Ухвала суду № 42748324, 12.02.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 726/1760/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Тріска А.І.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

12 лютого 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях та ОСОБА_2 на постанову Садгірського районного суду м.Чернівців від 04 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях до ОСОБА_2 про утримання переплати суми пенсії,

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівців звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2 про утримання переплати суми пенсії.

Постановою Садгірського районного суду м. Чернівців від 04.09.2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача надмірно виплачену пенсію за період з вересня 2007 року по листопад 2008 року у сумі 7520,84 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідач також не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просила його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлялися завчасно та належним чином. При цьому позивачем надано клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до ч.1 ст.122-1 КАС України суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Таким чином, прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності клопотання сторони.

Зважаючи на викладене, а також те, що Вінницьким апеляційним адміністративним судом не визнавалась обов'язковою участь в судовому засіданні сторін, колегія суддів вважає, що клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 отримувала пенсію за вислугу років як працівник освіти з 22.09.2007 року по 01.11.2012 року. Під час перевірки працівниками УПФ в м. Чернівцях встановлено, що в період з 22.09.2007 року по 01.11.2012 року ОСОБА_2 працевлаштуватися на 0,5 ставки вихователя фтизіатричного відділення по сумісництву в обласному дитячому протитуберкульозному санаторії «Садгора».

Як вважає позивач, оскільки відповідачем приховано факт роботи, це призвело до переплати пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Виходячи зі змісту наведеної норми, сума пенсії, яка надміру виплачена, може бути повернута лише у двох випадках: коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних відомостей.

Пунктом 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року передбачено, що повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.

Суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії (додаток 1).

Відповідно до ч.1 ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Крім того, за змістом ст.1215 Цивільного кодексу України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно з ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 ст.4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Приписам наведених норм кореспондують положення ч.2 ст.21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень, а також такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 червня 2013 року у справі №21-204а13, приписи якої, відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України, є обов`язковими для всіх судів України.

Як слідує із змісту п.5 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених Конституцією та законами України.

Згідно з ч.4 ст.50 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

В п.4 ч.1 ст.18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства оскільки, пенсійний орган звернувся до суду з позовом з приводу повернення надмірно сплачених відповідачу сум пенсії, а не приводу здійснення обчислення, перерахунку, виплат сум пенсій. При цьому, серед вичерпних підстав КАС України, на основі яких суб'єкт владних повноважень може звернутися з позовом до адміністративного суду, повернення безпідставно отриманих коштів немає.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що п.16.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20 травня 2013 року «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» роз'яснено, що ч.1 Закону № 1058-IV встановлює, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Право на звернення до суду з позовами про стягнення надміру виплачених коштів випливає з функцій контролю за витрачанням коштів цього фонду, тобто у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. У зв'язку з цим через публічно-правовий характер спірних відносин вирішення таких спорів належить до юрисдикції адміністративних судів.

Разом з тим, Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду від 14 лютого 2014 року «Про внесення змін до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», вказаний пункт було виключено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що за суб`єктним складом сторін, змістом заявлених позивачем вимог та предметом спору дана справа підлягає розгляду місцевими загальними судами у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно з ч.1 ст.203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч.1 ст.157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст.ст. 198, ч.1 ст.203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку та провадження у справі закривається з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, неповно з'ясував обставини справи, у зв'язку з чим постанову слід скасувати та постановити нову ухвалу про закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Садгірського районного суду м.Чернівців від 04 вересня 2014 року скасувати, а провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях до ОСОБА_2 про утримання переплати суми пенсії закрити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Гонтарук В. М.

/підпис/ Матохнюк Д.Б.

З оригіналом згідно:

секретар