також, повинні дублюватися мовою країни виробника. Ці написи обов'язково повинні містити: найменування виробника та країну походження товару; найменування вантажовідправника; найменування вантажоодержувача та місце призначення; номер контракту; місцезнаходження документації; вагові показники; загальну кількість місць вантажу; номер пакувальної одиниці; вказівки по оборотності тари. Для споживача - інформація про товари повинна містити: назви нормативних документів, вимогам яких відповідають товари; перелік основних споживчих властивостей товару, а для продуктів харчування - склад, калорійність, вміст шкідливих речовин, у порівнянні з нормативними вимогами, протипоказання; ціну та умови придбання товару; дату виготовлення, термін служби і термін придатності; гарантійні зобов'язання виготівника; правила та умови ефективного використання; найменування та адресу виробника та особи, що задовольняє претензії споживача; вказівку про сертифікацію товарів, які повинні бути сертифіковані; попередження про потенційну небезпеку товару. Маркування повинна бути чіткою і добре помітною, нанесеної незмивною або водовідштовхувальним фарбою, контрастною до кольору упаковки.

Маркування повинна дублюватися на різних місцях упаковки і бути доступною для прочитання. Для маркування можуть застосовуватися графічні зображення (піктограми), що відповідають міжнародним стандартам. Невідповідність упаковки і маркування висуваються вимогою і є підставою для пред'явлення позову незалежно від можливих збитків, які могли бути заподіяні такою невідповідністю. Маркування виконує наступні функції: інформаційна; ідентифікаційна; емоційна; мотивуюча.

Під час проведення перевірки органами державного нагляду було виявлено факт відсутності необхідної та доступної інформацї про товари, зазначені у додатку №7 до акту перевірки «Зведені дані про результати перевірки продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів.

У якості спростування висновку інспекції позивачем представлені ксерокопії маркування на окремі групи товарів.

Представлені позивачем докази суд відкидає, з огляду на таке: по-перше, із наявних ксерокопій неможливо встановити, що саме ці товари були об?єктом дослідження контролюючого органу, оскільки на наявних позначках маркування відсутня обов?язкова інформація про партію товару, зокрема, найменування вантажовідправника; найменування вантажоодержувача та місце призначення; номер контракту; місцезнаходження документації; вагові показники; загальна кількість місць вантажу; номер пакувальної одиниці; вказівки по оборотності тари, тощо.

По-друге, як вбачається із додатку №7 до акту перевірки, предметом вивчення перевіряючих були певні партії товарів, ідентифікувати які, за відсутності обов'язкової супровідної документації неможливо. Суд наголошує, що ідентифікацї підлягає лише певна група (партія товару) з відповідними супровідними документами. По-третє, наявні копії маркування не містять всіх обов?язкових реквізитів для товарів непродовольчої групи, а саме: місце призначення; номер контракту; місцезнаходження документації; вагові показники; загальну кількість місць вантажу; номер пакувальної одиниці; вказівки по оборотності тари, тощо.

Таким чином, позивачем на підтвердження відсутності виявлених у магазині порушень не були надані належні та достатні докази.

Так, на а.с. (85-86) міститься інформація про виробника на англійськиій мові, що підтверджує висновок інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області.

При цьому, інших доводів на обґрунтування власної позиції позивачем не надано, а з матеріалів справи не вбачається.

Оскільки судом встановлено, що посадовими особами інспекції під час здійснення позапланової перевірки торговельного об'єкту позивача були виявлені порушення, суд погоджується з висновком, зробленим в акті перевірки.

Згідно статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів", у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:- реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 3 частини першої статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів");- відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 7 частини першої статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів").

З урахуванням визначеної чинним законодавством відповідальності, інспекцією з питань захисту прав споживачів була винесена постанова №361 від 31.03.2014 р. про застосування до ТОВ "Технополіс-1" щтрафних санцій. Вказана постанова прийнята в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.

При ухваленні даного рішення, суд також приймає до уваги, що позивач на протязі тривалого часу та системно допускає порушення прав споживачів, про що свідчать непоодинокі рішення адміністративних судів різних регіонах України.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши докази у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що інспекцією з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області не було допущено протиправних дій при проведенні позапланової перевірки магазину ТОВ "Технополіс-1"" за адресою: м. Кіровоград, вул. Г.Сталіграду,6/13, а також було обґрунтовано прийнято оскаржувану постанову.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 11 лютого 2015 р.