Ухвала суду № 42747808, 17.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 697/2890/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Дубенець М.І. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про виплату коштів відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року позивач - ОСОБА_2, звернувся до Канівського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про виплату коштів відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 в сумі 46 897,84 грн.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права.

У судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання позивача на відсутність бюджетних асигнувань на виконання судових рішень, як на підставу для невиплати позивачу належних їй за правом на спадщину коштів, є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, позивач є вдовою покійного ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Управлінням Пенсійного фонду в м. Каневі та Канівському районі було проведено перерахунок пенсії померлого ОСОБА_3 доплата нарахована у сумі 46897,84 грн., згідно наступних постанов суду: Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.05.2011р. № 2-а-5371/11р.; Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2011р. № 2-а-8104/11р.; Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.02.2010р. № 2-а-49/10р. та Апеляційного суду Черкаської області від 14.07.2011р. № 22а 2150/2011.

Відповідач після смерті чоловіка отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з грошових коштів (недоодержана пенсія) - відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальних захист дітей війни" за період з 19.10.2010 по 31.07.2011 рік, ст. 39, 51, ст. 54 ч.4 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.12.2010 по 31.07.2011 рік, з 22.05.2008 по 31.10.2010 рік нарахуваннями, компенсаціями та індексаціями. Належність грошових коштів - заборгованості по доплаті спадкодавцю підтверджується довідкою №1934/05, виданою Управлінням Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області, 18.03.2014 року. Вартість майна становить: 46 897,84 (сорок шість тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 84 коп. ( а.с.6).

30.04.2014року позивач звернулася до відповідача із письмовою заявою, у якій зазначила, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину, виданого 08.04.2014року року, вона є спадкоємцем за померлим ОСОБА_3, в тому числі щодо спадщини на грошові кошти у сумі 46 897,84 грн., що належні до сплати Управлінням Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівського району Черкаської області .

08.05.2014 року відповідачем на адресу позивача направлено лист, в якому їй відмовлено у виплаті зазначених коштів в сумі 46 897,84 грн., з посиланням на те, що відповідно до ст. 63 Закону України «Пре статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Положення статей 39, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік. Відповідні асигнування Пенсійному фонду України виділяються за бюджетною програмою за КПКВК 2506020 «Дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень пенсій, призначених за різними пенсійними програмами». Проте видатки, необхідні для виконання судових рішень про перерахунок та виплату пенсій особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи бюджетною програмою за КПКВК 2506020 не передбачені. Тому, виплата нарахованих за рішеннями судів пенсій, надбавок і підвищень до пенсій не проводиться.

20.08.2014 року позивач звернулась із скаргою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Управління Пенсійного фонду в м. Каневі та Канівському район стосовно відмови у виплаті спадкових грошових коштів .

Рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області від 04.09.2014року про результати розгляду скарги позивача, було відмовлено у виплаті спадкових грошових коштів та зазначено , що дана виплата буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Вважаючи, зазначені рішення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. З огляду на Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно з нормою ч. 1 ст. 5 КАС України є джерелом права, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Згідно з ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ч. 1 ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкоємцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишається недоотриманою у зв`язку із його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим чи не проживали.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Згідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право отримати від відповідача на підставі Свідоцтва про право на спадщину за її покійним чоловіком ОСОБА_3 грошові кошти, які увійшли до складу спадщини.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2014 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області - залишити без задоволення.

Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Пилипенко О.Є.

Суддя: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.