Ухвала суду № 42747737, 03.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2015 рокусправа № 804/8423/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Солодухін Г. Й. (дов. від 19.06.2014 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2014 року

у справі № 804/8423/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Укрхімекспорт» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою «В1» №0003131501 від 10.06.2014 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 72137 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 36068,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків відповідача щодо порушення позивачем норм податкового законодавства у зв'язку з відображенням в податковому обліку відповідних сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних жовтня 2013 року, в яких відсутня інформація про номери та дати митних декларацій, за якими здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України, на загальну суму 72136,67 грн. На час оформлення спірних податкових накладних діяла форма податкової накладної, затверджена наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», яка не передбачала окремого рядку для зазначення номеру та дати митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України. Позивач зазначає, що зважаючи на те, що реквізити «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України», підлягають зазначенню у податковій накладній з моменту набрання чинності змін до форми податкової накладної, а не з моменту внесення змін до Податкового кодексу України, позивачем правомірно оформлено податкові накладні, внаслідок чого не відбулось завищення бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, задекларованого до відшкодування по декларації за листопад 2013 року на 72137 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2014 позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована обставинами, встановленими відповідачем в ході перевірки. Відповідач зазначає, що відсутність в податкових накладних жовтня 2013 року номерів та дат митних декларацій, за якими було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України, є порушенням п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та позбавляє платника податку права на формування податкового кредиту.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Представник позивача в судовому засідання просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних (звітних) періодів за листопад 2013 року, за результатами якої складений акт №337/151/25543463 від 17.02.2014.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2013 року на суму 257733 грн.

До такого висновку податкових орган дійшов з огляду на те, що позивачем включено до податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2013 року податкові накладні, в яких не вказано номер та дату митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України, на загальну суму ПДВ 72136,67 грн. по ДП «Агроцентр Єврохім-Україна» (код ЄДРПОУ 33102216), а саме: податкова накладна №300 від 17.10.2013 року на загальну суму 432819,70 грн., в т.ч. 72136,67 грн. ПДВ.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001711501 від 31.03.2014, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за листопад 2013 року на суму 257733,00 грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції 128866,50 грн.

Позивач здійснив адміністративне оскарження означеного податково-повідомлення рішення, за результатами якого Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято рішення №2864/10/04-36-10-08-09 від 21.05.2014, яким податкове повідомлення-рішення №00017111501 від 31.03.2014 скасовано, висновки акту перевірки №337/151/25543463 від 17.02.2014 в частині завищення позивачем податкового кредиту у жовтні 2013 року на 72 137 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану до бюджетного відшкодування у податковій звітності за листопад 2013 року у розмірі 72137 грн. визнані обґрунтованими, в іншій частині скаргу платника податків - залишено без задоволення.

10.06.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003131501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за листопад 2013 року на суму 257733,00 грн., у тому числі штрафні (фінансові) санкції 36068,50 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, правомірність визначення суми бюджетного відшкодування залежить від правомірного визначення платником податків суми податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2013 між ДП «Агроцентр ЄвроХім-Україна» (Продавець) та позивачем (Покупець) укладений договір купівлі-продажу №057-0014893, відповідно до якого Продавець поставляє, а Покупець приймає мінеральні добрива. Кількість, ціна, строки поставки кожної партії товару визначаються в додатках до даного договору, які є невід'ємною його частиною. Згідно з п.4.1 договору Покупець здійснює оплату вартості товару шляхом прямого банківського переказу грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Продавця на підставі виставлених рахунків Продавця, в строки та на умовах згідно додатків до даного договору. Ціна однієї метричної тони мінеральних добрив (включаючи упаковку, в разі її наявності) та загальна вартість товару вказана в додатках до даного договору (п.5.1 договору).

Фактичне виконання договору підтверджується видатковою накладною №291348 від 17.10.2013 на загальну суму 432820,00 грн. та податковою накладною №300 від 17.10.2013 на загальну суму 432820,00 грн., в т. ч. ПДВ 72136,67 грн.

Виходячи з наведених вище документів, підтверджуючих факт поставки товару на адресу позивача, вбачається, що вказані документи містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Податковий орган, ні під час перевірки, ні в ході судового розгляду справи, не ставить під сумнів реальність укладання та виконання договору між ДП «Агроцентр ЄвроХім-Україна» та позивачем, а робить висновок, що до складу податкового кредиту жовтня 2013 року позивачем включено податок на додану вартість за податковою накладною №300 від 17.10.2013 на суму ПДВ 72136,67 грн., яка виписана з порушенням вимог податкового законодавства, а саме: заповнена з порушенням вимог податкового законодавства.

За правилами п.201.1 та 201.2 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача).

При цьому, згідно вказаної норми в редакції, що діяла на час видачі податкової накладної 17.10.2013, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201.2 статті 201 ПК України встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної, наведений у п.201. ст.201 Податкового кодексу України доповнено обов'язковим реквізитом «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України на підставі Закону України №5083-VІ від 05.07.2012 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні».

В той же час, згідно з пунктом 4 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №5083-VІ Кабінету Міністру України доручено протягом трьох місяців з дня набрання чинності Законом №5083-VІ забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону, зокрема, форму податкової накладної, затвердженої наказом Мінфіну №1379 від 01.11.2011 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» доповнити відповідними графами для зазначення номера та митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Як вбачається з наказу Мінфіну №1379 від 01.11.2011, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, форма податкової декларації, передбачена вказаним наказом, не містила даних щодо номера та дати митної декларації.

Отже колегія суддів вважає, що в даному випадку спірні правовідносини слід розглядати з врахуванням делегованих законодавцем повноважень центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, - Мінфіну України затверджувати форму та порядок заповнення податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на той факт, що на момент складення податкової накладної №300 від 17.02.2013 до спеціального нормативного акту, який визначає форму податкової декларації, не було внесено змін в частині доповнення обов'язкового реквізиту окремими рядком «номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України», відтак не зазначення контрагентом позивача вказаних вище даних не свідчить про порушення законодавчо встановленого порядку заповнення податкової накладної, отже податкова накладна №300 від 17.02.2013 за наявності в ній решти обов'язкових реквізитів є підставою для формування податкового кредиту.

До того ж, колегія суддів зазначає, що відсутність такого реквізиту податкової накладної №300 від 17.02.2013 як номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України, за наведених вище обставин в їх сукупності не тягне за собою втрату вказаною податковою накладною статусу належного податкового документа, яким вона є в силу пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у даній справі відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2014 року у справі № 804/8423/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко